Міздря́ний клей, міздрови́й клей — клей тваринного походження, який створюється шляхом тривалого кип'ятіння сполучної тканини відходів тваринництва (в тому числі кроликів і рибиMayer, Ralph (1991). The Artist's Handbook of Materials and Techniques. New York: Viking. p. 437. ISBN 0-670-83701-6). Основною сировиною є так звана міздря́ — шар підшкірної клітковини.

Ці клеї колоїдних білків формуються за рахунок гідролізу колагену зі шкіри, кісток, сухожилля та інших тканин, і є схожим на желатин. Саме слово «колаген» походить від , «колла», що означає «клей». Ці білки утворюють молекулярний зв'язок з клеєним об'єктом.

Історія Близько 5000 років тому єгиптяни використовували міздряний клейLeonard Gorelick e John A. Gwinnett, Ancient Egypt Stone-Drilling--An Experimental Perspective on a Scholarly Disagreement, in Spring, a. 1983, n. 25 (3), pp. 40-47. http://www.penn.museum/documents/publications/expedition/PDFs/25-3/ancient.pdf .. У Стародавньому Єгипті було виявлено не тільки клеєні предмети меблів, а й збереглися написи і залишки клею. Також збереглися настінні розписи, які зображають використання клею в столярних майстернях, наприклад, у гробниці префекта Рекхамара з Фів (близько 1475 до н. е.), або в гробниці Небанона Іпукі (начальника скульпторів Фів). Існують докази того, що шумери також використовували цей клей (раніш, ніж єгиптяни).

Греки: Гомер згадує використання клею в своїх віршах. Пізніше, описав грецький філософ Теофраст (371—286 до н. е.) у своїй «Історії рослин», склеюванням деревини.

Римляни: Пліній Старший у своїй «Природничій історії» описує різні клеї та їхнє виробництво.

У Середні віки знайшли рукописи, з доповідями про виробництво клею, наприклад, рукопис монаха-бенедиктинця Феофіла Пресвітера з 11-12 ст. в «Знесення різних мистецтв».

Типи і види використання

Тваринний клей найпоширеніший в деревообробній промисловості клей, який використовувався протягом тисяч років до появи синтетичних клеїв, таких як полівінілацетат (клей ПВА) та інші смоляних клеїв в 20 столітті. Сьогодні він використовується в основному скрипковими майстрами, при виробництві труб органів, ремонті фортепіано, при реставрації антикваріату.

Клей має ряд переваг і недоліків в порівнянні з іншими клеями. Клей наноситься гарячим. Як правило, наноситься пензлем або шпателем. При роботі з клеєм, він весь час залишається гарячим. Для цього використовують підігрів банок з клеєм електричним способом, в пароварці, або просто на водяній бані: «каструля в каструлю» (для швидкого і неодноразового повторення цієї процедури).

Клей може бути у вигляді гранул, пластівців або плоских листів, які мають невизначений термін зберігання, якщо їх зберігати в сухому місці. Він розчиняється у воді, нагрітій, як правило, близько 60 °C (140 °F). Більш високі температури швидко знищують адгезивні властивості міздрового клею.Weisshaar 1988, p. 249 При охолодженні, міздровий клей швидко перетворюється в гель. При кімнатній температурі, підготовлений міздровий клей має консистенцію жорсткого желатину, який, по суті є аналогічного складу. Всі клеї мають обмежений час, коли клей залишається рідким і працездатним. Склеювання об'єктів після цього терміну призводить до слабкого зв'язку. Цей період, як правило, становить хвилину або менше. На практиці це часто означає необхідність того, щоб склеювані частини були теплими, і склеювання проводилось у дуже теплій кімнатіCourtnall 1999, p. 62., хоча цими умовами можна нехтувати, якщо клей і операція затискання може бути проведена швидко, а притиснуті один до одного склеювані об'єкти затиснути зі затискачами — бажано на 24 години.

Надлишок клею можна зберігати в морозильнику, щоб запобігти псуванню від розвитку мікроорганізмів.

Виробництво Шкури (чи сировину) вимочують у воді. Потім обробляють вапном для знежирення. Після цього шкури промивають для видалення вапна, і будь-які його залишки нейтралізують промиванням в слабкому розчині кислоти. Шкури нагрівають у воді, ретельно контролюючи температуру в межах близько 70 градусів за Цельсієм. Звільнюються колагени. Утворений клей-ліквор потім відсмоктується. Після цього доливають більше води, і процес повторюють підвищивши температуру. Клей-ліквор сушать і відколюють в гранули. У торгівлю поступає у вигляді пластин, листів або як грубий порошок.

Властивості Значними недоліками міздрового клею є його теплові обмеження, короткий час застосування приготованого клею, погані заповнюючі властивості та вразливість до мікроорганізмів. Ці недоліки компенсуються рядом переваг: клейові з'єднання виглядають прихованими, є оборотними для ремонту (для успішного ремонту вимагається видалення старого клею з клеєного матеріалу). Нещодавні клейові з'єднання можна легко розпустити із застосуванням тепла і пари.

Наприклад, інструменти скрипкової сім'ї вимагають періодичного розбирання для ремонту і технічного обслуговування. Таким чином клей видаляється часто без значних збитків для дерева.

Приготований і охолоджений до загустіння клей відновлює свої робочі властивості (консистенцію) після нагрівання.

Клей з кролячої шкіри Клей з кролячої шкіри є гнучкішим у сухому стані, ніж звичайні тваринні клеї. Він використовується для шліхтування (калібрування) або ґрунтування художніх полотен під олійні фарби. Він також використовується в палітурних роботах і як компонент деяких рецептів для гіпсових сумішей. Цей клей має світліший колір, ніж кістковий клей. Клей (часто з додаванням цукру) протягом тривалого часу використовувався на поштових марках.

Риб'ячий клей Клей з риб'ячої луски і кісток використовувався як недорога сполучна речовина для різних пігментів і додавався в штукатурку. Риб'ячий клей затримує застигання гіпсу, що дає більше часу на його обробку.

Техніка використання Сухий клей замочити від 5 до 20 г клею в 100 мл води протягом 24 годин. Або приблизно в такій же кількості води. Через кілька годин замочування клей набухає. додати добавки (CaCO3, наприклад). нагріти у водяній бані до температури 50-65 °C. (Занадто висока температура руйнує клей). Клей набуде в'язкості сиропу або еквівалента рідкого меду. (Добре зарекомендувало себе обережне! нагрівання в мікрохвильовій печі) швидко застосувати (охолоджений клей можна підігріти і використовувати пізніше.) Зтискування зклеюваних деталей. Досвід показує, що зтискування становить близько 30 хвилин. Потім склеєні шматки не повинні бути задіяні у використанні до закінчення 24 годинного терміну після склеювання.

Добавки: Додавання біхромату калію робить тваринний клей водонепроникний після тривалого впливу світла. Невелике додавання аскорбінової або саліцилової кислоти, або кілька крапель гвоздичної олії, або олії лаванди, використовують як консервант. Додавання формальдегіду (отруйний!) або інших речовин (10 % у розрахунку на суху вагу клею) кістковий клей робить водонепроникним після затвердіння. Додавання багатоатомних спиртів, цукру, гліцерину, призводить до зміни еластичностіKnochenleim, klassischer Glutin-Warmleim Додавання 5 % концентрованої оцтової кислоти подовжить термін використання клею навіть при нижчій температурі.

Додавання гліцерину може пом'якшити клей. Однак він може вступати в реакцію з іншими добавками, які змінюють якість склеювання.

Щітка для клею повинна мати затискачі з нержавіючої сталі або пов'язаних металів.

Час зберігання в сухому, прохолодному і сухому місці практично необмежений. Охолоджений залишок клею повинен зберігатися в холодному (наприклад, заморожений у холодильнику) місці.

Див. також Кістковий клей Клей ПВА

Примітки