Фіа́лек Іпполи́т (Іван) Миха́йлович (, Радинь, Седлецька губернія — , Одеса) — політичний діяч, член Української Центральної Ради.
З 1900 року — член Соціал-демократії Королівства Польського і Литви. Учасник революційних подій 1905—1907 років. Засуджений до заслання. Був серед групи робітників Варшавського арсеналу, евакуйованого під час Першої світової війни«Арсенал» і Крути. 100 років війни. 100 років пам'яті. З 1916 року працівник київського «Арсеналу».
Після Лютневої революції 1917 року був обраний до Київської ради робітничих депутатів. Член Української Центральної Ради від національних меншин. На перших демократичних (всенародних) виборах у Київську міську думу, що відбулися року, був обраний гласним за списком РСДРП(б)Выборы въ Городскую думу // Кіевскія городскія извѣстія. — № 8. — 1917. — август. — С. 48—62.. Обраний до Всеросійських установчих зборів від Київській губернії за списком РСДРП(б). Один із керівників Січневого повстання проти Центральної Ради у Києві у січні 1918 року.
Протягом 1918–1926 років проживав у Польщі. З 1927 року повернувся в Україну, вступив до ВКП(б). Працював у редакції газети «Комуніст» у Харкові.
Ушанування пам'яті У 1964—2015 роках у Києві на честь Іполита Фіалека називалася вулиця у Печерському районі міста Києва.
Примітки
Джерела Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. — , 1998. — C. 211—227. — ISBN 966-02-0498-1. Протасов Л. Г. Всероссийское Учредительное собрание: История рождения и гибели — : РОССПЭН, 1997. — C. 407—408 — ISBN 5-86004-117-9.