Ка́нтрев (, , традиційна англійська назва — hundred) — одиниця адміністративного поділу середньовічного Уельсу, що відігравала центральну роль в організації системи правосуддя відповідно до валлійських законів.
Походження У Середньовіччі весь Уельс поділявся на кантреви, а ті, у свою чергу, на коммоти (cymydau, одн. cwmwd). Слово «кантрев» складено з двох коренів: cant 'сто' і tref. Слово tref у сучасній валлійській мові означає «невелике місто», але раніше воно позначало набагато меншу область (що збережено у сучасному валлійському слові pentref — воно означає просте село, але буквально означає «центр tref'а»). Припускається, що поділ на кантреви передував поділу на коммоти. Розмір кантревів міг бути різним: більшість поділялась на два-три коммоти, але до найбільшого кантреву — Кантрев Маур або Великий Кантрев, — в Істрад-Тіві (нині графство Кармартеншир) входили сім коммотів. Уявлення про середній розмір кантреву дає той факт, що острів Англсі поділявся на три кантреви: Кемайс, Аберфрау й Росір.
Судочинство Поділ на кантреви відігравав особливу роль у судочинстві. В кожному кантреві був свій суд, що являв собою зібрання uchelwyr, «благородних», тобто найбільших землевласників кантреву. Головував на суді король чи його представник. Окрім суддів, на суді були присутніми секретар, пілорус і (якщо необхідно) два професійних адвокати. Суд кантреву розглядав справи про злочини, встановлення кордонів та спадщину. Згодом багато функцій суду кантреву перейшли до суду коммота, та в деяких областях назви коммотів відомі куди краще, ніж назви кантревів.
Список кантревів Гвінед Кемайс (Cemaes) Аберфрау (Aberffraw) Росір (Rhosyr) Арфон (Arfon) Арлехвед (Arllechwedd) Дінллайн або Кантрев-Ллін (Dinllaen, Cantref Llŷn) Кімідмайн (Cymydmaen) Гафлогіон (Gaflogion) Дінодінг (Dunoding) Рос (Rhos) Руфоніог (Rhufoniog) Діфрін-Клвід (Dyffryn Clwyd) Тегейнгл (Tegeingl)
Повіс Майлор (Maelor) Пенллін (Penllyn) Свід-і-Вайн (Swydd y Waun) Арвістлі (Arwystli) Мохнант (Mochnant) Кивейлиог (Cyfeiliog) Кайрейніон (Caereinion) Мехайн (Mechain) Кедевайн (Cedewain) Гуртейрніон (Gwrtheyrnion) Ельфайл (Elfael) Майліенід (Maelienydd) Біеллт (Buellt)
Дехейбарт Пенведіг (Penweddig) Іс-Айрон (Is Aeron) Івх-Айрон (Uwch Aeron) Кемайс (Cemais) Пебідіог (Pebidiog) Рос (Rhos) Дейгледів (Deugleddyf) Пенфро (Penfro) Кантрев-Гвартав (Cantref Gwarthaf) Емлін (Emlyn) Кантрев-Маур або Великий Кантрев (Y Cantref Mawr) Кантрев-Біхан або Малий Кантрев (Y Cantref Bychan) Егіног (Eginog)
Див. також Сотня (адміністративна одиниця)
Література John Edward Lloyd (1912) A history of Wales from the earliest times to the Edwardian conquest (Longmans, Green & Co.)