Вінцент Вітольд Еразм Равський (; 21 березня 1893, Перемишль — 4 липня 1962, Вроцлав) — польський архітектор, скульптор, реставратор, історик мистецтва, живописець.
Біографія Народився 21 березня 1893 рокуKunkel R. Rawski Wincenty Witold Erazm (1893—1962) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXX/4, zesz. 127. — S. 670. — ISBN 83-04-02839-5. (за іншими даними — 4 березняCzerner O. Wincenty Witold Rawski // Biuletyn Historii Sztuki. — T. 24: 1962. — Z. 3/4. — S. 423.) в Перемишлі. Належав до династії львівських архітекторів: син Казімежа Владислава Равського (1863—1932) та його дружини Марії Францішки з Равських (1867—1939), онук Вінцента Равського-старшого (1810—1876), племінник Вінцента Равського-молодшого та Марії з Равських Садловської — дружини архітектора Віктора Садловського. Закінчив факультет архітектури Львівської політехніки 1922 року. Працював у Львівському магістраті, займаючись реставрацією архітектури. Виконав велику кількість обмірів пам'яток, проєктів реставрації, наглядав за реставраційними роботами. Займався скульптурою, автор ряду пам'ятників, зокрема на львівських цвинтарях. Для скульптурних робіт Равського характерною є геометрична стилізація історичної орнаментики, близька до стилістики ар деко. У квітні 1934 року склав у Львівському воєводському уряді іспит із допуску до керівництва будівництвом. Від 1946 року Вітольд Равський проживав у Вроцлаві. Активно працював над реставрацією пам'яток Сілезії. Член Товариства істориків мистецтва, Товариства польських архітекторів. Від 1923 року член Політехнічного товариства у Львові.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94. 1956 року отримав відзнаку Комітету у справах урбаністики. Того ж року нагороджений Золотим хрестом за заслуги. 1959 року вийшов на пенсію, але за скороченим робочим графіком продовжував займатись реставрацією споруд. Протягом усього життя паралельно із реставрацією займався проєктуванням. Творчий доробок складається із близько 110 проєктів, серед яких 61 проєкт храмів, а також багато пам'ятників, цвинтарів, мавзолеїв. Більшість проєктів реалізовано. Збереглось багато графічних та малярських робіт. В рукописі залишились спогади, написані у 1893-1916 роках. Помер 4 липня у Вроцлаві, похований у Єнджеюв.
Сім'я Дружина — Сабіна з Ґлодзінських, шлюб укладений 14 липня 1923. Діти: Тадеуш (1924) — історик, офіцер Війська польського Зофія (1928) — історик мистецтва.Kunkel Robert M. Rawski Wincenty Witold Erazm… S. 671.
Список робіт
Реставрація Порохова вежа у Львові (проєкт реставрації, спільно з Янушем Вітвіцьким). Чорна кам'яниця і кам'яниця Корнякта у Львові на площі Ринок (проєкт реставрації). Палац Бесядецьких у Львові (проєкт реставрації). Проєкти і керівництво реставрацією костелу св. Мартина в нинішній Скелівці Старосамбірського району. Було зокрема споруджено сигнатурку (1923), частково відбудовано дзвіницю (1931), реалізовано проєкти головного та бічних дерев'яних вівтарів (1923—1928), амвона, хрестильниці, розписів пресбітерія. Розписи за проєктом Равського виконали Броніслав Гавлік і Марія Шворм на початку 1930-х. Бічні вівтарі згодом перенесено до каплиць у Волощі та Солонському.Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Marcina w Felsztynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 74, 77, 82, 87—88. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. Реставрація костелу Марії Сніжної і плебанії у Львові (1929, за участі Міхала Лужецького).Kronika // Gazeta Lwowska. — 8 grudnia 1929. — № 283. — S. 5. Проєкт реставрації парафіяльного костелу в Самборі (до 1930).Walczak M. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej i ścięcia św. Jana Chrzciciela oraz dawny dom księży misjonarzy w Samborze // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 151. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. Керівництво реставрацією колегіати Івано-Франківська у 1933—1935 роках. У співпраці з Вавжинцем Дайчаком.Petrus J. Kościół parafialny (d. kolegiata) p. w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Marii Panny w Stanisławowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 334. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X. Проєкт декоративних розписів у презбітерії та головній наві парафіяльного костелу в Рудках. Виконаний близько 1933, реалізовний імовірно 1938 року.Walczak M. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Rudkach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1999. — Т. 7. — S. 305, 309. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-66-1. Роботи з розбудови храмового комплексу на «замочку» Белза (1935—1938)Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів: Літопис, 2004. — С. 21. Кам'яниця Хайнріха фон Рибіша у Вроцлаві (проєкт реставрації, нагляд за роботами). Будинки № 16, 17, 19, 36, 37 на площі Ринок там же (проєкт реставрації). Конвікт святого Йосифа у Вроцлаві (проєкт реставрації). Готичний костел Матері Божої на острові П'ясек у Вроцлаві (1947—1948, нагляд за роботами). Замок в Олаві (1958—1962, проєкт реставрації, нагляд за роботами).
Власні проєкти Проєкт відбудови костелу села Петликівці, датований 1922 роком (дотепер не збережений). Невідомо чи був реалізований і в якому із сіл з такою назвою, оскільки існують Петликівці Старі і Петликівці Нові і будівництво храму відбувалось майже одночасно в обидвох. Існуючий костел Нових Петликівців споруджений у вкрай простих формах. Це свідчить, що проєкт Равського якщо й був призначений для цього села, то очевидно не був реалізований.Biernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 372, 377—378. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-49-9; Biernat M. Kościół parafialny p. w. Podwyższenia Krzyża Św. w Petlikowcach Nowych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 361. — ISBN 978-83-89273-49-9; Gluzińska A. Kościół parafialny p. w. Św. Mikołaja w Wyżnianach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, Pasaż, 2003. — Т. 11. — S. 336—337. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-04-7. Сигнатурка парафіяльного костелу св. Анни у Зборові (1923).Nestorow R. Kościół parafialny p. w. Św. Anny w Zborowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2005. — Т. 13. — S. 339. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. Проєкт дерев'яної каплиці у стилі необароко з елементами ар деко в селі Старі Кривотули. Виконаний бл. 1925 спільно з Зигмунтом Палкою. Реалізований повністю ймовірно до 1931 року.Biernat M. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Naśw. Panny Marii w Otyni // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 252. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X. Добудова у 1923—1926 роках за власним проєктом каплиці в селі Суховоля Бродівського району.Brzezina K. Kościół parafialny p. w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii w Suchowoli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2005. — Т. 13. — S. 255, 259. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. Проєкт перебудови вежі парафіяльного костелу Петра і Павла в Яворові від 1923 року. Передбачав доповнення її необароковим завершенням, добудову каплиці з модерністичним внутрішнім вистроєм. Не був реалізований.Ostrowski J. Kościół parafialny p. w. ŚŚ. Piotra i Pawła w Jaworowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Drukarnia Narodowa, 1995. — Т. 3. — S. 79. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. Фабрика вимірювальних приладів Яна Буяка на вулиці Антоновича, 31 у Львові (1925, розбудована 1935 року за проєктом Вавжинця Дайчака). Жіноча професійна школа в Самборі (1925).Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — . Перебудова середньовічного костелу св. архангела Михаїла в Каньчузі (1924—1932). Змінено вигляд вежі, каплицю св. Анни увінчано фронтоном з рослинним скульптурним орнаментом, піднято дах над навою, добудовано нові передсінки. Доповнення виконані в історичних формах бароко з народними елементами.Bałda W. Ponad Rozmiar // Skarby podkarpackie. — 2008. — № 6 (13). — S. 25. — . Конкурсний проєкт перебудови костелу кларисок у Львові (1931, нереалізований)Betlej A. Kościół p. w. Św. Józefa i Bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 215. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.. Конкурсний проєкт костелу місіонерів у Львові (нереалізований). Перебудова у стилі конструктивізму інтер'єрів львівської ратуші, зокрема заміна перекриття зали міської ради на залізобетонне із влаштуванням ліпних кесонів (1928—1929 спільно з Рудольфом Мартулею)Бірюльов Ю. О. Серце Львова. Історія спорудження та оздоблення ратуші // Галицька брама. — 1996. — № 19. — С. 13.. Парафіяльний костел у Сокалі (1931). Школа сестер бенедиктинок у Львові. Збудована 1935 року у стилі функціоналізму, примикає до зовнішнього боку монастирського муру від вулиці Пішої.Ґранкін П. Е. Львів у кривому дзеркалі // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — 2007. — № 17. — С. 198. Костел Короля Христа у Ряшеві (1931—1937). Каплиця Найсвятішого Серця Ісусового при костелі святої Єлизавети у Львові разом із внутрішнім мистецьким вистроєм у стилі ар деко. Реалізована у 1936—1937 роках за участі художника Яна Смучака, вітражної фабрики С. Желенського у Кракові. Вівтар виконала журавненська фабрика алебастрових виробів за проєктом Юзефа Шостакевича. Статуя у вівтарі авторства Ядвіги Городиської.Krasny P. Kościół parafialny p. w. Św. Elżbiety // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 173—174, 181, 192. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. Нереалізований проєкт костелу на Богданівці у Львові (1938).Brzezina K. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej Różańcowej na Kleparowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 203. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. Нереалізований проєкт розбудови костелу при монастирі Єзуїтів у Львові на нинішній вулиці Залізняка (1939). Нереалізований проєкт нового храму, що мав постати замість невеликого костелу Матері Божої Вервечкової на Клепарові у Львові (1939).