Енріко Альбертозі (; * 2 листопада 1939, Понтремолі) — колишній італійський футболіст, воротар.
Відомий виступами за клуби «Фіорентина», «Кальярі» та «Мілан», а також національну збірну Італії, у складі якої багато років був основним голкіпером.
Дворазовий чемпіон Італії. Триразовий володар Кубка Італії. Володар Кубка Кубків УЄФА. У складі збірної — чемпіон Європи.
Клубна кар'єра Вихованець футбольної школи клубу «Спеція».
У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду клубу «Фіорентина», в якій провів десять сезонів, взявши участь у 185 матчах чемпіонату. Відзначався надзвичайно високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч. За цей час двічі виборював титул володаря Кубка Італії, ставав володарем Кубка Кубків УЄФА.
Протягом 1968—1974 років захищав кольори команди клубу «Кальярі». За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Італії.
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Мілан», до складу якого приєднався 1974 року. Відіграв за «россонері» наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Мілана», був основним голкіпером команди. В матчах за клуб «Мілан» також не дозволяв суперникам забивати у свої ворота в середньому більше одного голу за гру. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Італії, знову ставав володарем Кубка Італії.
Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Ельпідієнсе», за команду якого виступав протягом 1982—1984 років.
Виступи за збірну 1961 року уперше вийшов на поле в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 34 матчі, пропустивши 27 голів. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, чемпіонату світу 1966 року в Англії, чемпіонату Європи 1968 року в Італії, здобувши того року титул континентального чемпіона, чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, де разом з командою здобув «срібло», чемпіонату світу 1974 року у ФРН.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів СезонКлубЧемпіонатЛігаІгорГолів1957-58 «Спеція»D61958-59 «Фіорентина»A5-51959-60A001960-61A13-121961-62A4-31962-63A8-121963-64A33-251964-65A34-371965-66A33-191966-67A30-211967-68A25-191968-69 «Кальярі»A30-181969-70A30-111970-71A29-341971-72A29-211972-73A29-281973-74A30-311974-75 «Мілан»A30-221975-76A30-281976-77A30-331977-78A30-241978-79A30-191979-80A20-191982-83 «Ельпідієнсе»C232-281983-84C212-11Усього в Серії A 532 -441
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення Чемпіон Італії (2): «Кальярі»: 1969–70 «Мілан»: 1978–79 Володар Кубка Італії (3): «Фіорентіна»: 1960–61, 1965–66 «Мілан»: 1976–77 Володар Кубка Кубків УЄФА (1): «Фіорентіна»: 1960–61 Чемпіон Європи (1): 1968 Чемпіон Європи (U-18): 1958 Віце-чемпіон світу: 1970
Примітки
Джерела Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». Статистика гравця на сайті RSSSF.com