Збі́гнєв Вінце́нтій Бро́хвич-Леви́нський (, 16 грудня 1877, Кельці — 19 грудня 1951, Глазго) — польський архітектор, військовий діяч.

Біографія Народився 16 грудня 1877 року в місті Кельцях. Син Марцелія Левинського і Олександри з Шимкевичів. У Кельцях відвідував гімназію, з якої був виключений за участь у підпільних гуртках. Атестат зрілості отримав 1895 року у Варшаві. Освіту здобув у 1896–1903 роках на факультеті архітектури Петербурзької академії мистецтв. 1904 року мобілізований до російського війська для участі у російсько-японській війні. Утік до Галичини, оселився у Львові. 1908 року отримав концесію будівничого, організував власне проєктне бюро, яке розташовувалося на вулиці Кадетській, 8 (нині вулиця Героїв Майдану), а від 1912 року — на вулиці Свєнціцького, 11а. Проєктував у стилі раціонального модерну, застосовуючи форми стилізованих історичних стилів.

Від 1911 року член мистецького об'єднання «Зеспул» (). Входив до його правління.Zespół // Architekt. — 1911. — № 6. — S. 87. 1913 року брав участь у колективній виставці об'єднання в залах Технологічного інституту.L. S. II. Pokaz Towarzystwa sztuki stosowanej «Zespół» we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 21. — S. 246. У 1908—1915 роках був членом Політехнічного товариства.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 92. Входив до складу журі конкурсу на проєкт вілли для виставки у Римі (1910)Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Rozstrzygnięcie konkursu na dworek // Nowa Reforma. — 18 kwietnia 1910. — № 173. — S. 5., ескізів дому Ремісничої палати на площі Стрілецькій у Львові (1912)Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58; Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1912. — № 20. — S. 274., будинку земельного товариства у Перемишлі (1912).Ocena i rozstrzygnięcie sądu konkursowego na dom Towarzystwa Zaliczkowo-rolnego w Przemyślu // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 20. — S. 295—298. Член польових дружин польського товариства «Сокіл».

Брав участь у польсько-українській і польсько-більшовицькій війнах. Під час останньої, у 1920 році був тяжко поранений. 1921 року закінчив Вищу військову школу. 1935 року вийшов на пенсію. 1939 року був референтом у штабі головнокомандувача. Автор низки публікацій у військових часописах. Емігрував до Франції, де став комендантом Центру навчання офіцерів в Ансені. Пізніше виїхав до Великої Британії. Помер у Глазго 19 грудня 1951. Похований там же.

Нагороджений орденом Virtuti Militari 5 ступеня, Хрестом незалежності, Орденом Відродження Польщі 4 ступеня, Золотим Хрестом Заслуги, Хрестом Хоробрих (двічі), болгарським Орденом «Святого Олександра» 3 ступеня, французьким Орденом Почесного легіону 5 ступеня.

Роботи Власний прибутковий будинок у стилі раціонального модерну зі стилізованими середньовічними елементами на вулиці Героїв Майдану, 8 у Львові (1906, 1907). Прибутковий будинок Еміля Векслера на нинішньому проспекті Шевченка, 27 у Львові (1908, 1909). Будинок у стилі раціонального модерну, збудований під впливом англійської архітектури початку XX ст. Тут у 1909–1939 роках розташовувалася відома кав'ярня «Шкоцька» («Шотландська»). Прибутковий будинок Броніслава Дембінського у стилі модернізованого класицизму на вулиці Каліча Гора (1909–1910). Будинок Альфреди Залевської у стилі модернізованого класицизму на вулиці Дорошенка, 77 (1910–1911). З. Левинським розроблено фасад. Автором планування був Ю. Пйонтковський. Перебудова дому Вищого крайового суду на вулиці Судовій, 7 у Львові (1912).Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 509. — ISBN 83-88372-29-7. Будинок управління залізниць на вулиці Гоголя, 1-3, на розі з вулицею Листопадового чину у Львові (1913). Спорудженню передував конкурс, на котрому перші місця здобули проєкти Я. Завейського і Р. Бандурського, А. Захаревича та Л. Соколовського, С. Пйотровського та С. Фертнера. До реалізації однак прийнято позаконкурсний проєкт Збігнєва Брохвича-Левинського.

Нереалізовані проєкти Проєкт садиби у Жміґруді. Макет експонували 1913 року на виставці товариства «Зеспул» у Львові.Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 21. — Tabl. XXXIII. Проєкт друкарні Оссолінеуму у дворі будинку на вулиці Калічій горі, 5 (1913). Друга нагорода на конкурсі проєктів Купецької палати в Кракові (співавтор Ян Протшке).Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183. Третя нагорода на конкурсі регуляції вулиці Вольської у Кракові (1914, співавтор Ян Протшке).Protokół sądu konkursowego // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 95, tabl. 19, 22.

Примітки

Джерела

Cygan W. Oficerowie Legionów Polskich 1914—1917. Słownik biograficzny. — T. 1, A-F. — Warszawa: Barwa i Broń 2005. — S. 121—122. Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 174. Pająk J. Lewiński-Brochwicz Zbigniew // Świętokrzyski Słownik Biograficzny. / pod red. Jerzego Szczepańskiego. — T. 2, 1795—1918. — Kielce, 2009. — S. 286.