Вимі́рювально-обчи́слювальний ко́мплекс (ВОК) — автоматизований засіб вимірювань, що має у своєму складі мікропроцесори (МП) з необхідним периферійним обладнанням, вимірювальні і допоміжні пристрої, керовані від МП, та програмне забезпечення комплексу і призначений для виконання у складі вимірювальної системи конкретного завдання з вимірювання.
Функції ВОК Незалежно від галузі застосування ВОК повинні виконувати такі функції: визначення та контроль метрологічних характеристик первинних вимірювальних перетворювачів; обробка сигналів, що надходять від первинних вимірювальних перетворювачів; перетворення значень параметрів вхідних сигналів у значення величин. управління процесом вимірювань; управління впливами на об'єкт вимірювання; формування оперативного, змінного, добового та ін. звітів і подання їх оператору у заданій формі; створення та ведення архівів звітів та журналів подій з можливістю перегляду і друку; подання оператору результатів вимірювання в заданій формі; формування, відображення та друк протоколів повірки та контролю.
Вимоги до ВОК Для виконання покладених функцій ВОК повинен забезпечувати сприйняття, перетворення і обробку сигналів від первинних вимірювальних перетворювачів (датчиків або приладів), управління ними та іншими компонентами, що входять до складу ВОК, а також вироблення нормалізованих сигналів впливу на об'єкт вимірювання, оцінку точності вимірювань і представлення результатів вимірювань у стандартній формі.
Склад та структура ВОК До складу ВОК входять технічні й програмні компоненти. Програмні компоненти включають в себе системне і загальне прикладне програмне забезпечення.
Залежно від конкретних вимог проектуються однорівневі і багаторівневі ВОК. У однорівневих ВОК все вимірювальне периферійне обладнання сполучене безпосередньо з інтерфейсом центрального процесора. У багаторівневих ВОК обчислювальна потужність розподілена між різними рівнями.
Принципи агрегатування ВОК Створення нових ВОК зазвичай ведеться шляхом агрегатування (компонування з обмеженого числа уніфікованих функціональних частин: деталей, блоків, вузлів або приладів). Для забезпечення агрегатування важливе значення має сумісність, яка поділяється на інформаційну, енергетичну, конструктивну, метрологічну, експлуатаційну та за надійністю і котра реалізується шляхом використання спільного інтерфейсу.
Інтерфейс регламентує правила обміну усіма видами інформації між пристроєм, що утворюють якусь систему. Він включає в себе апаратні засоби і протокол (сукупність правил, які єдині принципи взаємодії підсистем.).
Стосовно до ВОК інтерфейс забезпечує інформаційну сумісність апаратних засобів, що входять до комплексу. Основні класифікаційні ознаки інтерфейсів: за способом з'єднання засобів вимірювань і автоматизації інтерфейси поділяються на: магістральні, радіальні, послідовні (ланцюжкові), змішані; за способом передачі інформації інтерфейси поділяються на: паралельні, послідовні, паралельно-послідовні; за принципом обміну інформацією: синхронні, асинхронні; за режимом передачі інформації інтерфейси бувають: дуплексні — з двосторонньою одночасною передачею, симплексні — з двосторонньою почерговою передачею, з односторонньою передачею.
Див. також Вимірювальна інформаційна система Вимірювальне устаткування Вимірювальний пристрій
Джерела ДСТУ 2681-94 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення. Стухляк П. Д., Іванченко О. В., Букетов А. В., Долгов М. А. Теорія інформації (інформаційно-вимірювальні системи, похибки, ідентифікація): навчальний посібник. — Херсон: Айлант, 2011. — 371 с. Метрология и электроизмерения в телекоммуникационных системах: Учебник для вузов / А. С. Сигов, Ю. Д. Белик и др. / Под ред. В. И. Нефедова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 2005.