Магнус (; бл. 1045 — 23 серпня 1106) — останній з роду Біллунгів. Син Ордульфа, герцога Саксонського та Вульфільди Данської.
Кілька разів був проти імператора Генріха IV. Намагався онімечити полабських слов'ян, підтримував наверненого до християнства Генріха Вендського. Після його смерті Саксонія перейшла до Лотара Суплінбурзького, який пізніше став імператором Священної Римської імперії.
Молодша дочка Магнуса Ейліка від свого чоловіка, графа Балленштедтського Отто, народила Альбрехта Ведмедя.
Генеалогія
ПопередникОрдульф Герцог Саксонії1072—1106 НаступникЛотар II
Примітки
Джерела Магнус (герцог Саксонії) в Энциклопедии Брокгауза Ф. А. и Ефрона И. А.