Сильвестр Андрієвич-МорарСправжнє прізвище — Мельник. Морарю — румунське слово, що українською означає мельник. Його дід Андрій, русин родом з Галичини, який переселився в Сучаву, де був прозваний за своїм ремеслом Андрієм Мельником. (; нар. 26 січня 1818, Мітоку-Драгомірней — , Чернівці) — церковний діяч на Буковині, родом із Галичини, у 1880—1895 роках православний митрополит Буковини, румунізатор буковинської православної церкви.

Біографія

Сильвестр Андрієвич-Морар народився 1818 року в селі Миток-Драгомирна Дністрянського повіту, у родині румунізованого священика. Вивчивши богословські науки в Чернівцях, він вступає в шлюб, а 28 липня 1846 року приймає пресвітерський сан. Незабаром був призначений на парафію в село Чагор Чернівецького повіту, де перебував до 1862 року. Після чого призначений викладачем у Чернівецькій духовній семінарії та одночасно регентом місцевої консисторії. Через чотири роки був визначений у ній консисторським радником. У 1874 році після смерті дружини, вступає до монастиря і приймає чернецтво з ім'ям Сильвестра. Незабаром був зведений в сан архімандрита і призначений намісником монастиря. У 1877 році призначається консисторським архімандритом і генеральним вікарієм Буковинської митрополії.

12 березня 1880 року найвищим рішенням імператора Австро-Угорщини призначений митрополитом Буковинським. 6 квітня того ж року висвячений на єпископа в церкві Святої Трійці у Відні. З 27 квітня вступив в управління Буковинської митрополії. У перші п'ять років управління митрополит Сильвестр не мало сприяв румунізації українського православного духовенства та введення румунської мови в богослужіння в парафіях з українським населенням. Але зустрівши сильний опір з боку українців, а також усвідомивши шкоду від крайнощів націоналізму в справах чисто церковних, він став ревним захисником православ'я зважаючи на вороже ставлення до нього з боку місцевої польсько-латинської пропаганди. У спростування нападок на православну церкву в Буковині митрополит Сильвестр склав дві брошури, під назвою «Апології».

За його наказом скликаний був у 1891 році церковний конгрес для обговорення питань щодо внутрішнього управління справами православної церкви в Буковині. Ревно боровся проти так званої українофільської пропаганди і «фонетичного» правопису, клопотав про заснування на чернівецькому богословському факультеті кафедри церковнослов'янської мови. За 15-річне управління єпархією митрополита Сильвестра було споруджено в Буковині 70 нових православних храмів, 60 з яких до освячені особисто самим архіпастирем. 1893 року урочисто відсвяткований був 50-річний ювілей служіння митрополита Сильвестра у священному сані і разом 20-ю річницею заснування Буковинсько-долматинської митрополії, з резиденцією в Чернівцях.

Помер митрополит Сильвестр, після тривалої хвороби легенів, на другий день великодніх свят, 3 квітня 1895 року. Останки преосвященного Сильвестра поховані на міському кладовищі в митрополичій усипальниці.

Див. також Буковинська митрополія Митрополит Буковинський

Примітки

Джерела та література С. Л. Юсов. Морар-Андрієвич //

Посилання Православие на Буковине в период с 1873 по 1945 гг. — Глава II.