Замок Карнарвон (, вал. Castell Caernarfon) — середньовічний замок, розташований у графстві Гвінед. З кінця XI століття й до 1283 року на місці сучасного замку був розташований дерев'яний замок норманського типу (motte-and-bailey). В 1283 році під керівництвом короля Англії Едуарда I на місці старого дерев'яного почали зводити кам'яний. Замок будувався в рамках великомасштабної програми Едуарда I з посилення англійського впливу в Уельсі, в ході якої було споруджено й інші замки (Б'юмаріс, Конві, Харлек)Prestwich Michael Edward I. — P. 196., а також засновано нові міста (Флінт, Аберіствіт, Рідлан)Prestwich Michael Edward I. — P. 216.. Замок є видатним прикладом військової архітектури Західної Європи XIII—XIV століть.

Історія

Римська імперія Перші укріплення на місцевості, де нині знаходиться замок Карнарвон та однойменне місто, були споруджені римлянами. Їхнє військове поселення (каструм), яке вони назвали Сегонцій (), знаходилось на околицях сучасного КарнарвонаTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 4.. Поселення знаходилось на березі річки Сент, що впадає в протоку Менай. Назва міста Карнарвон походить від назви римського поселення. Валлійською мовою населений пункт був відомий як «y gaer yn Arfon», що означає «укріплення навпроти острова Мон». Мон (вал. Môn) — валлійська назва острова Англсі.

Нормандське завоювання

В 1066 році Вільгельм, герцог Нормандії, вторгся в Англію. Після завоювання Англії, Вільгельм вирішив підкорити валлійські землі. Відповідно до «Книги Страшного суду», Вільгельм призначив над Уельсом Роберта Рудланського 1086 року, якого було вбито за два роки валлійцями. Його двоюрідний брат, граф Честер, Гуго д'Авранш зміг відновити контроль над Уельсом та спорудив три замки: один у Меріонетширі, другий — на острові Англсі, третій — біля КарнарвонаTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — PP. 6-7.. Карнарвонський замок знаходився на мисі, що утворюється річкою Сент й відділений від острова Англсі протокою Менай. Це був замок норманського типу (), що захищався частоколом й пагорбом. Пагорб () надалі було використано під час будівництва кам'яного замку Едуардом I; точне розташування житлових і господарських будівель () невідоме. Імовірно, вони знаходились на північний схід від укріпленняTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 7.. Можливо, на пагорбі знаходилась дерев'яна оборонна вежа (). У 1115 році валлійці знову відновили свою владу над Гвінедом, і замок перейшов у володіння принців Уельських. З документів тієї епохи відомо, що в замку зупинялись Ллівелін Великий та Ллівелін Останній.

Замок Едуарда I

22 березня 1282 року спалахнула чергова війна між Англією та Уельсом, що почалась з повстання Диффіда ап Гріфіда. 11 грудня того самого року загинув принц Уельський Ллівелін ап Гріфід, який підтримував свого молодшого братаDavies R. R. The Age of Conquest: Wales, 1063—1415. — P. 353.. Диффід ап Гріфід, залишившись без допомоги Ллівеліна, продовжив воювати з Англією, але безуспішно. У травні 1283 року здався останній замок Диффіда — замок Долбадарн, у червні того самого року Диффід був захоплений у полон, а згодом четвертованийCarpenter David The Struggle for Mastery: Britain, 1066—1284. — P. 510..

Диффід був останнім принцом Уельським — не англійцем. Після поразки у війні, Диффіда було страчено, а титул принца Уельського почали носити спадкоємці англійського престолу, починаючи з Едуарда II (отримав титул 1301 року), сина Едуарда I, який народився у замку Карнарвон у квітні 1284 рокуPrestwich Michael Edward I. — PP. 126-7..

Після перемоги у війні Едуард I узявся до посилення англійського впливу в Уельсі. Окрім замку в Карнарвоні, Едуард почав будівництво замків Конві, ХарлекTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 9.. Відповідальним за будівництво замку був Джеймс із Сен-Джорджа, видатний військовий архітектор того часуTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 10.. Відповідно до часописів «Квіти історії» (), у часи проведення будівельних робіт в Карнарвоні було знайдено тіло римського імператора Магна Максима, яке було перепоховано в місцевій церквіTaylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 78..

Окрім замку було змінено й саме місто: було додано міські стіни, поєднані із замком, було зведено нову пристань. Перша згадка про будівництво в Карнарвоні датується 24 червня 1283 року, коли було вирито рів, що відокремлював замок від міста, розташованого на півночі. Навколо місця розташування майбутнього кам'яного замку було поставлено тимчасовий частокіл (), покликаний захищати це місце до тих пір, поки не були б зведені стіни замку. Деревину завозили водним шляхом з доволі віддалених місць (таких як Ліверпуль). Камінь же доставлявся з сусідніх місць, таких як острів АнглсіTaylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 94.. Сотні людей були зайняті викопуванням рову й закладанням фундаменту для майбутнього замку. Місце будівництва замку ставало все більшим й почало залізати на місто, в результаті чого деякі будівлі міста було знищено. Жителі знищених будинків отримали компенсацію лише за три роки. Паралельно з будівництвом стін замку будувались дерев'яні апартаменти для Едуарда I і його дружини Елеонори Кастильської, які відвідали Карнарвон в середині липня 1283 року й зупинились в замку на місяць.

Історик архітектури Арнольд Тейлор вважає, що коли Едуард I і його дружина Елеонора відвідали Карнарвон під час Великодня 1284 року, Орлова вежа () була вже збудованаTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 10-11.. В статуті про Уельс, що вийшов у Рідлані 3 березня 1284 року йдеться, що місту Карнарвон було надано права міста, що мало своїх представників у Парламенті (), а також адміністративного центру графства ГвінедTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 13..

Стіни міста були майже збудовані вже до 1285 року. Роботи ж над замком тривали. У 1289 році видатки на будівництво замку були незначними, а у 1292 році припинились. Едуард I витратив £80 000 на будівництво замків в Уельсі в період з 1277 до 1304 року а в період з 1277 до 1329 року — £95 000McNeil Tom English Heritage Book of Castles. — P. 42-43.. До 1292 року на будівництво замку та міських стін пішло £12 000. Після зведення південної стіни та міських стін, які оточували Карнарвон в захисне кільце, мав зводитись північний фасад замкуTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 12..

У 1294 році валлійці підбурили повстання під проводом Мадога ап Ллівеліна. Карнарвон, будучи адміністративним центром і символом англійської влади в Уельсі, був першочерговою ціллю для валлійців. У вересні вони захопили місто, завдаючи у той самий час сильні пошкодження стінам міста. Замок було захищено тільки ровом і тимчасовими укріпленнями, внаслідок чого був швидко захоплений. Невдовзі після цих подій почалась сильна пожежаTaylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 85.. Влітку 1295 року англійці висунулись в похід на Карнарвон, й уже в листопаді того самого року узялись заново зводити укріплення. Міським стінам надавався найвищий пріоритет, завдяки чому відновлювальні роботи вдалось завершити за два місяці до закінчення відведеного терміну. Відновлення стало англійській скарбниці у £1195 (приблизно половина суми, яку було первинно витрачено на стіни). Після цього всі зусилля були спрямовані на завершення будівництва замку, зупинене 1292 року. Після придушення повстання Едуард вирішив звести замок Бомаріс на острові Англсі. Контролювати роботи мав Джеймс із Сен-ДжорджаTaylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 86., в результаті чого контроль за будівництвом замку в Карнарвоні узяв на себе інший військовий архітектор Волтер з Герефорда. До кінця 1301 року на північну стіну й вежі було витрачено додаткові £4,500. Видатки у період з листопада 1301 до вересня 1304 року невідомі, можливо через те, що багато людей, зайнятих на будівництві, було перекинуто на північ для допомоги у війні з Шотландією. Відповідно до документів тих років, в жовтні 1300 року Волтер з Герефорда був у КарлайліTaylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 90.. Восени 1304 року він повернувся у Карнарвон, й роботи відновилисьTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 15.. Після його смерті 1309 року його місце зайняв Генрі з Еллертона. Зведення замку тривало без істотних зволікань аж до 1330 року.

Разом за період з 1284 до 1330 року на будівництво замку було витрачено від £20,000 до £25,000Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 16-17.. Це була величезна сума на ті часиAllen Brown Reginald The Architecture of Castles: A Visual Guide. — P. 87.. Подальші будівельні роботи в замку були незначними, й усе, що лишилось від замку нині — в основному збереглось з часів правління Едуарда I. Незважаючи на великі видатки, багато, що планувалось побудувати в замку, не було до кінця здійснено. Наприклад, тильні частини воріт Короля (вхід з боку міста) й воріт Королеви (вхід з південно-східного боку) були залишені незавершеними.

Період з XIV століття донині

Місто Карнарвон, будучи столицею північного Уельсу, мало постійний гарнізонTaylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 19.. Перші два століття після правління Едуарда I між валлійцями та англійцями стосунки були доволі напруженими. Спостерігалось відтиснення валлійців від найважливіших посад. На початку XV століття напруженість вилилась у чергове повстання (1400—1415), яке очолив Овайн ГліндурDavis R.R. The Revolt of Owain Glyn Dŵr. — PP. 68-69.. Під час повстання замок Карнарвон був однією з найголовніших цілей повстанців. Взятий в облогу 1401 року. У листопаді того самого року поблизу замку відбулась битва () між його гарнізоном та повстанцями, що не мала результату для жодної сторониDavies, R. R. The Revolt of Owain Glyn Dŵr. — P. 105.. У 1403–1404 роках замок знову був під облогою валлійців і союзників-французів; чисельність гарнізону до того часу становила близько 30 чоловікFriar Stephen The Sutton Companion to Castles. — P. 124..

Вступ 1485 року на англійський престол династії Тюдорів, що мали валлійське коріння, означав зміни в управлінні Уельсом. За їх правління ворожість між двома народами помітно зменшилась. В результаті англійські замки, збудовані в Уельсі, включаючи замок в Карнарвоні, припинили відігравати суттєву роль з утримання Уельсу за Англією й були полишені.

Стіни замку й вежі, будучи кам'яними, залишались у гарному стані. Але все, що було зроблено з дерева (наприклад, дахи), згнило. Відомо, що до 1620 року дахи мали тільки Орлова вежа й ворота Короля (). Будівлі та споруди всередині замку також були у поганому стані, оскільки все цінне (скло й залізо) з них було знято. Незважаючи на свій занедбаний стан замок, який під час громадянської війни контролювався роялістами, прибічники Парламенту брали в облогу тричі. Комендантом фортеці був Джон Байрон, 1-й барон Байрон. У 1646 році замок здався військам Парламенту. Після цього замок Карнарвон більше не брав участі у жодних війнах. У 1660 році вийшов наказ про його знесення, але робота з його руйнування була швидко припинена, а можливо ніколи й не починалась.