Бучацький мирний договір («Pacta z Cesarzem Tureckim przez Commifsarzow Rzpltey o Kamieniec zawarte Anno Dni 1672») — мирна угода між Річчю Посполитою і Османською імперією, укладена 18Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach at the Encyclopedia of Ukraine (28) жовтня 1672 року в місті БучачіГуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208. чи його околицях.

Стосовно українських земель Брацлавщини та Правобережної Київщини (де існував козацький устрій), польська сторона вперше на міжнародно-правовому рівні вжила термін «Українська держава»Чухліб Т.. Бучацький мирний договір 1672 р. // Знайшли 350-річний документ зі згадкою про Україну (Тарас Чухліб опублікував фото оригінального Бучацького миру) // Gazeta.ua. 3 жовтня 2019.. На думку історика Тараса Чухліба, це мало визначальне значення у квітні 1918 року, коли П. П. Скоропадський фактично відновив її під тією ж назвоюТарас Чухліб, // Facebook, 16 вересня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2020 на сайті Archive.is. Процитовано 27 грудня 2021..

Договір також підбив підсумок першого етапу польсько-турецької війни 1672—1676 років, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Внаслідок поразки Речі Посполитої у війні з Османською імперією і укладення договору ставало неможливим возз'єднання Правобережної України і Західної України, що перекреслювало політичні плани П. Дорошенка домогтися створення незалежної соборної держави.

Відомості Війна розпочалась навесні 1672 року. Завдавши ряд поразок військам Речі Посполитої під командуванням коронного гетьмана Яна Собеського влітку 1672 року, османсько-українська армія на чолі з султаном Мегмедом IV і гетьманом Петром Дорошенком здобула фортецю Кам'янець-Подільський і розпочала наступ на Галичину. На початку вересня почалася облога Львова османсько-кримсько-українськими військами. За цих умов уряд Речі Посполитої був змушений укласти Бучацький мирний договір.

Делегатами короля Міхала Вишневецького були: волинський каштелян Ян Францішек Любовецький, чернігівський каштелян Ґабріель Сільніцький (король призначив його десь на початку вересня 1672Nagielski M. Silnicki Gabriel… — S. 494.), підскарбій надвірний коронний Ян ШумовськийBarącz S. Pamiątki buczackie . — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 9. . Перемовини комісарів розпочались під Львовом наприкінці вересня. 10 жовтня під Бережанами Ґабріель Сільніцький приєднався до інших королівських представників. Перемовини з османами під Бучачем розпочались 13 жовтня. За умовами укладеного договору (польські історики називають її найганебнішою у всій історії Польщі): Подільське воєводство відходило до Османської імперії; вся територія східного та західного Поділля за Бучацьким договором відійшла до Османської Імперії (від Бучача — по Брацлав) визнавалася влада Петра Дорошенка на Брацлавщині і Південній Київщині; з цих земель виводилися всі залоги Речі Посполитої Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих (дукатівРуїна: друга половина XVII ст.… — С. 335.) данини.

19 жовтня султан прийняв комісарів короля на офіційній авдієнції, вручив їм кафтани ленників. Після цього комісари мали авдієнцію у хана в його таборі.

У квітні 1673 року сейм Речі Посполитої відмовився затвердити Бучацький мирний договір, польсько-турецька війна поновилася й тривала до укладення Журавненського договору 1676 року.

Гетьман Петро Дорошенко не був задоволений результатами османської інтервенції. Усі подільські міста та містечка були пограбовані та зруйновані, тільки з подільської столиці — Кам'янця — було вивезено цінних речей на 100 возах до Стамбула. Були пограбовані чи знищені всі церкви та костели, забрано чи знищено всі дзвониТам само. — С. 374—375.. Головні храми були перетворені на мечеті. Населення та шляхти на Поділлі майже не залишилось. Значна частина міщан та шляхти переселились на землі Речі Посполитої, сільське населення за Дніпро. Значна частина української території — західне та східне Поділля — стали просто османською провінцією, і Дорошенко мусив задовольнитися напівзруйнованими й спустошеними Брацлавщиною та Київщиною, де були цілі округи, готові у будь-яку мить від'єднатися від нього. Збереглися відомості, що Дорошенко був розчарований в османській протекції взагалі, та рада старшин ухвалила не відступати від османського султана, бо «тепер, крім султана, нікуди дітись».

Існує думка, що Бучацька угода була підписана османським султаном під липою, яка росте при дорозі на «Південному масиві» Бучача, про що повідомляє таблиця: «400-річна Золота липа, під якою у 1672 році був підписаний Бучацький мир з Туреччиною».

Галерея

Цікаві факти У 1672 у Бучацькому договорі польською, латинською й османською мовами зазначене існування України, української державності.

Примітки

Джерела та література

Григор'єва Т. Дипломатія Речі Посполитої напередодні та під час польсько-османської війни 1672—1676 рр.

Руїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Україна, 1996. — 431 с. — ISBN 5-319-01313-2. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання . — К. : Темпора, 2011. — 632 c. — ISBN 978-617-569-051-2. Станіславський В. В. Галицька кампанія турецько-татарсько-українських військ 1672 // Nagielski M. Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — T. XXXVII. — S. 492—496.

Посилання Naruszewicz teka. «Akta historyczne 1669—1673», nr 56 Naruszewicz teka. «Akta historyczne 1669—1673», nr 104 «Acta Metrices Regni cancellariae minoris…»