Догха́нтери (в українській транскрипції — «доґгантери»Тетяна Літераті. Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак.//Закарпаття онлайн, 11 листопада 2013Марія Молодковець. «Пес бився головою об стіну». У центрі Києва отруїли вісьмох собак — про те, що сталося, розповідають господарі, лікар і зоозахисники.//NV, 31 березня 2021Київські зоозахисники оголосили війну доґгантерам.//НТН, 11 лютого 2013Олена Поволяєва. У Донецьку відстрілюють безпритульних тварин?//26 березня 2012) («мисливці на собак» — від англ. dog + hunters, також догкілериОскал гуманизма: Для кого написан закон о защите животных — Журнал «Коммерсантъ Деньги», № 9 (816), 07.03.2011) — самоназва осіб, що з власноï ініціативи займаються винищенням бродячих псів у містах. Декларована мета діяльності догхантерів: убезпечення себе та близьких від можливості бути покусаними чи навіть убитими зграєю бродячих псів, а також очищення міст від переносників хвороб та паразитів. У своїй діяльності практикують отруєння та відстріл бездоглядних собак. У догхантерів відсутня організована структура, вони спілкуються та координують свої дії за допомогою мережі Інтернет.
Причинами появи догхантерів називаються: невміння муніципальної влади вирішувати проблему бродячих тварин та впровадження програми «вилов-стерилізація-повернення в місця попереднього знаходження».
За даними ЗМІ, догхантери діють у 15 містах Росії,, а також в Україні та БолгаріїЗапочнаха да тровят бездомни кучета — ФАКТИ.БГ, 15 июня 2012. Діяльність догхантерів зустрічає неоднозначну оцінку в суспільстві, як з етичної, так і з правової точок зору. За результатами опитування у січні 2013 року, переважна більшість росіян не схвалювала діяльність догхантерів.
Активний спротив догхантерам чинять представники зоозахисних груп, вони організовують мітинги протесту проти діяльності догхантерів, звертаються у правоохоронні органи з вимогами закрити сайти своїх опонентів, переховують бродячих псів, що потрапили у поле зору догхантерів. Окремі зоозахисники погрожують догхантерам фізичною розправою, закликають до хакерських атак на сайти догхантерів, збирають персональні дані своїх противників і публикують їх у відкритому доступі. Зафіксовані випадки самосуду над догхантерами та знищення їх майна зоозахисниками.
Ідеологія Згідно кодексу догхантерів, мисливець на собак — це людина, що притримується переконань про пріоритетне право людини на проживання в безпечному для неї довкіллі.
За власними заявами, догхантери винищують бродячих псів, щоб убезпечити себе та близьких від можливості бути покусаними чи навіть вбитими собачою зграєю, а також очищають місто від переносників хвороб i паразитів. Учасники руху переконані, що метод, який вони використовують, — єдиний з раціональних у ситуації, яка склалась, коли муніципальні служби не виловлюють бездоглядних псів, що вільно мешкають на вулицях. Самі догхантери не вважають себе «собаконенависниками», а їх дії є звичайним санітарним заходом, на зразок труїння пацюків чи знищення комарів. Догхантери остерігаються вживання слова «вбивство» по відношенню до псів, замінюючи його евфемізмами: «ліквідувати», «знищити», «позбутися», «взяти».
Догхантери вважають себе волонтерами. Їх рух не є організацією, у них нема лідерів, наказів, заохочень та покарань. Догхантери не працюють за гроші, заявляючи, що їхня мета — не заробіток, а чисті вулиці, усі витрати — за власні кошти.
Догхантери стверджують, що держава зобов'язана налагодити вилов та знищення безпритульних псів, при цьому будівництво притулків для пожиттєвого утримання у них звірів за рахунок держави вони вважають неприпустимим «радикальним гуманізмом» та пропонують спрямувати ці кошти на бездомних дітей.
Історія виникнення За словами одного з активних догхантерів, цей рух виник на найбільшому форумі, присвяченому зброї, як група людей, котрі відстрілювали бродячих собак. З огляду на ряд обставин, адміністрація форуму запропонувала їм створити для обговорення цих справ свою площадку, що і було зроблено.
Навесні 2010 р. був створений форум догхантерів під назвою «Вредителям. НЕТ». Тоді ж на форумі було опубліковано Маніфест Догхантерів, інші програмні матеріали. Це стало важливим об'єднавчим фактором, і в результаті догхантерство стало скоординованим рухом, діяльність співтовариства отримала ідеологічну основу, дії учасників могли ними плануватись і заздалегідь узгоджуватись.
Свою першу скоординовану акцію, яка отримала резонанс, і якою догхантери заявили про себе як про нову силу, учасники руху провели (як вони запевняють — з мовчазної згоди влади), у Санкт-Петербурзі 13 січня 2011 р., у зв'язку з чим повідомляв, що у недалекому майбутньому може з'явитися нове неофіційне свято — день догхантера, який планується відзначати у річницю цієї акції.
Перші згадки про догхантерів в Україні з'явилися у червні 2011 р. Догхантери були активні у Києві, Дніпропетровську, МиколаєвіВ Николаеве вновь отравили собак, Донецьку, Запоріжжі, Житомирі, Львові, Харкові та Одесі — часто у цих містах бездоглядні тварини становлять суттєву проблему для населення.
Причини виникнення Причиною виникнення свого руху самі догхантери називають «невгамовну активність захисників прав бродячих псів».
Сторонні спостерігачі називають такі причини появи догхантерів: У 2010 р. вітчизняний еколог і природоохоронець Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) оцінив знищення бродячих псів пересічними городянами як «народну партизанську війну з собаками», і вказав, що це була реакція захисту на нав'язане зоозахисниками постійне сусідство мешканців із великою кількістю бродячих псів: Переважна більшість городян не хочуть, щоб поруч з ними жили собаки, нехай навіть стерилізовані. …на стерилізованих не написано, що вони такі, вони так само вночі гавкають, бігають зграями, гризуться, залишають величезну кількість екскрементів, які ніхто не прибирає. Тому проблема залишатиметься.
І вихід тут у більш жорсткому ставленні до тварин. Рядові люди будуть йти в аптеку, купувати певні препарати, змішувати їх з фаршем і труїти собак. Це просто почався народний опір, народна партизанська війна з собаками.
Жителі мікрорайонів, де розвелося занадто багато бездомних собак, самі їх отруюють. І коли на мітингах зоозахисники показують загиблих собак — це заслуга захисників тварин, адже це вони спровокували таку народну жорстокість.
На установчих зборах міжнародного громадського руху , що проходив у березні 2011 р. у Ярославлі, голова правління ярославського благодійного фонду «Зоотурбота» Олександр Красавчиков висунув свою версію появи догхантерів, заявивши, що основною причиною вважає невміння муніципальної влади вирішувати проблеми бепритульності тварин, а також неефективність заходів, що вживаються у справі регулювання чисельності бродячих собак. Член робочої групи комітету Державної думи РФ з екології, біолог Володимир Рибалко називає прямою причиною появи догхантерів впровадження в ряді міст Росії і України в 2000-х рр. експериментальної програми «вилов-стерилізація-повернення в місця попереднього проживання», відповідно до якої вилов псів с метою приспання, що практикувався раніше, був заборонений під тиском зоозахисників, у результаті чого місцеві мешканці позбулись законної можливості позбутися зграй собак — після стерилізації сук привозять і випускають назад у жилі квартали, двори та інші громадські місця для бездоглядного мешкання. Біолог висловлює занепокоєння, припускаючи подальший ріст популярності руху догхантерів через те, що законопроєкт «Про відповідальне поводження з тваринами», прийнятий Державною думою у другому читанні у 2011 р., передбачає впровадження програми «вилов-стерилізація-повернення» у всіх містах країни. Німецьке видання Die Welt бачить причину появи догхантерів у тому, що санітарні служби і влада самоусунулись: в багатьох населених пунктах вилов бродячих псів не проводиться, а програми стерилізації не вирішують проблему нападів собачих зграй на людей, яким доводиться шукати шляхи самозахисту.
Портрет пересічного догхантера Заступник директора наукового Центру соціальної і судової психіатрії імені Сербського у Москві Зураб Кекелідзе вважає, що «подібні прояви говорять про психічні відхилення. Є два варіанти. Перший — людина, що відстрілює собак, ймовірно, хвора серйозним психічним захворюванням і потребує примусового лікування. Другий, найбільш ймовірний, — це прояв морального божевілля».
Діяльність догхантерів
Час і методи Звичайний час полювання догхантерів на бродячих псів — пізній вечір або світанок. Вбивають бродячих собак переважно шляхом відстрілу і отруєння медикаментами. Для відстрілу використовується пневматична і вогнепальна зброя, на сайті догхантерів містяться детальні інструкції з картою смертельних зон на собачому тіліВ Москве догхантеры безнаказанно травят бездомных животныхВладельцам собак в Петербурге грозят убить их питомцев. Для отруєння собак догхантери використовують приманки з фаршу, паштету, ліверної ковбаси з токсичними для собак лікарськими засобами та допоміжними препаратами. Як токсичний засіб найчастіше застосовуються протитуберкульозні антибіотики — гідразид ізонікотинової кислоти (ізоніазид) і його похідні, зокрема фтивазид, оскільки вони є для собак, на відміну від інших тварин чи людини, вибірково високотоксичними. Псів також труять антикоагулянтами, які входять до складу щурячої отрути. У результаті їх дії кров перестає зсідатися, і тварина помирає від внутрішньої кровотечіДогхантеры не дремлют? // Министерство природных ресурсов и охраны окружающей среды Самарской области.
Об'єкти «полювання»
Головна мішень мисливців за собаками — вожаки та домінантні самиці. Їх догхантери намагаються винищити в першу чергу, щоб зграї розпались. На другому місці за значущістю — щенні суки. За логікою догхантера, легше діяти превентивно, ніж допустити появу приплоду. Якщо пес виживає, то догхантери повертаються, щоб його добити.
У деяких публікаціях ЗМІ стверджувалося, що мали місце випадки, коли догхантери брали на себе відповідальність за отруєння і хазяйських собак. Разом з тим, «Співтовариство „Вредителям. НЕТ“» заявило, що «рух догхантерів» непричетний до цієї «безглуздої провокації»..
Усупереч розповсюдженій думці, коти не є об'єктом полювання догхантерів: вони вважають котів «санітарами міста», що стримують чисельність мишей та пацюків.
Активність в Інтернеті Догхантери спілкуються та координують свої дії за допомогою мережі Інтернет. Основним місцем спілкування догхантерів у Інтернеті є міжнародний російськомовний форум «Вредителям. НЕТ». При цьому дотримується анонімність: більшість догхантерів воліють не показувати своїх облич та номерів автомобілів. На зазначеному форумі зареєстровано близько 10000 учасників, переважно мешканців України та Росії. Соціальні мережі не користуються серед них популярністю.
Згідно з даними інтернет-видання «Pravda.ru», в опублікованому на форумі інтернет-маніфесті, догхантери позиціюються як співтовариство борців з агресивними дикими собаками та людьми, що займаються підгодівлею та захистом цих собак. На думку догхантерів, ці люди вважають бродячих псів важливішими за життя та здоров'я інших людей.
На форумі ведеться просвітницька робота, здійснюється обмін досвідом, критика ідей та дій зоозахисників, спростування вигадок про догхантерів. Учасники форуму викладають адреси зграй, фотографії трофеїв, домовляються про спільні операції зі звільнення територій від псів, обговорюють точки на тілі собаки, куди треба стріляти, щоб вбити собаку максимально безболісно з першого пострілу. Там же догхантери заявляють, що вони проти жорстокого поводження з тваринами, їх мета — прибрати з вулиць міст зграї собак, що можуть нести небезпеку для дорослих та дітей.
Основне правило форуму таке: «за олюднення паразитів і прирівнювання їх до людини» видається безстроковий бан. Також з форуму виганяються учасники, помічені в садизмі і знущаннях над тваринами.