Ві́ра Іва́нівна Ба́ринова-Куле́ба ( 1 грудня 1938, Римарівка) — українська живописиця, педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 рокуБаринова Віра Іванівна // , член-кореспондент Національної академії мистецтв України з 2006 рокуВіра Іванівна Барінова-Кулеба / Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. , дійсний член — з 2017 року. Мати графіка Олени Баринової.
Біографія Народилася 1 грудня 1938 року на хуторі Мельникове-Кулебине (нині село Римарівка Миргородського району Полтавської області, Україна) в селянській сім'ї. Упродовж 1954—1959 років навчалася у Харківському художньому училищі у Адольфа Константинопольського, Анатолія Луценка; у 1959—1965 роках — у Київському художньому інституті у Карпа Трохименка, Володимира Костецького, Віктора Пузиркова, Валентини Виродової-Готьє, Олександра Будникова, Сергія Подерв'янського, Олександра Сиротенка, Миколи Стороженка, Іллі Штільмана, Данила Лідера. У 1965—1968 роках стажувалася у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом Сергія Григор'єва і Михайла Дерегуса та два місяці стажувалася у Німецькій Демократичній Республіці.
1968 року почала працювати у Київському художньому інституті: викладач, старший викладач, доцент, з 1995 року — професор живопису. Серед учнів: Ксенія Клименко, Вадим Кучер-Куцан, Дарія Одайник, Володимир Гурін, Всеволод Зяблов, Ольга Марищук-Кендел.
Творчість Працює у галузі станкового живопису, створює жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти у реалістичному стилі. Серед робіт:
«Дівчата» (1965); «У батьків» (1966); «Сім'я» (1968); «Мати» (1968); «Вісті з села» (1968); «Запрошення на весілля» (1968); «1945 рік» (1969); «Пісня» (1970); «Батьки» (1970); «Автопортрет з дітьми» (1973); «На світанку» (1978); «1941 (роки війни)» (1978—1980); триптих «Перший радянський хліб» (1979); «До мами на ферму» (1980); «Леся Українка і Ольга Кобилянська» (1980); триптих «В ім'я життя» (1982); «Півники» (1984); «Материнський сон» (1985); триптих «Моя мама» (1985); «Декрет про землю» (1986—1987); «Урок миру» (1986); серія «Давність і тепер» (1988—1998); «Великдень» (1989); «Білі гуси» (1989); «Щасливої дороги» (1989); «Моя мама і брат» (1989); «Казка» (1990); «Дівки прядуть» (1990); «Перепілочка» (1990); «Мати із сином» (1991); «Портрет Михайла Драгоманова» (1991) триптих «Козаки» (1992); «Сінокос дядька Миколи» (1992); «Батько і стебельце» (1992); серія «По Полтавщині» (1993); «Запрошуємо на весілля» (1994); «Автопортрет» (1998); «Благословення» (1998); «Бабине літо» (1999); «Сину, це твоя земля» (1999); «Чорновіл» (2000); «Синок мій» (2000); «Батько» (2001); «Благословення» (2001); «Запрошення» (2001; 2019); «Мої батьки» (2006); «Радість у танцях» (2006); «На Сорочинському ярмарку» (2007); «Щаслива сім'я» (2007—2008); «Мій батько в полі» (2010); «Свято врожаю» (2011). </div> З 1965 року брала участь у всесоюзних та республіканських виставках; а також у виставці 17-ти українських художників у Лондоні, на аукціонах «Крістіз» та «Сотбі» (усі — 1989). Персональні виставки відбулися у селі Красній Луці у 1975 році, Гадячі на початку 1990-х років, Вашингтоні у 1995 році, Києві у 2000 році, Чикаго у 2001 році.
Картини художниці зберігаютьсяв Національному художньому музеї України, у приватних колекціях в Україні, Великобританії, Німеччині, США, Угорщині, Франції, Швейцарії.
Відзнаки Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (2008); срібною медаллю Національної академії мистецтв України (2008); золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2018); золотою медаллю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (2018). Почесні звання Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1989 року; Народний художник України з 2009 року; Почесний професор Нанкінського художнього інституту «Сяочжуан» з 2011 року (Китайська Народна Республіка).
Примітки
Література Баринова-Кулеба Віра Іванівна // ; Баринова-Кулеба Віра Іванівна // ; Баринова-Кулеба Віра Іванівна // ; Баринова-Кулеба Віра Іванівна // ;