Владислав Клімчак (19 вересня 1878, Танява — 17 березня 1929, Львів) — архітектор, професор Львівської політехніки.
Біографія Народився в селі Танява поблизу Болехова в родині лісничого Яна Клімчака та Пауліни Бабель. Середню школу закінчив у Новому Сончі. 1903 року закінчив відділ архітектури у Політехнічній школі. Серед викладачів зокрема Едгар Ковач і Теодор Тальовський. У 1903—1920 роках працював у міському будівельному управлінні Львова, де спеціалізувався на будівництві медичних установ. Від 1920 професор надзвичайний Львівської політехніки, від 1925 — професор звичайний.Korajska S. Klimczak Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAU, 1966—1967. — S. 620.
Від 19 грудня 1904 року був членом Політехнічного товариства у Львові.Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 2. — S. 40. Повторно — у 1920—1928 роках.Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów : nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 44. У 1921 і 1922 входив до правління товариства.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 78. Належав до Кола польських архітекторів у Львові, 4 листопада 1927 року був обраний до його правління «членом-заступником».Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 337; Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 22. — S. 366. Член Палати інженерів. У своїх проєктах багато уваги приділяв якісному розплануванню. Займався питанням поєднання стилістики історичної та сучасної. Часто проєктував у формах архітектури «свойської». Прочитав низку доповідей, зокрема: «Сучасний стиль в архітектурі» (або «Проблема сучасного стилю в польській архітектурі»Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1922 // Czasopismo Techniczne. — 1923. — № 6. — S. 65.) на засіданні Політехнічного товариства 14 березня 1922 року і «Старохристиянські церкви Равенни» 7 січня 1925 там жеKsięga pamiątkowa… — S. 36., «Нові напрямки в закордонній архітектурі» на засіданні Кола польських архітекторів 3 березня 1927 року.Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 4. — S. 130; Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5. — S. 156. У різноманітних архітектурних конкурсах здобув 20 відзнак. Член журі на конкурсі проєктів готелю «Брістоль» у Кракові (1912).Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
Помер 17 березня 1929 у Львові. Похований на 13 полі Личаківського цвинтаря. Дітей не мав. Був одружений з Ядвігою Плавицькою.Sp. Prof. Inż. Wład. Klimczak // Wiek Nowy. — 20 marca 1929. — № 8323. — S. 10.
Роботи Костел у Мишковичах у стилі історизму зокрема з елементами неоготики. Збудований у 1904—1906 роках, зруйнований у 1980-х.Blaschke K. Kościół parafialny p. w. Najśw. Serca Jezusa w Myszkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2009. — Т. 17. — S. 254, 258—259. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-71-0. Корпуси психіатричної лікарні у Львові (1904—1909, у співавторстві). Комплекс із близько 60 корпусів лікувального закладу для душевно хворих у селі Кобежин під Краковом (нині дільниця Кракова), споруджених у 1908—1914 роках. Співавтори Антоній Будковський і Тадеуш Зелінський. В основу розпланування покладено урбаністичну ідею міст-садів. Серед збудованих споруд зокрема: головний корпус, помешкання для персоналу, дім зібрань, електростанція, споруди фільварку, пральні і пекарні, костел, брама і дім вартового.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 8—13; Najpiękniejszy szpital Krakowa dziełem lwowianina // Cracovia Leopolis. — 2011. — № 4 (68). — S. 38—39. Кілька типових проєктів сільських хат різної вартості, створених для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села). Це зокрема проєкти двох одно- і однієї двокімнатної хати з господарськими приміщеннями. Там же опубліковано вступну статтю Клімчака про спорудження печі.Odbudowa polskiej wsi : projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915. Низка типових проєктів, призначених для повоєнної відбудови містечок. Серед них зокрема пекарня, дім столяра, сільський шпиталь, лазня, дім ткача, дім купця, дім лікаря, притулок для старців.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 15—27. 1916 року разом із проєктами інших авторів увійшли до альбому «Odbudowa polskiego miasteczka».Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 21—25, 39—41, 69. Санаторій у Криниці-Здруй (1924—1926).Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 29—31. Опублікував статтю, присвячену спорудженню санаторію.W. K. [Władysław Klimczak] Łazienki mineralne w Krynicy // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 10—11. — S. 11. Пам'ятник Пулаському в Криниці-Здруй. Проєкт від 1929 року був реалізований із суттєвими змінами через кілька місяців після смерті Клімчака. Зміни впроваджено ймовірно Станіславом Вуйціком.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 43; Kruk R. Projekt pomnika Kazimierza Pułaskiego w Krynicy według Władysława Klimczaka (1878—1929) // Almanach Muszyny. — 2006. — S. 235—237. — ISSN 1234-6276. Комплекс психіатричного шпиталю в Холмі. За задумом мав складатись із 37 споруд і вміщувати 800—1000 ліжок. 1929 року Клімчак спроєктував перших 6 корпусів. Того ж року через хворобу, незадовго до своєї смерті був змушений відмовитись від подальшого проєктування і нагляду за будівництвом. Замість нього призначено архітектора Ігнатія Кендзерського. Через припинення фінансування комплекс не було реалізовано до кінця. З урахуванням цього низку споруд перепроєктовано. Посвячення відбулось 1932 року.Fuhrman I. Wojewódzki Komunalny Szpital Psychiatryczny w Chełmie // Zwierciadło: niezależne pismo demokratyczne. — 27 listopada 1932. — № 21. — S. 3; Lubaszewski Z. Chełm w Operacji T4 // Chełm nieznany. Ludzie, miejsca, wydarzenia / Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie, Chełmskie Towarzystwo Naukowe. — Chełm : wydawnictwo «Kresowe», 2009. — S. 234—235. — ISBN 978-83-61149-52-1. Колонія приватних будинків у дворковому стилі для державних службовців у Львові під назвою «Власна стріха». Нині вулиця Панаса Мирного. Споруджено у 1928—1932 роках спільно з Максиміліаном Кочуром та М. Кольбушевським. Готель «Під ружею» у Криниці-Здруй. Власна вілла у Криниці-Здруй.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 33. Водонапірна вежа з рестораном у Цехоцінку.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 36—37. Невелика крамниця у формі ротонди у Криниці-Здруй.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 28. Перебудова монастиря Марії Магдалини у Львові для потреб Політехніки.Janusz B. Kościol św Magdaleny we Lwowie i jego restauracja // Ziemia. Dwutygodnik Krajoznawczy Ilustrowany. — 1928. — № 7. — S. 99; Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 37—38; Blaschke K. Kościół parafialny p. w. Najśw. Serca Jezusa… — S. 259. Шпиталь у Ченстохові. Помилково Клімчакові приписуються костели в Теребовлі і Жовкві. Остання атрибуція згадується низкою джерелBarucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549; Korajska S. Klimczak Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAU, 1966—1967. — S. 620; Ś. p. Prof. Władysław Klimczak // Czasopismo Techniczne. — 1929. — № 10. — S. 145. і виникла скоріш за все після публікації в часописі Architekt 1904, № 5 обмірів жовківської фари, виконаних спільно з Мар'яном Гейцманом. Під теребовлянським можливо розумівся костел у Семенові поблизу Теребовлі. Храм у неготичному стилі, за формами близький до типового костелу Тадея Обмінського на 400 осіб і одночасно на костел у Підгайчиках Юстинових Теодора Тальовського. Будувався від приблизно 1906 до 1907 року. Тепер православна церква.Biernat M. Kościół parafialny Semenowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2009. — Т. 17. — S. 309—310. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-71-0.
Нереалізовані проєкти Конкурсний проєкт Львівської торгово-промислової палати на проспекті Шевченка, 17 (1907, друга нагорода, співавтор Адольф Каменобродський).Budowa gmachu izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Narodowa. — 27 lutego 1907. — № 48. — S. 2; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 5—6; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107. Проєкт передпоховальної каплиці у Криниці-Здруй (1909).Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 40. Конкурсний проєкт казино у Львові у стилі раціонального модерну, на нинішньому проспекті Шевченка, 13 (1909—1910, друга нагорода, співавтор Мар'ян Гейцман).; Rozstrzygnięcie konkursu na projekt kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 3. — S. 50; Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 93—97, tabl. VII, VIII. Проєкт корпусу Львівського університету на вулиці Грушевського. Створений для конкурсу 1912 року.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 12 Проєкти житлових будинків для архітектурної виставки 1912 року у Кракові. Проєкт вілли для однієї родини відзначений «першою почесною згадкою», проєкт будинку на чотири родини для робітничої колонії відзначено «другою почесною згадкою».Gazeta Lwowska. — 4 czerwca 1912. — № 126. — S. 4; Rozstrygnięcie konkursów na typy domów mieszkalnych // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 75; Architekt. — 1912. — № 10. — S. 104—105, tabl. 33; Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 13—14. Проєкт вілли експонувався на виставці.Architekt. — 1912. — № 10. — S. 104—105, tabl. 33. Проєкт перебудови дому Стрілецького товариства в Тарнові (1919).Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 27. Проєкт гробівця у Золочеві (1919).Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 39. Проєкт санаторію у Криниці-Здруй, на вулиці Нітрібітта. Призначений для конкурсу 1926 року. Співавтор Ервін Вечорек. Здобув одне з трьох перших місць. Не прийнятий до реалізації.Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 11—12. Проєкт перебудови костелу у Криниці-Здруй (1928).Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 41. Конкурсний проєкт шпиталю Червоного хреста у Лодзі.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 35. Проєкт дому доктора Юзви в Заліщиках.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 34. Конкурсний проєкт костелу святого Роха в Білостоку.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 42. Проєкт мосту у Криниці-здруй. Проєкт молокозаводу у Криниці-Здруй.Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 32.
Примітки
Джерела
Łoza S. Klimczak Władysław // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 162. Łoza S. Klimczak Władysław // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 146. Najpiękniejszy szpital Krakowa dziełem lwowianina // Cracovia Leopolis. — 2011. — № 4 (68). — S. 38—39. Ś. p. Prof. Władysław Klimczak // Czasopismo Techniczne. — 1929. — № 10. — S. 145. Klimczak Władysław // Polska niepodległa: encyklopedia PWN. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. — S. 414. — ISBN 978-83-01-15712-8. Korajska S. Klimczak Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAU, 1966—1967. — S. 620. Krzyżanowski W. Na przełomie. Z powodu działalności ś. p. arch. Władysława Klimczaka // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 3—7. Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1929/1930. — Lwów : Nakładem Politechniki Lwowskiej, 1929. — S. 198.