Заводськи́й райо́н — адміністративний район Запоріжжя, утворений 23 травня 1969 року Указом Президії Верховної Ради УРСР шляхом виділення з території Орджонікідзевського району. Назва походить від слова «завод», що вказує на основне джерело роботи мешканців району. Житлова частина району у повсякденному мовленні вживається як Павло-Кічкас.

Історія Існує декілька варіантів тлумачення слова «Кічкас»: від тюркського «кис-каш» — «короткий, найбільш короткий», що, вочевидь, використовувалось для характеристики переправи, розташованої нижче порогів; від тюркського «коч-коч» — «проходи, йди».

У IX—I століттях до н. е. в цій місцевості були перші поселення на схилах балки Осокорової та Кічкаської, курганні поховання скіфів та сарматів.

Х століттям н. е. існує опис Крарійської переправи на Шляху «із варяг у греки» (Костянтин Багрянородний), яка пізніше перейменована в Кічкаську.

У XVII—XVIII століттях тут розташовувалися редути Війська Запорозького, які захищали Кічкаську переправу та верф.

Наприкінці XVIII століття, після ліквідації Запорозької Січі (1775) землі між балками Осокоровою та Кічкаською потрапили в рангову дачу Павла Потьомкіна; вперше згадується Слобода Кічкас або Кічка в гирлі Кічкаської балки.

З 1789 року у цій місцевості розташовувалася колонія менонітів переселенців Ейнлаге біля Кічкасу.

У 1798 році Павло-Кічкас був володінням Еммануїла Івановича Марка, який став на початку XIX століття на чолі дворянства міста Олександрівськ.

Станом на 1858 рік в селі Павло-Кічкас нараховувалось 413 селян та 33 подвір'їв, а вже на початку XIX століття — 1263 селянина у 165 подвір'ях, працювало 3 млина та кузня.

У 1904—1908 роках завершено будівництво Кічкаського моста, який був зведений за проєктом інженера Ф. В. Лата на місці Кічкаської переправи. Міст мав єдину арку, протяжністю 336 м та найбільшим на той час у Європі прольот завдовжки 190 м.

Впродовж 1904—1919 років на території сучасного річкового порту знаходився курорт Александрабад, заснований німцем Нібуром. Санаторій мав власні водогін, електростанцію, центральне опалення. В околицях на скелі була встановлена гранітна скульптура Тараса Бульби за авторства олександрівського майстра Якова Лібмана. Біля цієї скелі на березі Дніпра була печера, яку називали печерою Тараса Бульби. У 1919 році санаторій зруйновано місцевими анархистами із загону Марусі Нікіфорової.

У 1927—1928 роках розпочато будівництво Дніпровської ГЕС та комплексу чорної і кольорової металургії — Дніпрокомбінату.

У 1927—1937 роках будівельники Дніпровської ГЕС та металургійного комплексу мешкали у 10 та 11-му (Павло-Кічкас) та 7—9-х робочих селищах.

У 1932 році, з відкриттям Дніпровської ГЕС, затоплені водами Дніпра балки Осокорова та Кічкаська, а також поселення Павло-Кічкас, внаслідок чого утворений півострів з робочим селищем на ньому.

У 1932—1937 роках розрочався випуск продукції підрозділами Дніпрокомбіната — заводами «Дніпроспецсталь», «Запоріжсталь», алюмінієвим, електродним, феросплавним, коксохімічним, вогнетривким, титано-магнієвим комбінатом тощо.

Через німецько-радянську війну, у серпні-вересні 1941 року відбулася евакуація підприємств району.

З 1943 по 1955 роки — відродження металургійного комплексу, забудова району дво- та триповерховими будинками.

У 1954 році відкритий трамвайний рух, який сполучив Заводський район з центральною частиною міста.

23 травня 1969 року — Указом Президії Верховної Ради Української РСР в місті Запоріжжя утворений Заводський район, який був виділений з території Орджонікідзевського району (з 19 лютого 2016 року — Вознесенівський район). До складу нового району увійшли Павло-Кічкас, Запоріжжя-Ліве, 11-й і 13-й селища, промислові майданчики заводів навколо металургійного комбінату «Запоріжсталь».

Новий район по-швидкому намагалися долучити до цивілізації. На Павло-Кічкасі «Запоріжсталь» розпочала будувати їдальню на 240 місць (витрати склали на той час 200 тис. карбованців). На перших поверхах житлових будинків відкрили пиріжкові, бульйонні, кулінарії. Титано-магнієвий комбінат збудував стадіон «Титан», а на побудований двоповерховий дитячий плавальний басейн. Було відкрито АТС на 10 тисяч номерів. На вулицях , Алмазній і Посадочній були побудовані житлові будинки. Створено сквер з алей, які вимостили плиткою. Прокладено другу гілку Південного шосе: встановлені опори і прокладений двосторонній кабель для пуску тролейбусів (відкритий тролейбусний маршрут № 4), а також споруджено другу смугу для транспорту по вулиці Діагональне шосе та розширено Північне шосе.

Населення Населення — 53 355 осіб. За даними останнього перепису 72,7 % населення становили українці, 23 % — росіяни. Максимальна чисельність населення в районі спостерігалась у 1970-х роках, після чого почала зменшуватись: Рік 1970 1979 1989 2001 2006 2008 2010 2011 2016 Чисельність, тис. осіб 74,796 75,125 72,757 60,945 57,567 55,352 53,321 53,081 50,6

Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Доля Українська 26 131 43,27 % Російська 32 962 54,58 % 1 297 2,15 % Разом 60 390 100 %

Загальні відомості До району увійшли житловий масив Павло-Кічкас, Запоріжжя-Ліве, Скворцове та Підпорожнянка.

Площа району складає 56 км². Межує із Дніпровським, Вознесенівським та Шевченківським районами.

Загальна площа вулиць та провулків району понад 1,1 млн м², з них 0,94 млн м² з асфальто-бетонним покриттям. Загальна довжина автошляхів становить 285,6 км, автомобільних — 177,3 км. Довжина вулиць, що мають зовнішнє освітлення — 220,5 км. Водопровідна мережа становить — 335 км, каналізаційна — 72 км, вулична теплова мережа — понад 44 км. Довжина газопроводу високого тиску становить 48 км.

Транспорт Транспортна мережа у Заводському районі представлена: 2 трамвайних маршрути (№ 3, 16), 17 автобусних маршрутів (№ 14, 16, 26, 29, 32, 34, 34А, 41, 51, 54, 56, 57, 70, 73, 74, 83, 86), 1 річкова лінія. Раніше курсували ще 7 трамвайних маршрутів (№ 2, 4, 5, 6, 7, 8 та 9) та тролейбусні маршрути № 10, 13 (остання лінія тролейбусного маршруту № 13 демонтована на початку 2023 року).

Трамвайні маршрути обслуговує комунальне підприємство «Запоріжелектротранс», автобусні — ВАТ «ЗАТП-12329», приватні підприємства «АвтоКічкас» та МТК «Супутник-Лайн», ТОВ «Запоріжавтомотор».

В районі розташована вузлова сортувальна станція залізнична станція Запоріжжя-Ліве Запорізької дирекції Придніпровської залізниці, вагонне депо «Запоріжжя-Ліве», ЗАТ «Підприємство промислового залізничного транспорту».

Промисловість Станом на 1 липня 2010 року в районі нараховуються підприємств усіх форм власності — 1376, на яких працює близько 49 600 осіб, приватних підприємців налічується 3589 осіб.

В районі зосереджена більшість великих промислових підприємств міста, зокрема алюмінієвий комбінат, Запоріжсталь, «Запоріжкокс», Дніпроспецсталь, ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» тощо, завдяки чому район і отримав свою назву. До складу району входить також житловий масив Павло-Кічкас, історія якого пов'язана Кічкаською переправою, відомою ще з давніх часів.

Соціальна сфера В районі розташовані 11 середніх загальноосвітніх шкіл, 13 дитячих дошкільних навчальних закладів, 2 школи-інтерната, 3 професійно-фахового ліцея.

Функціонують два Палаци культури, Будинок дитячої та юнацької творчості, включно із кімнатою школяра «Надія», 26 гуртків технічної творчості Клубу дитячої технічної творчості ПК «Металургів» ВАТ «Запоріжсталь», дитяча музична школа, 2 бібліотеки, народний молодіжний театр «Борисфен».

До складу фізкультурно-оздоровчого комплексу входить 7 окремих спортивних споруд: фізкультурно-оздоровчий комплекс та спортивний майданчик зі штучним покриттям, плавальний басейн, зал боксу та шейпінгу, стадіон «Титан», підлітковий оздоровчий комплекс, зала атлетичної гімнастики «Здоров'я», дитячо-юнацька спортивна школа № 11.

7 квітня 2026 року вікритий після капітальної реконструкції багатофункціональний спортивний комплекс «Титан», в якому зал пристосований одразу для кількох дисциплін: футболу, мініфутболу, баскетболу, волейболу, гандболу, бадмінтону та єдиноборств. Завдяки зручному зонуванню простір легко перелаштовується та слугує одразу кільком важливим цілям: фізичному розвитку дітей і молоді, їхньому змістовному дозвіллю, а також підтримці ветеранів через спорт та реабілітацію через фізичну активність.

Політичне життя

Вибори до Верховної Ради (2014) Район відноситья до 75 округу ЦВК, 75 округ. Станом на 22 вересня 2014 від округу балотуватимуться: висуванець від Блоку Порошенко лідер Запорізького Майдану Артюшенко Ігор та самовисуванці Віктор Кириленко, Наталя Колодій, Олександр Богуслаєв

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання