Білору́ський екзарха́т Моско́вського патріарха́ту (; ) — східно-православний екзархат у складі Московського патріархату в Республіці Білорусь. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, новомосковський ізвод церковнослов'янської, титулярно білоруську мову та юліанський календар, він є частиною Східного християнства.
У канонічному відношенні Білоруський екзархат — це адміністративно-територіальна одиниця Російської православної церкви, що об'єднує єпархії, монастирі, духовні семінарії тощо на території Білорусі. Управління Білоруською єпархією здійснює Патріарший екзарх, який одночасно є керівним архиєреєм Мінської єпархії та головою Мінської митрополії. Для назви екзархату часто вживається альтернативна офіційна назва Білору́ська правосла́вна це́рква (; ).Беларускі Экзархат на сайті church.by
Території в Білорусі входять до складу Київської митрополії, яка до 06.01.2019 року перебувала в юрисдикції Вселенського патріархату Константинополя понад 1000 років. Антиканонічно Московський патріархат анексував ці церковні землі у Вселенського патріархату. Частиною Київської митрополії була Польська православна церква, яка отримала свою автокефалію в 1924 році від Вселенського патріархату. 6 січня 2019 року православна церква України отримала свою автокефалію від Вселенського патріархату. Зараз порушується питання отримання автокефалію від Материнської церкви Вселенського патріархату Церквою Білорусі. Юрисдикція Московського патріархату, згідно із Свідоцтвом про автокефалію 1589 р., поширюється лише на межі Російської держави. Історична православна Литовсько-Руська митрополія Константинопольського патріархату в 1596 році встановила єдність зі Святим Престолом і тепер функціонує як Білоруська греко-католицька церква.
У 2020 році Білоруський екзархат підтримав Олександра Лукашенка на виборах в Білорусі.
Назва Канонічна назва одиниці Російської православної церкви в Білорусі — Білоруський екзархат Російської православної церкви (Московського патріархату). Назва «Білоруська православна церква» не є канонічною, оскільки її дала світська, а не церковна влада.Абламейка С. Праваслаўныя беларусы — народ без сваёй царквы , Радыё Свабода, 1 кастрычніка 2018 г.
Історія
У 992 році в складі Київської митрополії Константинопольського патріархату була заснована Полоцька єпархія. До XIII століття на території сучасної Білорусі було 2 єпархії: Полоцька і Туровська (1005), які входили в Київську митрополію.
У зв'язку з фактичним поділом на початку XIV століття Київської митрополії на церкву з центром у Москві (в межах Московського князівства) і православну церкву у Великому князівстві Литовському (Литовська митрополія, 1316), Полоцька, а з 1347 року і Туровська єпархії увійшли до складу останньої.
У 1459 році відбулося остаточне відділення Києво-Литовської митрополії від Московської. У середині XVI століття до складу Литовсько-Новогрудської митрополії (центр в Новогрудку, потім у Вільно) входили Полоцька, Турівська (з кафедрою в Пінську), Смоленська, Чернігівська, Галицька, Перемишльська, Холмська, Луцька, Володимир-Волинська єпархії.
Після Берестської унії 1596 року православна церква в Великому князівстві Литовському як канонічно ціле перестала існувати. Знову заснована в 1632 році в Могиліві. Могилівська (Білоруська) єпархія була єдиною православною єпархією в межах Білорусі до кінця XVIII століття. Після Другого поділу Речі Посполитої в 1793 року заснована Мінська єпархія. У 1833 році відновлено Полоцька, створені Віленська (1840) і Городнянська (1900) єпархії. У Бресті, Білостоці, Слуцьку, Гомелі, Каунасі і Двінська існували катедри вікарних єпископів. Усі єпархії входили до складу греко-російської церкви і перебували під юрисдикцією Святійшого синоду. До початку Першої світової війни в п'яти православних єпархіях Білорусі були 3552 храм і 35 монастирів, три духовні семінарії. Кожна з єпархій мала свої періодичні видання.
Відповідно до положення про обласні преосвященних від 12 березня 1934 року на виконання постанови Помісного собору 1917—1918 років про митрополичих округах Тимчасовий патріарший Священний синод утворив церковні області в складі кількох єпархій, в тому числі в межах Білоруської РСР була утворена митрополичий округ з центром в Мінську. Дата скасування точно невідома. Імовірно, це сталося в 1943 році під час проведення перебудови єпископських кафедр.
У повоєнний час під тиском влади все єпархії в Білорусі, крім Мінської, були скасовані. На допомогу митрополиту Мінському і всієї Білорусії іноді призначалися вікарні архиєреї.
Архиєрейський Собор Російської православної церкви проходив 9-11 жовтня 1989 року й ухвалив утворення Білоруського екзархату Московського патріархату, затвердивши колишнє рішення Священного Синоду про утворення Могильовської, Пінської та Полоцької єпархій.
16 жовтня 1989 року Священний Синод, на виконання визначень Архиєрейського Собору, постановив: Екзарх у Білорусі надалі мати титул «Митрополит Мінський і Гродненський, Патріарший Екзарх Білорусі»; Преосвященного Філарета, митрополита Мінського і Білоруського, призначити Екзархом Білорусі.
Постановою Синоду Білоруського Екзархату від 6 лютого 1992 року (журнал № 15), затвердженим Постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви від 18-19 лютого 1992 року (журнал № 13), Мінська єпархія реорганізована і територіально обмежена Мінською областю.
За даними агентства Білоруські новиниВзошла Вифлеемская звезда… // Белорусские новости. 2008. 7 января., в країні православних — понад 80 % вірян; Білоруський екзархат включає 11 єпархій та 1437 громад, в яких несуть службу 1438 священиків; 1175 православних храмів, 172 культові споруди зводяться. Діють 5 духовних навчальних закладів, у тому числі духовна академія та семінарія в Жіровічах (Слонімський район Гродненської області), 3 духовних училища, а також 27 монастирів, 13 братств і дев'ять сестринстов. Богословів також готують в теологічному інституті Білоруського держуніверситету і в Вітебськом державному університеті імені Петра Машерова.
7 січня 2008 року, під час відвідин Свято-Духова кафедрального собору в Мінську, Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав Білоруську православну церкву «головним ідеологом нашої країни»Белорусскую православную церковь Лукашенко назвал главным идеологом страны // NEWSru.com. 2008. 8 января.. Сама церква заперечує свою причетність до будь-якої ідеології:
"… Віруюча людина ідеологію ніколи не прийме. Ідеологія — це людська іграшка, така мізерна, яка розрахована на те, щоб дурити людей протягом короткого проміжку часу. « На початку жовтня 2010 року в ході свого робочого візиту в Стамбул (Туреччина), Президент Лукашенко, за повідомленнями ЗМІБыл таков приход Gazeta.ru, 13 октября 2010., на зустрічі з Вселенським Патріархом ВарфоломіємЛукашенко в Стамбуле встретился с Константинопольским Патриархом Варфоломеем Белорусское телеграфное агентство, 3 жовтня 2010 року.3 октября Александр Лукашенко в Стамбуле встретился с Константинопольским Патриархом Варфоломеем Официальный сайт Президента Беларуси. міг обговорювати перспективу обдарування автокефалії Білоруської церкви; експерти розцінювали переговори як політичний демарш президента проти керівництва РосіїСлухи вокруг поездки Лукашенко в Турцию: он дразнит Москву возможным отделением белорусской церкви от РПЦ NEWSru, 13 жовтня 2010.Автокефалистский аргумент Лукашенко „НГ Религии“, 20 октября 2010.. 13 жовтня того ж року керівник Адміністрації Президента Республіки Білорусь Володимир Макей спростував такого роду повідомлення, назвавши їх „черговою провокацією брудної“ і зв'язавши їх із загостренням російсько-білоруських відносин.
У грудні 2018 року Білоруський екзархат заборонив своїм вірним брати участь у таїнствах (причастях, сповідях) Православної церкви України.
З 20 серпня 2020 — синод Російської православної церкви призначив єпископа Веніаміна (Тупеко) новим екзархом Білоруського Екзархату РПЦ замість єпископа Павла (Пономарьова). 9 вересня у Москві патріарх РПЦ Кирил (Гундяєв) звів єпископа Веніаміна у сан митрополита дозволивши носити йому дві панагії у межах Білорусі.
Реакція на протести в Білорусі 2020 15 серпня 2020 року Синод Білоруського екзархату Московського патріархату опублікував звернення „до народу Республіки Білорусь про припинення народного протистояння“, у якому закликав „провокаторів і підбурювачів … одуматися і припинити провокації, спрямовані на дестабілізацію Білорусі і поділ білоруського народу“, „бо якщо ми сьогодні всі разом не зупинимо протиборство, то доведемо країну до незворотних руйнівних наслідків“. „Смута і поділ прийшли в наш спільний дім, брат повстав на брата. Звістки про вуличні зіткнення, арешти і побиття свідчать про страждання величезної кількості невинних людей, залучених в протистояння, і змушують здригатися дітей, жінок і старих батьків“, — йшлось у заві синоду БПЦ. „Ми — одна сім'я. І не дай Бог, щоб гріховні пристрасті поневолили нас і перетворили в жорстокий і сліпий натовп, здатний розвалити свій Отчий дім“, — наголошується в заяві. У заяві наголошено що Православна церква завжди є поза політикою і не втручається в неї: „Православна Церква завжди була і буде поза політикою. Ми не ділимо людей за партійною ознакою або переконання, не займаємося пропагандою на користь будь-яких політичних партій і лідерів, доктрин і режимів. Справа Церкви — не розділяти, а об'єднувати людей“.
В опублікованому 12 вересня інтерв'ю RT новобраний очільник Білоруського Екзархату єпископ Веніамін (Тупеко) сказав: „І позиціяБілоруської церкви московського патріархату повинна бути, з одного боку, нейтральною і служити примиренню, а з іншого — ненав'язливою і некатегоричною, але з любов'ю і турботою сповіщати Слово Боже, яке говорить, де правда, де брехня, де гріх, де чеснота і як постаратися в цій ситуації за допомогою чесноти знайти шлях назад до спокійної, мирної Білорусі“.
3 жовтня митрополит Веніамін після освячення храму на честь Івана Хрестителя в агромістечку Шершун Мінського району зустрівся із Олександром Лукашенком. Офіційний сайт БПЦ назвав Лукашенка „президентом Республіки Білорусь“
Організація та структура
Керування
Синод ( — сход). Згідно зі статтею 14 Статуту БПЦ, „вона складається з єпископів ( — старший священик), які керують православними єпархіями, розташованими на території Республіки Білорусь“». Відповідно до статті 17, затверджує статути БПЦ, єпархій та ставропігійних монастирів. Вибирає єпархіальних єпископів та створює підлеглі установи, у тому числі підприємства. Затверджує «Статут церковного суду БПЦ». Призначає ректорів духовних шкіл та настоятелів монастирів. Призначає склад Ревізійної комісії. Відповідно до пункту 12 статті XII Екзархату Статуту Російської православної церкви (РПЦ), «єпархіальні та вікарійські єпископи Екзархату обираються та призначаються Священним Синодом (РПЦ) за пропозицією Синоду Екзархату». Екзарх ( — намісник).
У 2015 році в Синоді було 17 відділів та комісій:
Управління Мінського екзархату, Церковного суду, Видавничої ради; 10 відділів: 1) стосунки церкви та суспільства, 2) інформація, 3) монастирі та монастирі, 4) справи з молоддю, 5) релігійна освіта та катехизація, 6) церковна благодійність та громадська служба, 7) паломництво, 8) стосунки з козацтво, 9) взаємодія зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями Республіки Білорусь, 10) служба в'язниці; 4 комісії: 1) канонізація святих, 2) перегляд, 3) нагороди, 4) сімейні питання, охорона материнства та дитинства.
Єпархії Церковно-правове становище Екзархату регулюється розділом IX Статуту РПЦ. Екзархат володіє адміністративною самостійністю і управляється Синодом, який складається з Патріаршого Екзарха всієї Білорусі і всіх архиєреїв Екзархату. Екзарх Білорусі має титул «Митрополит Мінський і Слуцький, Патріарший Екзарх всієї Білорусі».
У 2021 році юрисдикція Білоруської православної церкви включала 15 єпархій та Мінську митрополію:
Берестейська область Берестейська і Кобринська
Вітебська область
Полоцька і Глубоцька
Гомельська область
Турівська і Мозирська