І́ван Пе́ришич (, 2 лютого 1989, Спліт, Хорватія) — хорватський футболіст, півзахисник збірної Хорватії та нідерландського «ПСВ».

Клубна кар'єра Вихованець юнацької команди футбольного клубу «Хайдук» з рідного міста. У 17-річному віці зацікавив скаутів французького «Сошо» та перебрався до Франції.

Пробитися до основної команди не зміг, 2009 року був відправлений в оренду до бельгійського «Руселаре».

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Брюгге», які ініціювали викуп трансферу гравця. До складу «Брюгге» приєднався 2009 року. Відіграв за команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Брюгге», був основним гравцем команди. У складі «Брюгге» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,39 гола за гру першості.

2011 року перейшов до «Боруссії» (Дортмунд). Протягом свого дебютного сезону у Німеччині, за результатами якого «Боруссія» захистила чемпіонський титул, Перишич відіграв за дортмундський клуб 28 матчів в національному чемпіонаті, забивши 7 голів. Проте в наступному сезоні почав отримувати менше ігрового часу, через що поконфліктував з наставником команди Юргеном Клоппом і зовсім втратив можливість грати за дортмундців.

Через це 6 січня 2013 року перейшов за 8 мільйонів євро до «Вольфсбурга», за який відіграв два з половиною сезони.

30 серпня 2015 року новим клубом Перишича став італійський «Інтернаціонале», який сплатив за трансфер хорвата 16 мільйонів євро і уклав з ним п'ятирічний контракт. У міланській команді відразу став ключовим гравцем у центрі поля.

13 серпня 2019 мюнхенська «Баварія» оголосила про перехід Перишича на правах оренди до завершення сезону 2019/20 з правом подальшого викупу. Протягом сезону відіграв за баварців 35 матчів в усіх турнірах, забивши 8 голів.

По завершенні терміну оренди «Баварія» була зацікавлена залишити хорвата у своїх лавах, утім не змогла узгодити з «Інтернаціонале» умови його переходу, і у вересні 2020 Перишич повернувся до міланської команди.

31 травня 2022 року контракт з Перишичем як з вільним агентом підписав лондонський «Тоттенгем Готспур», а там Іван возз'єднався зі своїм минулим по «Інтеру» тренером Антоніо Конте. Він став п’ятим хорватом, що підписав контракт зі «шпорами».

Виступи за збірні 2005 року дебютував у складі юнацької збірної Хорватії, взяв участь у 8 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2009—2010 років залучався до складу молодіжної збірної Хорватії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах, забив 3 голи.

У березні 2011 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Хорватії. А вже наступного року був учасником Євро-2012, де взяв участь у всіх трьох матчах своєї команди, яка не подолала груповий етап.

На чемпіонаті світу 2014 року хорвати знову не змогли вийти до плей-оф, а Перишич знову відіграв в усіх матчах групового етапу, а також відзначився двома голами — забив один з чотирьох голів «картатих» у ворота Камеруну (4:0), а також гол престижу у програному 1:3 матчі проти мексиканців.

На Євро-2016 також став автором двох голів на груповому етапі. Спочатку відкрив рахунок у грі проти збірної Чехії, яка завершилася унічию 2:2. А в заключному турі забив вирішальний м'яч у виграному 2:1 протистоянні з діючими континентальними чемпіонами, іспанцями. Провів повністю на полі і матч 1/8 фіналу проти майбутніх переможців першості, португальців, який хорватська команда програла з рахунком 0:1 у додатковий час.

Чемпіонат світу 2018 року також провів як гравець основного складу і допоміг команді здобути «срібло» мундіалю. Був автором трьох голів на турнірі, включаючи гол у ворота Англії у грі півфіналу, який зрівняв рахунок зустрічі, перевівши її в овертайм, в якому хорватам вдалося вирвати перемогу. Також зрівняв рахунок й у фінальній грі, однак згодом хорватам вдалося забити лише один гол, а їх суперникам, збірній Франції, — три.

Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 22 травня 2022 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2007–08 «Сошо 2» АЧФ 20 3 - - - - - - - - - 20 3 2008-січ. 2009 АЧФ 16 5 - - - - - - - - - 16 5Усього за «Сошо 2» 36 8 - - - - - - 36 8 січ.-черв. 2009 «Руселаре» ПЛ 17+1 5+0 КБ 2 3 - - - - - - 20 82009–10 «Брюгге» ПЛ 23+10 6+3 КБ 2 0 ЛЄ 8 4 - - - 43 13 2010–11 ПЛ 27+10 16+6 КБ 1 0 ЛЄ 8 0 - - - 46 22Усього за «Брюгге» 70 31 3 0 16 4 - - 89 35 2011–12 «Боруссія» (Д) БЛ 28 7 КН 6 1 ЛЧ 6 1 СН 1 0 41 9 2012–січ. 2013 БЛ 14 2 КН 3 1 ЛЧ 5 0 СН 1 0 23 3Усього за «Боруссію» (Д) 42 9 9 2 11 1 2 0 64 12 січ.-черв. 2013 «Вольфсбург» БЛ 11 2 КН 0 0 - - - - - - 11 2 2013–14 БЛ 33 10 КН 5 1 - - - - - - 38 11 2014–15 БЛ 24 5 КН 2 1 ЛЄ 9 1 - - - 35 7 серп. 2015 БЛ 2 1 КН 1 0 ЛЧ 0 0 СН 1 0 4 1Усього за «Вольфсбург» 70 18 8 2 9 1 1 0 88 21 серп. 2015–16 «Інтернаціонале» A 34 7 КІ 3 2 - - - - - - 37 9 2016–17 A 36 11 КІ 1 0 ЛЄ 5 0 - - - 42 11 2017–18 A 37 11 КІ 2 0 - - - - - - 39 11 2018–19 A 34 8 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 6+4 0+1 - - - 45 9 2019–20 «Баварія» (Мюнхен) БЛ 22 4 КН 3 1 ЛЧ 10 3 СН - - 35 8 2020–21 «Інтернаціонале» A 32 4 КІ 4 0 ЛЧ 6 1 - - 42 5 2021–22 A 35 8 КІ 5 1 ЛЧ 8 0 СІ 1 0 49 10Усього за «Інтернаціонале» 208 49 16 4 29 2 - - 254 55Усього за кар'єру 466 124 41 12 75 11 4 0 586 147

Статистика виступів за збірну Станом на 30 вересня 2020 року

Титули і досягнення Командні Чемпіон Німеччини (2): «Боруссія» (Дортмунд): 2011–12 «Баварія»: 2019–20 Володар Кубка Німеччини (3): «Боруссія» (Дортмунд): 2011–12 «Вольфсбург»: 2014–15 «Баварія»: 2019–20 Володар Суперкубка Німеччини (1): «Вольфсбург»: 2015 Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1): «Баварія»: 2019–20 Чемпіон Італії (1): «Інтернаціонале»: 2020–21 Володар Кубка Італії (1): «Інтернаціонале»: 2021–22 Володар Суперкубка Італії (1): «Інтернаціонале»: 2021 Чемпіон Нідерландів (2): ПСВ: 2024–25, 2025–26 Володар Суперкубка Нідерландів (1): ПСВ: 2025 Збірні Віце-чемпіон світу: 2018 Бронзовий призер чемпіонату світу: 2022

Особисті Найкращий бомбардир сезону в Лізі Жупіле: 2010-11 (22 голи) Футболіст року в Бельгії: 2011 Гравець місяця Ередивізі: травень 2025 Команда місяця Ередивізі: травень 2025

Примітки

Посилання