Олекса́ндр Бори́сович Ільї́н ( 1920 року, Кропивницький — 22 жовтня 1993 року, там же) — радянський реставратор і колекціонер, власник однієї з найбільших в Європі колекцій цінних книг, зразків живопису, ікон, гравюр, скульптур, предметів китайської порцеляни, старовинної бронзи, меблів, посуду, зброї, самоварів, кам'яних сокир «Смерть підпільного мільярдера». «Комсомольська правда», 16 лютого 1994 Нечиста сила. Загадка кіровоградського колекціонера Ільїна .
Біографія
Олександр Ільїн народився у дворянсько-пролетарській сім'ї колекціонерів. Батько — син власника мідноливарної майстерні, мати — спадкова дворянка. У дитинстві дід з батьком навчили його реставруванню книжок. 1941 року вступив до Московського інституту, після початку Німецько-радянської війни, за неофіційними даними, обміняв одну з раритетних книжок в обмін на «білий квиток» у лікаря. 1944 року Ільїна було засуджено за групову крадіжку, вирок мав бути жорстоким: смертна кара, або п'ятнадцять років ув'язнення. Але хлопця засуджують лише до трьох років, з яких він відсидів тільки чотири місяці. Його почали підозрювати у співпраці з НКВС, який формував мережу інформаторів серед колекціонерів.
1945 року Ільїн став працювати реставратором у Києво-Печерській лаврі. Свою роботу просив оплачувати не грішми, а книжками з бібліотеки. За розповідями одного з друзів, Олександр Ільїн виносив книжки з лаври під піджаком. 1961 року лавру закрили, і Ільїн переїхав до Кропивницького, куди перевіз два контейнери книг та церковних речей, за його словами він це зробив на прохання ченців, які не хотіли, щоб цінні речі дістались невіруючим людям .
У Кропивницькому Ільїн влаштувався на роботу електриком. Жив він на вул. Урожайній у будинку, дружини та дітей не мав. У місті був відомий серед колекціонерів, краєзнавців, співробітників музеїв та картинної галереї, які знали, чим займається звичайний електрик. У себе вдома він зберігав величезну колекцію дорогоцінних книг, стародавніх ікон, виробів із золота та срібла. З часом деякі книжки почали псуватись через вологу, адже будинок опалювався невеличкою піччю, тому в будівлі, яка почала занепадати, завжди було сиро .
Після смерті Ільїна його колекцію було перевезено до обласного краєзнавчого музею. Понад 6000 книг до бібліотеки ім. Чижевського. Причина — «відсутність спадкоємців», племінники колекціонера так і не довели свої права на володіння колекції дядька.
Колекція
Серед усіх експонатів колекції слід виділити наступні:
Чотиритомник «Царская охота», над яким працювали Олександр Бенуа, Ілля Рєпін Біблія Івана Федорова Рукописи Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя Особиста біблія Катерини II Телескопи Галілео Галілея та Карла Цейса
Примітки
Посилання
Цей загадковий Ільїн «Смерть підпільного мільярдера». «Комсомольська правда», 16 лютого 1994 Від Полуботка до Ільїна . Україна-Центр, 1994