«Генріх IV», частина друга — історичний часопис англійського письменника Вільяма Шекспіра. Продовження однойменного часопису. П'єса базується на реальних історичних фактах. Її було написано та опубліковано 1598 року.
Дійові особи
Король Генріх IV. Генріх, принц Уельський, майбутній Генріх V, син короля. Томас, герцог Кларенс, син короля. Принц Джон Ланкастерський, син короля. Принц Гемфрі Глостер, син короля. Граф Ворік, прибічник короля. Граф Вестморленд, прибічник короля Граф Соррей, прибічник короля. Гавер, прибічник короля. Гаркорт, прибічник короля. Блент, прибічник короля. Лорд верховний суддя. Його помічник. Граф Нортумберленд, супротивник короля. Скруп, архієпископ Йоркський, супротивник короля. Лорд Моубрі, супротивник короля. Лорд Гастінгс, супротивник короля. Лорд Бардольф, супротивник короля. Сер Джон Кольвіль, супротивник короля. Треверс, слуга Нортумберленда. Мортон, слуга Нортумберленда. Сер Джон Фальстаф. Паж Фальстафа. Бардольф. Пістоль. Пойнс. Пето. Шелло, мировий суддя. Сайленс, мировий суддя. Деві, слуга Шеллоу. Грибок, рекрут. Хмарина, рекрут. Лишай, рекрут. Неміч, рекрут . Тілок, рекрут. Кліщ, поліцейський. Кіготь, поліцейський. Леді Нортумберленд. Леді Персі. Містріс Квіклі, трактирниця в Істчипі. Доль Тершит. Лорди, офіцери, солдати, пажі, містяни, пілорус, посланці, два судових пристави, трактирні слуги і свита. Уособлення Чуток у прологу. Танцівник, що читає епілог.
Головні герої Король Генріх IV. Сер Джон Фальстаф. Генріх, принц Уельський. Скруп, архієпископ Йоркський.
Місце дії Дія відбувається в Англії на початку XV століття.
Цікаві факти Ім'я Шеллоу (мировий суддя) з п'єси — від слова shallow: дрібний, неглибокий. Ім'я Сайленс (мировий суддя) з часопису — від слова silence: мовчання. Мирові судді (ті самі Шеллоу та Сайленс), були у старій Англії доволі значимими адміністративними особами, що спостерігали за «громадським спокоєм» й за виконанням урядових розпоряджень. Доль Тершіт (tear sheet)— ім'я цього персонажа (жінки) у буквальному перекладі з англійської означає «розривай простирало». Втілення Чуток, що промовляє пролог — образ із мораліте, середньовічного алегоричного театру, що нерідко виводився на сцені за часів Шекспіра. Роль принца Уельського виконував Томас Арн.
Українськомовні переклади Станом на 2021 рік існує три повні українськомовні переклади шекспірівської п'єси Генріх IV, частина 2:
Вільям Шекспір (1961). Король Генрі IV (обидві частини). Переклад з англ.: Тодось Осьмачка; ред. й передслово: Ігор Костецький // Вільям Шекспір. Трагедія Макбета. Король Генрі IV. Переклад з англ.: Тодось Осьмачка. Мюнхен: На горі. 448 стор.: 159-445 (Серія "Світовий театр") Вільям Шекспір (1985). Генріх IV (обидві частини). Переклад з англійської: Дмитро Паламарчук // Вільям Шекспір. Твори в шести томах: Том 3. Київ: Дніпро. 574 стор.: С. 162-348. (передрук) Вільям Шекспір (1985). Генріх IV (обидві частини). Переклад з англійської: Дмитро Паламарчук // Вільям Шекспір. Історичні хроніки. Переклад з англ.: Дмитро Паламарчук та інші. Харків: Фоліо, 2004. 512 стор.: ?-?. ISBN 966-03-2244-5 (Бібліотека світової літератури) Вільям Шекспір (2008). Генріх IV (обидві частини). Переклад з англійської: Олександр Грязнов // Вільям Шекспір. Трагедії та хроніки, Кн. 2. Київ: Задруга. 308 стор.: С. 126-308. ISBN 978-966-432-045-7Вільям Шекспір - Король Генріх IV. Частина І (українськомовний переклад Олександра Грязнова, 2008. olangr.wixsite.com. 2008
Примітки
Посилання Генріх IV, частина 2 (українськомовний переклад Тодося Осьмачки) на сайті е-бібліотеки chtyvo.org Генріх IV, частина 2 (англійськомовний оригінал) на сайті е-бібліотеки gutenberg.org