«Енні Голл» () — американський художній фільм режисера Вуді Аллена, що вийшов на екрани в 1977 році та отримав низку нагород — у тому числі чотири премії «Оскар». На 18 вересня 2018 року фільм займав 250-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Сюжет У фільмі показано зародження, розвиток і кінець любовних стосунків пари — нью-йоркського коміка Елві Сінґера (Вуді Аллен), єврея-невротика, який бачить скрізь антисемітські змови й вже 15 років відвідує психоаналітика, та молодої співачки Енні Голл (Даян Кітон). Головний герой фільму, який працює коміком, з гумором і іронією розказує про своє життя, про людей, які його оточують. Він скептично аналізує свої невдачі в особистому житті, в якому було кілька коханих жінок. Стрічка про те, що якими б ірраціональними чи безглуздими не були стосунки, ми всі чомусь прагнемо їх. Оповідання перемежовується вставками комедійного характеру, що належать до спогадів або саморефлексії персонажівЕнні Голл на Гуртом.
У ролях Вуді Аллен — Елві Сінгер Даян Кітон — Енні Голл Тоні Робертс — Роб Керол Кейн — Еллісон Пол Саймон — Тоні Лейсі Шеллі Дювалл — Пем Джанет Марґолін — Робін Коллін Дьюгерст — мати Голл Крістофер Вокен — Двейн Голл Маршалл Маклуен — в ролі самого себе Джефф Голдблюм — гість на вечірці (в епізоді) Трейсі Волтер — актор на шоу (в епізоді) Джон Гловер — бойфренд (в епізоді) Сіґорні Вівер — подруга Елві (в епізоді)
Нагороди та номінації 1977 — премія Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу роль другого плану (Даян Кітон) 1978 — чотири премії «Оскар»: найкращий фільм (Чарльз Джофф), найкраща жіноча роль (Даян Кітон), найкращий режисер (Вуді Аллен), найкращий оригінальний сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен) 1978 — номінація на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль (Вуді Аллен) 1978 — премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі (Даян Кітон) 1978 — чотири номінації на премію «Золотий глобус»: найкращий режисер (Вуді Аллен), найкраща комедія або мюзикл, найкраща чоловіча роль в комедії чи мюзиклі (Вуді Аллен), найкращий сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен) 1978 — п'ять премій BAFTA: найкращий фільм, найкращий режисер (Вуді Аллен), найкраща жіноча роль (Даян Кітон), найкращий сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен), найкращий монтаж (Ральф Розенблум, Венді Грін Брічмонт) 1978 — номінація на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль (Вуді Аллен) 1978 — премія Боділ за найкращий неєвропейський фільм (Вуді Аллен) 1978 — номінація на премію «Сезар» за найкращий іноземний фільм (Вуді Аллен) 1978 — премія Гільдії режисерів США (Вуді Аллен) 1978 — премія Гільдії сценаристів США за найкращу оригінальну комедію (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен)
Цікаві факти У 1992 році фільм був поміщений в Національний реєстр фільмів. Даян Кітон виконує у фільмі пісні «Seems Like Old Times» (1945, музика Кармена Ломбардо, слова Джона Джейкоба Леба) і «It Had To Be You» (1924, музика Ішемія Джонса, слова Гаса Кана). Крім того, що головні ролі виконали Вуді Аллен і його дружина Даян Кітон, деякі побічні любовні інтереси героя зіграні теж коханими Вуді Аллена. Головні герої дивляться в кінотеатрі чотиригодинний документальний фільм Марселя Офюльса «Скорбота і жалість» (), присвячений французькому Опору. Прізвище головної героїні — Голл (англ. Hall) — збігається зі справжнім прізвищем виконавиці цієї ролі Даян Кітон (Даєн Голл, ).
Озвучення Українською мовою озвучено студією «Цікава ідея» на замовлення Гуртом, у рамках проєкту «Хочеш кіно українською? Замовляй!».
Примітки
Посилання
Nigel Watson. Annie Hall // Talking Pictures Tim Dirks. Annie Hall (1977) // Greatest Films