Береза́нь — невеликий острів на Чорному морі при вході у Дніпровсько-Бузький лиман.

Розташований за 2 км від села Рибаківка Миколаївської області і за 12,8 км на південний захід від Очакова.

Довжина острова близько 800 м, ширина — 200—400 м, площа — 23,6 га.

Відомий центр туризму.

Історія Існує дві версії походження назви острова: за першою, стародавні греки називали нинішню Березань, яка була тоді ще півостровом, Борисфеном, як і Дніпро. Тюрки, захопивши його, назвали співзвучним словом Бюрюзень-Ада — «острів вовчої річки», можливо, тому що в долині сусідньої річки жили цілі зграї вовків. Однак більш правдоподібним є друге пояснення: назву острову дали скіфи, вона походить від іранського березант, що означає «високий». Пізніше українці переосмислили вимову назви як більш зрозуміле слово, похідне від кореня береза. Острів дав назву лиману і річці, що впадає в ньогоМ. Янко. Гомін землі: Загадки топоніміки. — К.: Веселка, 2000. — 128 с. ISBN 966-01-0012-4, а також, напевно, селу та селищу. Висловлювалася думка, що Березанка — це відозмінене (спотворене) турецьке Едізань (так здавна звалися ці місця).Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. Наук.-попул. вид. — К.: Либідь, 2001. — 304 с. — ISBN 966-06-0183-2 Нині острів є частиною історико-археологічного заповідника НАН України «Ольвія».

Тут знайдено найдавніше в Північному Причорномор'ї давньогрецьке поселення Борисфеніда. Засноване у VII ст. до н. е., за деякими припущеннями, вихідцями з міста Мілет (давньогрецькі колонії Малої Азії). Розкопками ряду років відкриті напівземлянки і кам'яні багатокімнатні будинки елліністичного часу. Серед знахідок багато ранньої розписної іонійської кераміки і кераміки елліністичного часу, а також монет, які карбувались в Ольвії.

У перші століття нашої ери на Березані продовжувало існувати поселення. Виявлено знахідки римського періоду: монети, червонолакову кераміку, плити з написами тощо. Із занепадом античного світу життя на острові припинилося.

За часів давньої Русі у Х—ХІІ ст. тут було слов'янське поселення, знайдено землянки, печі, велику кількість кераміки, прикрас (скляні браслети, застібки), залізної зброї.

На Березані знайдено єдиний відомий на території України надгробок з рунічним написом (XI—XII ст.).

Запорожці використовували Березань як опорний пункт в морських походах проти Османської імперії. 7 листопада 1788 року козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею Антоном Головатим штурмом взяли острів і змусили капітулювати гарнізон турецької фортеці. На честь цієї події згодом назвали кубанську станицю Березанська.

Березань — місце страти 6 (19 березня) 1906 року лейтенанта Петра Шмідта і трьох матросів Чорноморського флоту Російської імперії — учасників Севастопольського повстання 1905 року на крейсері «Очаків»Пам'ятка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1761. 1968 року, за проєктом архітекторів Н. Галкина і В. Очаківського, встановили пам'ятник страченим у південній частині острова — 15-метровий залізобетонний обеліск, що складається з трьох стилізованих під вітрила пілонів.

Через незаконні розкопки та розграбовування давніх пам'яток культури у вересні 2008 року на острові було виставлено охорону.Острів Березань закрито для відвідувачів // ictv.ua, 20.09.2008) Але найбільшого руйнування археологічна пам'ятка зазнала, як повідомлялося у фільмі «Танці на кістках», у 2015 році.

Острів Буян За версією деяких дослідників (зокрема, А. Золотухина), саме острів Березань О. Пушкін зобразив у «Казці про царя Салтана», назвавши островом Буяном.

Галерея

Див. також Чорноморський біосферний заповідник Кінбурнський півострів Пам'ятки археології Очаківського району Волижин ліс

Примітки

Джерела і посилання

Назаров В. В. Березанське поселення // Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» Острів Березань Борисфен-Березань . Бібліографія античного поселення на о. Березань Аркуш карти L-36-51 Сичавка (archive). Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1983 р. Березань