Миха́йло Іва́нович Аві́лов (; 18 вересня 1882, Санкт-Петербург — 14 квітня 1954, Ленінград) — російський радянський живописець і педагог, професор з 1948 року. Член Асоціації художників революційної Росії у 1923—1928 роках та Спілки радянських художників; дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1947 рокуАвилов Михаил Иванович / Российская академия художеств. .

Біографія Народився року в місті Санкт-Петербурзі (нині Росія). З 1893 року навчався у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв у Санкт-Петербурзі; у 1903—1904 роках — в студії гравера-офортиста Льва Дмитрієва-Кавказького, але граверна справа його не зацікавила. З 1904 року став вільним слухачем Вищого художнього училища при Петербурзькій академії мистецтв, був учнем художника-баталіста Франца Рубо. З 1910 року продовжив навчання у класі майстра батального та анімалістичного жанрів Миколи Самокиша. Під час навчання брав участь у виставках Академії мистецтв і Товариства імені Архипа Куїнджі. 1913 року закінчив Академію мистецтв, отримавши звання художника за історичне полотно «Царевич на прогулянці» (інші назви — «Молодий царевич і бояри-вихователі», «Царевич Іван Грозний і бояри-вихователі»).

З початком Першої світової війни пішов добровольцем до армії. Після Жовтневої революції виїхав до Сибіру, де виготовляв плакати, ілюстрації для місцевих видавництв, оформлював театральні постановки, викладав у художніх школах Тюмені, Іркутська, Барнаула. У 1921 році повернувся до Петрограда, викладав спочатку в школі Товариства заохочення мистецтв, а згодом в Академії мистецтв. У 1922—1930 роках викладав у . Під час німецько-радянської війни до грудня 1941 року перебував у блокадному Ленінграді, згодом в евакуації у Середній Азії і Москві.

Протягом 1947—1954 років викладав у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна. Помер у Ленінграді 14 квітня 1954 року. Похований на Некрополі майстрів мистецтв Тихвінського цвинтаря Санкт-Петербурга.

Творчість Працював у галузі станкового живопису переважно в батальному та історичному жанрах. Серед робіт:

«Царевич на прогулянці» (1913, Миколаївський художній музей); «Опричники» (1916); «Тарас Бульба з синами» (1922); «Робітники привозять Пугачову гармати» (1924, Державний центральний музей сучасної історії Росії); «Роззброєння частин колчаківської армії» (1926); «Сибірські партизани» (1926, Державний центральний музей сучасної історії Росії); «Перехід через Сиваш» (1927, ескіз у Дніпровському художньому музеї); «Прорив польського фронту кіннотою Будьонного у 1920 році» (1927, варіант — 1928 у Центральному музеї Збройних сил Російської Федерації); «Здача колчаківських військ під Красноярськом» (1929, Центральний музей Збройних сил Російської Федерації); «Взяття станції Касторної» (1930); «Приїзд Йосипа Сталіна в Першу кінну армію в Новий Оскол 1919 року» (1933); «На маневрах. Танки переходять річку спільно з кавалерією» (1934); «Агітатори-більшовики в „дикій дивізії“» (1935); «Затримання диверсанта» (1937, Державний Російський музей); «Виїзд кулеметних тачанок на позицію» (1938); «Смерть Олеко Дундича» (1940); «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі» (1943, Державний Російський музей); «Чапаєв» (1948); «На Мамонтова» (1949, Третьяковська галерея); «Висадка десанту під Одесою» (1951, Центральний військово-морський музей імені імператора Петра Великого); «Розвідники в карельських лісах» (1951); «Допомога уральців Пугачову» (1952, спільно з Миколою Левушиним і Валентином Печатіним). </div> У творчому доробку є також анімалістичні, пейзажні, жанрові композиції («Міст», «Вершник», «Московська трійка», «Кінь, запряжений в санчата», «Пермська баба» та інші).

Виконав ілюстрації до вірша Миколи Некрасова «Аріна — мати солдатська» і серію лубків на тему «Життя Червоної армії». У 1934—1940 роках взяв участь у створенні панорами «Штурм Перекопу».

Його твори систематично друкувалися в журналах «Нива», «Солнце России», «Огонёк», «Творчество», «Искусство» та інших. У післявоєнні роки репродукції його робіт включались до шкільних підручників.

Автор статті «Как я работал над картиной «Поединок на Куликовом поле» («Изобразительное искусство Ленинграда». Альманах. Ленінград, 1948), а також низки статей з питань образотворчого мистецтва.

Персональні виставки його робіт відбулися в 1935 і 1940 роках у Ленінграді, у 1947 році в Москві.

Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Державної музеї історії мистецтв імені Олександра Пушкіна, Пермській картинній галереї, Іркутському обласному художньому музеї, Дніпропетровському національному історичному музеї імені Дмитра Яворницького та громадських і приватних колекціях.

Відзнаки Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1941), медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». премії Перша премія Товариства заохочення мистецтв (1916; за картину «Опричники»); Сталінська премія першого ступеня (1946; за картину «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі»); почесні звання Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1944 року; Народний художник РРФСР з 1953 року.

Вшанування

У 1947 році портрет художника виконав Олександр Любімов; У 1955 році на могилі митця встановлений пам'ятник роботи скульптора Миколи Дидикіна: на прямокутному п'єдесталі із сірого полірованого граніту — бронзове погруддя художника з палітрою у лівій руці і пензликом у правій. На лицьовій (південно-західній) стороні викарбуваний напис російською мовою:

У Кривому Розі на його честь названа вулиця.

Примітки

Література

Авілов Михайло Іванович // ;