Шведська угода, Союзний договір між гетьманом Мазепою, Карлом XII і Запорізькою Січчю — договір, який укладено 1708 між шведським королем Карлом ХІІ і гетьманом України Іваном Мазепою.
За словами Пилипа Орлика (в меморіялі «Déduction des droits de l'Ukraine» — «Вивід прав України», складеному 1712 p.), зміст угоди 1708 р. був такий: Україна, і землі до неї прилучені, мають бути вільними й незалежними; король шведський зобов'язується оберігати їх від усіх ворогів; зокрема, король має вислати туди негайно помічні війська, коли того буде вимагати потреба та коли цього будуть домагатися гетьман та його Стани (Etats); усе завойоване на території Московії, але колись належне «руському» (українському) народові, має бути повернене до Князівства українського; Мазепа мав бути князем українським або гетьманом довічним; після його смерті Генеральна Рада («Стани») мала обрати нового гетьмана; король шведський не має права привласнювати собі ні титулу, ні герба Князівства Українського; для забезпечення цієї угоди і в інтересах безпеки (шведського війська) на території України на весь час війни передаються шведам міста Стародуб, Мглин, Батурин, Гадяч і Полтава.
Оригінал угоди не зберігся.
Джерела Українська суспільно-політична думка. Переклади текстів XVI—XVII
Посилання Станіславський В. В. Українсько-шведський договір 1708 // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с. О. В. Кресін. «Вивід прав України» 1712 //