Гали́на Олекса́ндрівна Осетро́ва (, станція Плесецька, нині селище міського типу Плесецьк, один із районних центрів Архангельської області, Російська Федерація) — український краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України.

Біографія

Народилася в сім'ї історика та краєзнавця Олександра Федоровича Осетрова (1922–1970), який від 1963 року завідував кафедрою суспільних наук Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

У Кам'янці-Подільському закінчила середню школу № 15. 1969 року закінчила історичний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). В одній групі з нею навчався історик Валерій Степанков, у паралельній групі — поет Анатолій НенцінськийЮхимович В. У педінституті: Екзамени в навчальних закладах // Прапор Жовтня. — 1969. — 6 червня. — С. 4.. Працювала в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику. Нині старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець».

Творчість

Співавтор туристичного путівника «Кам'янець-Подільський» (Львів, 2003, польська версія — 2004, перевидання — 2007). Написала для нього розділ «Вірменські квартали».

2011 року в серії «Поділля туристичне» видавництво ПП «Медобори-2006» видало брошуру Галини Осетрової «Герби в пам'ятках архітектури Кам'янця». Попри невеликий обсяг — 40 сторінок, видання розраховане на широке коло читачів, насичене великим фактажем про державні, територіальні та шляхетські герби на архітектурних пам'ятках НІАЗ «Кам'янець», щедро проілюстрованеБудзей Олег. Книга за книгою // Подолянин. — 2011. — 27 травня. — С. 7..

2014 року у видавництві «Медобори-2006» вийшла добре ілюстрована 64-сторінкова книжка Осетрової «Латинські написи в пам'ятках архітектури Кам'янця»Латинські написи Кам'янця від Г.Осетрової.

Автор численних публікацій у наукових збірниках, місцевій періодиці.

Деякі публікації

Поділля — пензлем іноземців // Прапор Жовтня. — 1989. — 9 вересня. — С. 7. Латинські написи в пам'ятках архітектури м. Кам'янця-Подільського // VIII Подільська історико-краєзнавча конференція. Секція історії дожовтневого періоду. — Кам'янець-Подільський, 1990. — С. 76—78. Фадей Рутковський: Напівзабуті імена // Прапор Жовтня. — 1990. — 19 жовтня. — С. 3. Псевдонім — Подолянин: Напівзабуті імена // Край Кам'янецький. — 1991. — 7 вересня. — С. 2. Монастир черниць-візиток // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 30 грудня. — С. 3. До питання про кольори герба Поділля // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 154—156. Палаци Кам'янця // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 175—177. Кам'янецькі адреси Казимира Липинського // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. — Хмельницький: Доля, 1995. — С. 120—122.

Примітки

Джерела

 — С. 422—423. Ярова Наталія. Одна з «рудокопів» історії: Ювілеї // Подолянин. — 2012. — 10 лютого. — С. 5.