Роман Павлович Сиве́нький (4 січня 1946, Мшана — 20 вересня 2005) — український архітектор.
Життєпис Народився 4 січня 1946 року у селі Мшана Городоцького району (нині Львівського району) Львівської області.
1971 року закінчив Львівський політехнічний інститут. Впродовж 20 років, починаючи з 1972 року, працював головним архітектором проєктів Львівської філії проєктного інституту «Укрзалізничпроект». Голова Львівської організації Спілки архітекторів України у 1990—1999 роках. Захоплювався пейзажним живописом.
Помер 20 вересня 2005 року.
Споруди у Львові Інженерно-лабораторний корпус львівської залізниці на вулиці Листопадового чину, 22 (1978). Будівля середньої школи на 1700 учнів, на вулиці Вигода, 27. Житловий будинок на вулиці Огієнка, 4. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Сяйво, 14 (1991—1996). Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів на площі Шашкевича (1997, скульптор Петро Штаєр). Церква святого Георгія на вулиці Чернівецькій (1995—1998). Церква святих Великомучеників Бориса і Гліба в парку Боднарівка, що на розі вулиць Стрийської та Наукової (1998—2005).
В інших населених пунктах Залізничний вокзал у Моршині (1981). Терапевтичний корпус із водолікарнею у Стрию (1982). Залізничний вокзал у Трускавці (1987, пізніше реконструйований). Залізничний вокзал у Хусті (1990). Церква в селі Зубра під Львовом. Збудована у 1988—1995 роках, стилістично тяжіє до українського бароко. Монумент «Вознесіння» в Івано-Франківську (2001, скульптор Петро Штаєр). Церква святого Георгія перед Південним вокзалом станції Київ-Пасажирський. Збудована у 1998—2001 роках. Стилістично наближена до давньоруських храмів. Залізничний вокзал у Кременчуці. Залізничний вокзал у Липецьку. Залізничний вокзал у Старому Осколі. Реконструкція пансіонату «Львівський залізничник» в Судаку.
Примітки
Джерела
Сивенькі // — С. 536. Лінда С., Іваночко У. Стильові пошуки в сакральній архітектурі сучасної України // Вісник Львівського національного аграрного університету. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. — 2009.