Ва́льтер Баа́де, повне ім'я Вільгельм Генріх Вальтер Бааде (; , село Шреттінґгаузен — , Геттінген) — німецький астроном.
Біографія Народився 24 березня 1893 року в містечку Шреттінгхаузен (Вестфалія) в сім'ї вчителя. Після закінчення Геттінгенського університету (1918) за рекомендацією математика Фелікса Кляйна, у якого він працював асистентом, був прийнятий на роботу в Бергедорфську обсерваторію Гамбурзького університету, викладав у цьому університеті (від 1928 року). 1931 року переїхав у США. Працював спочатку в обсерваторії Маунт-Вілсон, потім — у Паломарській обсерваторії. 1958 року повернувся в Німеччину, працював у Геттінгенському університеті.
Перші роботи Бааде, виконані в Гамбурзькій обсерваторії, були присвячені кометам, астероїдам, змінним зорям.
У 1923 році він відкрив нову комету, у 1920 — астероїд Гідальго з рекордним тоді віддаленням від Сонця.
1949 року відкрив астероїд Ікар, орбіта якого заходила всередину орбіти Меркурія.
Помер у Геттінгені 25 червня 1960 року.
Наукова діяльність Світову популярність принесла Бааде концепція існування двох основних типів зоряного населення галактик. Спостерігаючи найближчі галактики (зокрема, галактику Андромеди) за допомогою найбільших тоді 100-дюймового (а потім і 200-дюймового) рефлекторів, він 1944 року розклав їх на зорі і поділив зоряне населення на дві групи залежно від віку зір, їхнього хімічного складу й розташування в галактичній системі. До групи I Бааде відніс молоді (106—108 років) гарячі зорі, що сформувалися з міжзоряного газу, який міг утворитися, наприклад, під час вибухів наднових. Ці зорі містять залізо, нікель, вуглець і деякі важчі елементи приблизно в такій самій пропорції, як Сонце, і теж складаються здебільшого з водню (90 %) і гелію (9 %). До групи II належать старіші зорі (1×109—15×109 років). Вони утворилися з міжзоряних газових хмар, що сформувалися після Великого вибуху і складаються майже виключно з водню й гелію. Вміст важчих елементів у них у 10—100 разів менший, ніж у зорях групи I.
Концепція Бааде відіграла важливу роль у розвитку теорії еволюції зір.
Вельми цінні були також результати Бааде стосовно наднових. Він довів, що спалахи зір, які спостерігали ще Тихо Браге (1572) і Йоганн Кеплер (1604), були насправді спалахами наднових, і ототожнив їх із залишками спалахів — туманностями.
Бааде вперше висловив припущення (спільно з Фріцом Цвіккі), що внаслідок спалаху наднової може утворитися нейтронна зоря (1934), ототожнив (спільно з Рудольфом Мінковським) із залишками наднових декілька дискретних джерел радіовипромінювання. Фотографуванням у монохроматичному світлі виявив тонковолокнисту структуру Крабоподібної туманності.
Визнання Нагороджений Золотою медаллю Лондонського королівського астрономічного товариства (1954). Нагороджений Медаллю Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1955). На його честь названо астероїд (1501 Бааде).
Цікавий факт Коли почалася війна з Німеччиною, з'ясувалося, що Бааде, який приїхав до Штатів 1931 року, не має ніяких документів, крім німецьких, тобто є громадянином ворожої держави. Він не оформив навіть дозволу на перебування. Військові змушені були посадити його під домашній арешт в обсерваторії Маунт-Вільсон, де йому дісталися надзвичайні умови: внаслідок світломаскування вогні міста Лос-Анджелеса не заважали спостереженням, і весь час спостережень належав Бааде, оскільки інші співробітники лабораторії були призвані на військову службу.
Джерела
Примітки
Посилання