Ця стаття про югославського шпигуна. Про сучасного хорватського політика див. Бранко Вукелич.

Бранко Вукелич (, *1904 — †січень 1945) — югославський шпигун, що працював на агентурну мережу Ріхарда Зорге в Японії.

Початковий період життя Вукелич народився в Осієку в 1904 році. Його батько Мілівой був сербським військовим офіцером в австрійській армії в Ліці (регіон в сьогоднішній Хорватії), а його мати Вілма була з родини єврейського походження.

Сім'я Бранка Вукелича переїхала в Загреб (столицю нинішньої Хорватії), де він навчався у середній школіGannon, Stealing Secrets, Telling Lies: How Spies and Codebreakers Helped Shape the Twentieth Century, Brassey's, 2002, page 140 У Загребі Бранко вступив до вищої школи, але був змушений переїхати в Париж через свої зв'язки з комунізмом. Там Вукелич закінчив Сорбонський університет в галузі права.

Після закінчення університету та через велику світову депресію він поновив контакти з комуністами як спосіб знайти роботу під час економічної кризи.

Життя в Японії У 1933 році Вукелича було відправлено ​​до Японії як радянського агента контррозвідки після того, як його було завербовано членом Комінтерну на ім'я Ольга.Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 57 Він працював разом з Ріхардом Зорге в пов'язаній з Радянським Союзом шпигунській мережі (так зване коло Зорге) поряд з Максом Клаузеном, Озакі Хоцумі та ще одним агентом Комінтерну Міяґі Йотоку.Russia Information Center, "Russia is spying. Richard Sorge" , March 4, 2008, Retrieved on January 7, 2010 Вукелич влаштувався на роботу у французьку газету «Авас»,Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 271 та в сербську щоденну газету «Політика» як її спецкор.Politika Online http://www.politika.rs/rubrike/Drustvo/Otac-je-umro-dva-puta.lt.html , retrieved on January 7, 2010

11 лютого 1933 року Вукелич прибув у Йокогаму і прозвітував Ріхардові Зорге, який як керівник мережі звітував перед радянською розвідкою. Хоча це була радянська операція, Вукелича змусили повірити, що він служив Комуністичному Інтернаціоналу.Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 65

Шлюб між Бранком та його першою дружиною Едіт було розірвано низкою скандалів, після чого він одружився зі своєю японською перекладачкою Йошіко Ямасакі.Gannon, Stealing Secrets, Telling Lies: How Spies and Codebreakers Helped Shape the Twentieth Century, Brassey's, 2002, page 141 Цей шлюб вважався ризикованим для їхньої операції, і Зорге не схвалював його. Вукелич вирішив одружитися без відома Зорге. Керівник мережі звернувся по пораду до Центру в Москві, але йому надійшли інструкції, що Вукелич повинен залишатися в Японії і продовжувати працювати в мережі.Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 133

Головні напрямки діяльності Вукелича в мережі зводилися в першу чергу до збору інформації. Він збирав відомості з японських газет і журналів, а також через різноманітні зв'язки у посольствах і журналістських колах.Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 77Gannon, Stealing Secrets, Telling Lies: How Spies and Codebreakers Helped Shape the Twentieth Century, Brassey's, 2002, page 144 Він також відав фотографічною роботою мережі.Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 70

В якийсь момент на Вукелича було також покладено завдання впливати на іноземних журналістів, здебільшого через журналіста New York Herald Tribune Джозефа Ньюмана, у посиленні дійсної японської загрози Сполученим Штатам на Тихому океані, в намаганні послабити тиск Японії на радянський Далекий Схід. Успіхи Вукелича при виконанні цього завдання породили 1 липня 1939 р. статтю в New York Herald Tribune під назвою «Японія вважається все ще націленою на зону Південного моря», яку написав Ньюман.Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 190

Шпигунську мережу Зорге було остаточно знищено в 1941 році. Хоча Зорге всіляко намагався применшити участь Вукелича та Міягі,Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 296 Вукелича було засуджено до довічного ув'язнення поряд з Клаузеном.Whymant R, Stalin's Spy, I B TAURIS & CO LTD, 1996, page 312 Бранка ув'язнили в Сугамо, а в липні 1944 року перевели в Абасірі (Хоккайдо, Японія). Вукелич не пережив холодну зиму, і 15 січня 1945 року Йошіко повідомили про його смерть.

Радянське визнання діяльності Вукелича Хоча діяльність членів мережі Зорге, у тому числі Бранка Вукелича, до 1960 року не визнавалася, Указом Президії Верховної Ради СРСР 5 листопада 1964 р. Вукелича було посмертно нагороджено орденом Вітчизняної війни першого ступеня.CIA, New Light on Old Spies: A Review of Recent Soviet Intelligence Revelations , September 18, 1995, Retrieved on January 7, 2010

Примітки

Посилання

Інтерв'ю з Хіроші Ямасакі-Вукелич Whymant R., Шпигун Зорге, на Google books Дж. Ґаннон, Красти секрети, розповідати побрехеньки: як шпигуни і дешифрувальники допомогли оформити XX століття, на Google Books Нове світло на старих шпигунів: Огляд недавніх одкровень радянської розвідки, Бібліотека ЦРУ

‎