ЛіАЗ 677 (4х2) — міський автобус великого класу, що випускався Лікінським заводом в період з 1967 року по 2002 рік. Кузов — суцільнометалевий напівтримальний з трьома дверима, в тому числі двоє для пасажирів. Планування сидіння — чотирьох- і трьохрядне. Всього виготовили більше 194 тисячі екземплярів.
Історія
ЛіАЗ-677 почали проектувати в 1960 році. Дана модель мала прийти на зміну автобусам ЗІЛ-158В, які випускалися Лікінським автозаводом до цього. Перший прототип нового автобуса був готовий 6 листопада 1962 року.
У 1963 році прототип був продемонстрований Держкомісії з автоматизації та механізації при СМ СРСР. Комісія дала автобусу позитивну оцінку. Був випущений ще один прототип, і в наступному році були проведені випробування нових автобусів в районі Сочі, а в 1965 році автобуси вирушили в випробувальний пробіг по маршруту Москва — Харків — Новоросійськ — Сочі — Тбілісі — Єреван — Орджонікідзе — Москва. Проводилися і лабораторні випробування автобусів.
У 1967 році почався випуск дослідних партій нового автобуса, а з весни наступного року — серійне виробництво. Однак і тут автобуси нової моделі збиралися по обхідних технологіях. Лише з червня 1970 року складання автобусів була переведена на головний конвеєр заводу. Варто так само відзначити і той факт, що автобуси випущені в кінці 60-х деяким чином відрізнялися від подальших. Зокрема, відкидними кватирками в бокових вікнах, задніми габаритними вогнями на схилах даху, а не під ними. У 1972 році автобус почав оснащуватися пневморесорною підвіскою, замість пневматичної. В середині 70-х змінилася емблема, на більш сучасну, звичну. До цього була стара емблема стояла ще на автобусах ЗІЛ-158В. У 1978 році на автобусах з'явилися аварійні виходи в вікнах, квадратні передні покажчики поворотів, дах з трьома вентиляційним люками, розсувні кватирка в правому вікні кабіни водія. З другої половини 1979 року автобуси почали фарбувати в єдиний вохристий колір. В цей же час почалася розробка подальшої глибокої модернізації автобуса, що вилилася в майбутній ЛіАЗ-677М.
Модифікації
ЛіАЗ 677Д — північний, для роботи при температурах до −60 °C, відрізняється наявністю теплоізоляції кузова та подвійного скла, планування сидінь чотирирядне, число місць для сидіння — 34, загальна пасажиромісткість — 66: ЛіАЗ 677Б — приміський, планування сидінь чотирирядне, число місць для сидіння — 34, загальна пасажиромісткість — 66; ЛіАЗ-677В — екскурсійний, відрізняється наявністю одних двостулкових передніх дверей для пасажирів, планування сидінь чотирирядне, число місць для сидіння — 37, крім того, передбачено місце для екскурсовода; ЛіАЗ 677Г — міський, обладнаний апаратурою для роботи на зрідженому газі; ЛіАЗ 677П — спеціальний; для перевезення авіапасажирів всередині аеропортів. Відрізняється наявністю чотирьох двостулкових дверей (двох праворуч і двох ліворуч). Число місць для сидіння — 10, загальна пасажиромісткість — 75, в години пік — 110.
З 1978 року випускався модернізований автобус ЛіАЗ 677М, який відрізнявся від ЛіАЗ 677 більшим числом місць для сидіння (27) і поліпшеним салоном. Власна маса 8435 кг.
Технічні характеристики +ПараметрХарактеристика Число місць для сидіння 25 загальне 80 в години пік 110 Власна маса, кг на передню вісь 42808380 на задню вісь 4100 Повна маса, кг на передню вісь 574014050 на задню вісь 8310 Дорожні просвіти, мм під передньою віссю 350 під задньою віссю 340 Радіус повороту, м по осі сліду зовнішнього колеса 9,6 зовнішній габаритний 11 Максимальна швидкість, км/год70 Гальмівний шлях зі швидкості 60 км/год, м36,7 Контрольна витрата палива при швидкості 30-40 км/год, л/100 км40 ДвигунЗІЛ-375Я7, карбюраторний, чотирьохтактний,V-подібний, восьмициліндровий Діаметр циліндра і хід поршня, мм108 × 95 Робочий об'єм, л7 Ступінь стиснення6,5 Порядок роботи циліндрів1-5-4-2-6-3-7-8 Максимальна потужність, к. с.180 при 3200 об/хв Максимальний крутний момент, кгс·м47,5 при 1800—200 об/хв КарбюраторК089А Електрообладнання12 В Акумуляторна батарея6СТ-78, 2 шт. Переривник-розподільникР4-В або Р4-В2 Котушка запалюванняБ13 Свічки запалюванняА15Б ГенераторГ2-Б Реле-регуляторРР5 СтартерСТ130 Коробка передачгідротрансформатор (максимальний коефіцієнт трансформації 3,6),працюючий спільно з двухступеневою коробкою передач Головна передачацентральна одинарна і планетарні редуктори в маточинах коліс Передаточне число коробки передачI — 1,792; II — 1,00; З. Х. — 1,713 центральної передачі2,36 планетарних редукторів3,66 загальні передаточні числа головної передачі8,64 Рульовий механізмдвохзахідний черв'як і сектор з гідропідсилювачем,передаточне число 21,5 Підвіска — передня та заднязалежна ресонно-пневматична, амортизатори гідравлічні телескопічні Гальма робочібарабанні на всі колеса з роздільним пневматичним приводом стоянниковібарабанні на задні колеса з механічним приводом Кількість коліс6+1 Розмір шин280 — 508Р Тиск повітря у шинах, кгс/см² передніх7,5 задніх6,75 Заправні об'єми, л,та рекомендовані експлуатаційні матеріали паливний бак300 — бензин АИ-93 або А-76 система охолодження двигуна33 — вода або антифриз система змащення двигуна9 — мастило М8Б1У повітряний фільтр0,8 — мастило для двигуна картер коробки передач16 — мастило марки А картер ведучого моста 8мастило ТСп-14або ТАп-15 В картер рульового механізму 2 система гідропідсилювача рульового управління3,2 — мастило для гідросистем марки Р амартизаторидва передніх і чотири задніх по 0,75 — мастило веретенне АУ бачок омивача вітрового скла2,5 — рідина НИИСС-4 в суміші з водою Маса агрегатів, кг двигун з обладнанням508 коробка передач250 карданний вал95 передній міст398 задній міст670 кузов3650 колесо в зборі з шиною109 радіатор89
Галерея
Джерела
Краткий автомобильный справочник. Гос. НИИавтомоб. транс 8-е изд., перераб. и доп. — М. Транспорт, 1979, — 464 с.