Г'ю Джон Мунґо Ґрант, або Г'ю Ґрант (; 9 вересня 1960, Лондон, Велика Британія) — англійський актор, багаторазовий лауреат і номінант різних престижних театральних, кіно- і телепремій.
До 2010-х років знімався здебільшого в романтичних комедіях і мелодрамах. Актор відомий своїм амплуа серцеїда — як у житті, так і на кіноекрані. Найвідоміші фільми за його участю — «Чотири весілля і похорон» (1994), «Розум і почуття» (1995), «Ноттінг Гілл» (1999), «Щоденник Бріджит Джонс» (2001), «Мій хлопчик» (2002), «Реальна любов» (2003), «Хмарний атлас» (2012), «Пригоди Паддінгтона 2» (2017), «Джентльмени» (2019).
Лауреат премій «Золотий глобус» і BAFTA за головну роль у романтичній комедії «Чотири весілля і похорон» (1994). Номінант на центральні премії «сезону кінонагород», зокрема «Золотий глобус» і BAFTA, за роль атеїста у фільмі жахів «Єретик» (2024).
Біографія
Г'ю Ґрант народився 9 вересня 1960 року в Лондоні, у родині художника Джеймса Ґранта, що заробляв на життя торгівлею килимами, і його дружини Фінволи, вчительки. 1979 року Ґрант вступив до New College, коледжу Оксфордського університету, збираючись стати мистецтвознавцем. Під час навчання він був членом закритого студентського клубу Piers Gaveston Society.
Кар'єра
1982 року у віці двадцяти двох років Ґрант дебютував у кіно, знявшись у трагікомедії «Привілейовані». Закінчивши коледж, він деякий час грав у трупі коміків «Жартівники з Норфолка» (), рецензував книжки і навіть почав (але так і не закінчив) писати свій власний роман. 1985 і 1986 року актор чимало працював на телебаченні, знімаючись у серіалах і телефільмах.
Його першим помітним успіхом стала стрічка 1987 року «Моріс» — мелодрама про любов студентів-геїв, за романом Е. М. Форстера. Ця робота принесла Ґранту Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Венеційського кінофестивалю, яку він розділив зі своїм партнером по фільму Джеймсом Вілбі. Того ж року він знявся у кримінальному романтичному трилері «Біле зло».
На молодого актора звернули увагу, і 1988 року його можна було побачити одразу в п'ятьох фільмах. Першим стала мелодрама Ґонсало Суареса «Гребти за вітром», де Ґранту дісталася роль знаменитого поета-романтика лорда Байрона. Під час зйомок між ним і його партнеркою Елізабет Герлі почався роман, що тривав тринадцять років. Далі були короткометражка «Ноктюрн», де Ґрант зіграв роль композитора Фредеріка Шопена, драма «Ночі в Бенгалі», невелика роль у трилері «Зоря» і фільм жахів Кена Рассела «Лігво білого хробака» за мотивами однойменного роману Брема Стокера. Усі ці фільми, хоча і додали Ґрантові акторського досвіду, успіху в публіки не здобули.
1989 року актор знову знявся на телебаченні, потім у непримітній драмі «Переступаючи межу». 1991 року він іще раз з'явився у ролі Шопена, зігравши в парі з Джуді Девіс (актриса виконала роль письменниці Жорж Санд) у музичному романтичному фільмі «Експромт», після чого взяв участь в еротичній драмі Романа Поланські «Гіркий місяць». 1994 року роль у романтичній комедії «Чотири весілля і похорон» принесли Ґранту широку популярність і декілька престижних нагород та номінацій — його було удостоєно премій BAFTA і «Золотий глобус».
У 2024 році виконав роль атеїста містера Ріда у фільмі жахів «Єретик», за яку номінувався на центральні премії «сезону кінонагород», зокрема «Золотий глобус» та BAFTA.
Особисте життя 13 років (1987—2000) зустрічався з акторкою Елізабет Герлі.
З початку 2010-х років знаходиться у відносинах зі шведською телепродюсеркою Анною Еберштайн, одружились у 2018 році. У пари двоє дітей: син (2015) та дочка (2018).. Загалом у Ґранта п'ятеро дітей від двох жінок57-річний Г'ю Ґрант вп'яте став батьком TCH.
Фільмографія Кіно
Телебачення
Нагороди Перелічені основні нагороди та номінації. Повний список дивитись на IMDb.com — Премія Венеційського кінофестивалю — найкращий актор, за фільм «Моріс» — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Чотири весілля і одні похорони» — Премія BAFTA — найкращий актор, за фільм «Чотири весілля і одні похорони» — Премія Товариства кінокритиків Чикаго — самий багатообіцяючий актор, за фільм «Чотири весілля і одні похорони» — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Ноттінг Гілл» — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Мій хлопчик»
Номінації — Премія каналу MTV — Прорив року, за фільм «Чотири весілля і одні похорони» — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Ноттінг Гілл» — Європейська кіноакадемія — Приз глядацьких симпатій за найкращу чоловічу роль, за фільм «Щоденник Бріджит Джонс» — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Щоденник Бріджит Джонс» — Премія Товариства кінокритиків Чикаго — найкращий актор, за фільм «Мій хлопчик» — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії або мюзиклу, за фільм «Мій хлопчик» — Європейська кіноакадемія — Приз глядацьких симпатій за найкращу чоловічу роль, за фільм «Реальна любов» — Премія BAFTA — найкращий актор другого плану, за фільм «Флоренс Фостер Дженкінс» — Премія BAFTA — найкращий актор другого плану, за фільм «Пригоди Паддінгтона 2» — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії або мюзиклу, за фільм «Єретик» — Премія BAFTA — найкращий актор, за фільм «Єретик»
Примітки
Посилання
Г'ю Ґрант. Творчий шлях актора та найкращі ролі серцеїда — YummyMovie.org