Дени́с Харито́нович Панасю́к (, Ганщина — , Київ) — український юрист і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Міністр юстиції УРСР (1947—1953). Прокурор УРСР (1953—1963). Член ЦК КПУ в 1954—1966 р.
Біографія Народився 5 (17 травня) 1900 року в селі Ганщина Подільської губернії (тепер у складі смт Вороновиця Вінницького району Вінницької області) у родині селянина-бідняка, українець. Закінчив початкову сільську школу, Вороновицьку ремісничу школу, де опанував слюсарно-токарну справу.
У 1922—1926 роках працював секретарем сільради, у 1926—1927 — головою сільської ради села Ганщина, у 1927—1928 роках — головою судової земельної комісії Вороновицького району.
Член ВКП(б) з 1927 року.
У 1928 році — народний суддя Дашівського району. Після закінчення юридичних курсів у 1930 році призначений членом Вінницького окружного суду, потім — помічником Вінницького міжрайонного прокурора. 3 1932 року — старший помічник прокурора Вінницької області. З 1935 року — прокурор Могилів-Подільського округу Вінницької області.
У листопаді 1938—1947 роках був прокурором Харківської області. 1944 року закінчив Харківський юридичний інститут.
У березні 1947 — серпні 1953 року — міністр юстиції УРСР. Від серпня 1953 року по лютий 1963 рік — прокурор УРСР.
Упродовж 1964—1976 років був головним редактором журналу «Радянське право» (тепер «Право України»).
Помер в Києві 8 червня 1984 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Відзнаки 28 серпня 1944 року нагороджений орденом Червоної Зірки (за досягнення в справі відновлення народного господарства міста Харкова та Харківської області, зруйнованого німецькими загарбниками)Довідник з історії КПРС. Нагороджений також двома орденами Трудового Червоного Прапора (1960), почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1.06.1970), багатьма медалями. Заслужений юрист Української РСР з 1972 року.
Примітки
Джерела Ю. Л. Бошицький. Панасюк //