Клерикалі́зм (від лат. clericalis — церковний) — політична течія, спрямована на посилення впливу релігії та церкви на всі сфери суспільного життя.
Клерикалізм як управлінська модель із істотним впливом церковних керманичів на процеси організації суспільних справ — знаний у світовій політології феномен. Його суть, однак, не зводиться лише до контролю релігійними діячами державної влади та переплетінні релігії з політикою, але, передусім, полягає у моделюванні структури суспільної свідомості громадян даної держави саме у контексті релігійних формул. Головним чином йдеться про неспроможність відділити мову внутрішнього релігійного світу від мови зовнішньої публічної влади. Таке зрощення релігійності і політики було і залишається дуже частим політичним явищем.
Клерикал — представник церкви; прихильник клерикалізму — політичного напряму, що добивається панування церкви і духовенства в суспільно-політичному, культурному житті країни; член клерикальної партії.
На думку радянських вчених, «найреакційнішим» був католицький клерикалізм, послідовними борцями з клерикалізмом були революційний робітничий клас — пролетаріат — та його авангард — комуністична партія. Після ленінського декрету 1918 року не мав бази в СССР.М. М. Шейнман. Клерикализм… С. 277–278
Див. також Антиклерикалізм Фундаменталізм Теократія
Примітки
Джерела та література С. Л. Юсов. Клерикалізм // С. Л. Юсов. Клерикалізм // М. М. Шейнман. Клерикализм / Цамерян И. П. (глав. редактор). Краткий научно-атеистический словарь.— Москва: Наука, 1964.— 644 с.— С. 277—278.
Література П. Яроцький. Клерикалізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.333 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Клерикал ; Клерикалізм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Олесь Андрійчук. Патріархат «Україна»