Сладж-ме́тал () — екстремальний музичний жанр, що виник на основі думу та хардкор-панку, окрім того, значний вплив склали індастріал та нойз. Це типова дисонансна та експериментальна музика, часто з використанням некласичного вокалу, дисторшну інструментів та різко контрастних темпів. Як окремий жанр з'явився опісля 1990 року завдяки колективам з Нового Орлеану, які зазвичай розвивали ідеї сатерн-року. Пізніші групи також застосовували елементи пост-металу.

Поєднує повільні темпи, важкі ритми і темну, песимістичну атмосферу дум-металу з агресією, вокалом та додаванням швидких темпів хардкор-панку.

Музична характеристика Поєднує повільні темпи, важкі ритми і темну, песимістичну атмосферу дум-металу з агресією, вокалом та додаванням швидких темпів хардкор-панку. Струнні інструменти (електро та бас гітари) налаштовані нижче стандартного строю і сильно дисторційовані. Темп виконання здебільшого повільний і середній, але часто зі швидкісними фрагментами. Однією із характерних особливостей жанру є повільні та «в'язкі» гітарні риффи та часті «брейкдауни». Деколи гітрані рифи побудовані на блюзовій основі, що створює схожість із стонер-металом та сатерн-металом. Також музика доповнюється «гулом», або «свистом» гітарних «фідбеків», фактично вони складають повноцінний музичний елемент. Соло, як правило, відсутні, а якщо присутні, то зазвичай дисонансі, нечіткі, в'їдливі. Ударні використовуються у характерній для думу формі. Важливе значення має акцентування повільних рифів барабанами.

Лірично та виконавчо, через насиченість лірикою політичної тематики і окремі музичні елементи, має значну схожість з краст-панком. Поняття «сладж-метал» як правило вважається еквівалентним поняттю «слаж-кор», і здебільшого використовується в скороченому формулюванні «сладж».

Окрім власне сладж-гуртів, жанр є розповсюдженим полем для експериментів у багатьох команд, які поєднують сладж з іншими напрямками, або експериментують без жанрових прив’язок.

Історія Найбільш ранніми експериментами, які можуть бути класифіковані як сладж-метал, є, імовірно, творчість бостонської групи Kilslug, що утворилась у 1982 році та виконувала дуже грубий панк-рок з елементами дум-металу та антимелодійним вокалом. Пізніше група розпалась, а її лідер Ларі «Лайфлесс» брав участь у колективах Upsidedown Cross та Adolf Satan. Вагомішим кроком до появи сладж-металу були експерименти групи Melvins на їх альбомі «Gluey Porch Treatments» (1987), де вони уповільнили традиційний панк-рок та зробили його більш важким і в'язким. Музика Melvins надихнула ряд груп із США, а саме з Нью-Орлеану (Eyehategod, Crowbar, Acid Bath) а також деякі групи із східного та західного узбережжя США (Buzzoven, Dystopia, Grief, Cavity, Upsidedown Cross, Neurosis, Negative Reaction та ін.), які і сформували сладж як самостійний жанр. Розвиток сладжу відбувався пліч-о-пліч із розвитком стоунер-металу і багато груп, які класифікуються як сладж, активно використовували елементи стонеру в своїй музиці, і навпаки. В середині 90-х років сладж отримав всесвітню популярність, в той же час залишаючись в глибокому андеграунді.  В 2000-х роках розвиток сладжу еволюціонував в більш «чистий» і атмосферний пост-метал.

Представники

Традиційний Acid Bath Buzzoven Cavity Come to Grief Cough Crowbar Eyehategod Fistula Fudge Tunnel Graves At Sea Grief Harvey Milk Iron Monkey Meth Drinker Negative Reaction Noothgrush Primitive Man Ramesses Toadliquor Ultralord

Стоунер-сладж Belzebong Bomg Bongzilla Bongripper Conan Corrosion of Conformity Dopethrone Electric Wizard High on Fire Kylesa Red Fang Torche Ufomammut Weedeater Windhand YOB Блековий/дезовий сладж 1914 Churchburn Coffinworm Cult of Occult Inter Arma Lord Mantis Mantar Tombs Usnea Інші колективи з використанням елементів сладжу 16 Alice in Chains Baroness Black Label Society Black Cobra Boris Burning Witch Cancer Bats Coffins Cult of Luna Devouring Star Dystopia Goatsnake Godflesh Isis Kingdom Of Sorrow Kvelertak Mastodon Melvins Neurosis Octopus Kraft Superjoint Ritual Rwake Soilent Green

Примітки