Це́рква Мико́ли Чудотво́рця На́бережного або На́бережно-Микі́льська це́рква — православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури українського бароко. Розташована на розі вулиць Григорія Сковороди і Почайнинської. Споруджена за проєктом Івана Григоровича-Барського у 1772—1775 роках,Толочко Л. І. Подільські храми Києва / Л. І. Толочко, М. Г. Дегтярьов. — : Техніка, 2003. — 176 с. : іл. — (Нац. святині України). — Золотоверхий Київ. Фотоальбом. — : Спалах, 1995. — 160 с. : іл. добре збереглася до наших днів.Галайба В. Храми Св. Миколая в Києві. — : Вид-во «Бібліотека українця», 2002. — 64 с.
Церква Миколи Набережного була єдиним київським храмом, де богослужіння не припинялися в радянські часи аж до 1960 року. У 1992 році тут відновилися богослужіння. Деякий час церква виконувала функції кафедрального храму УАПЦ в Києві. Належить до Православної Церкви України.
Історія
Заснування церкви Згідно з народним повір'ям, давній храм на честь св. Миколая був зведений у XI столітті поблизу того місця на березі річки, де, за переказом, втопилося немовля, однак потім чудом врятувалося.
Перші відомі писемні джерела свідчать, що вже в середині XVI століття тут існувала дерев'яна парафіяльна церква Миколи Набережного. Після пожежі 1677 року храм був зруйнований і на його місці будується нова дерев'яна церква. На плані Києва 1695 року церкву Миколи Набережного зображено дерев'яною однобаневою з однією вівтарною апсидою. Наприкінці 1750-х років коштом козаків Київського та Ніжинського полків було здійснено капітальний ремонт. Незважаючи на розпочате в 1770-х роках спорудження нового кам'яного храму, старий дерев'яний був розібраній лише наприкінці XVIII століття.
Зведення мурованої церкви Нова мурована церква була зведена впродовж 1772–1775 роківМикола Закревський вказує на 1779 рік за проєктом українського архітектора Івана Григоровича-Барського на добровільні пожертвування. Можливо, за зразок йому слугувала церква в селі Лемеші, біля Козельця, проєкт якої замовила у нього Наталя Розумовська з тим, щоб реалізувати його на могилі свого чоловіка, лемешівського козака Григорія Розума.
1863 року до церкви в російсько-візантійському стилі прибудована дзвіниця з теплим храмом за проєктом Михайла Іконнікова.
Радянські часи
Сучасність
Сповідні розписи, метричні книги і клірові відомості церкви (з 1737 по 1919 рік) зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в Києві (ЦДІАК України)Церква св. Миколая (Набережного-Микільська, Миколи Набережного, Миколи Мокрого) на Подолі у м. Києві // Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів, ЦДІАК України.
На подвір'ї церкви похований журналіст Георгій Ґонґадзе.
Легенди Згідно з народним повір'ям, храм на честь Миколи Чудотворця було зведено поблизу того місця, де втопилося немовля. Легенда розповідає про подружжя, яке вирушило у Вишгород на поклін мощам Св. Бориса і Гліба та поверталося на човні Дніпром до Києва. Під час подорожі жінка задрімала і випустила маля у воду. З відчаю батьки звернулися з молитвою про допомогу до св. Миколи. І здійснилося чудо — батьки знайшли невдовзі дитя живим та неушкодженим у Софійському соборі біля ікони св. Миколи Мокрого. Протягом століть ікону св. Миколи Мокрого визнавали як головну святиню Софійського собору та найдавнішу чудотворну ікону на Русі.
Архітектура
Храм
Дзвіниця з церквою Благовіщення
Галерея
Див. також Список мурованих храмів у стилі українського бароко
Примітки
Посилання Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Св. Миколая (Набережного-Микільська, Миколи Набережного, Миколи Мокрого) на Подолі в м. Києві зберігаються в ЦДІАК України.