Ока́ Іва́нович Городовико́в (1 жовтня 1879 — 26 листопада 1960) — радянський воєначальник калмицького походження, генерал-полковник (1940). Герой Радянського Союзу (1958). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Племінником О. І. Городовика був інший відомий радянський воєначальник — Басан Бадмиєвич Городовиков, син брата Бадми Івановича Городовикова.
Життєпис Народився на хуторі Мокра Єльмута на Дону у бідній селянській родині калмика Хабі Хардагі. З 8 років працював наймитом у панів, сторожив отари, прислуговував у буддійському монастирі, був помічником кухаря. Учасник Першої світової, старший унтер-офіцер.
З 1918 року в Червоній армії. Брав участь у Громадянській війні. З 1919 року у РКП(б).
Був командиром ескадрону в полку Будьонного, потім командував полком, кавалерійською бригадою 1-ї Кінної армії, 4-ю і 6-ю кавалерійськими дивізіями у складі 1-ї кінної, у липні-серпні 1920 р. — 2-ю кінною армією. Брав участь у розгромі Врангеля і Нестора Махна.
З 1925 по 1932 рік був командиром 1-го кінного корпусу Червоного козацтва
В 1932 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.
З 1932 по 1938 рік на посаді заступника командувача Середньоазійським військовим округом. В 1938—1943 роках — генеральний інспектор кавалерії.
Під час німецько-радянської війни керував формуванням кавалерійських частин і з'єднань. Літом 1941 року і під час Сталінградської битви був представником Ставки Верховного Головнокомандування по використанню кавалерії.
З 1943 по 1947 рік на посаді заступника командуючого кавалерією РСЧА.
Був депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Помер 26 лютого 1960 року. Похований на Новодівичому цвинтарі у Москві.
Звання та нагороди 10 березня 1958 року Оці Івановичу Городовикову присвоєно звання Героя Радянського Союзу «за заслуги у справі створення Збройних Сил СРСР і захисту Радянської держави від ворогів і проявлений при цьому героїзм».
Також нагороджений: 3-ма орденами Леніна 6-а орденами Червоного Прапора орденом Вітчизняної війни І ступеня медалями
Пам'ять Ім'ям Городовикова названі: Місто Городовиковськ, Калмикія Вулиця Городовикова, Липецьк Вулиця Городовикова, Ростов-на-Дону Вулиця Городовикова, Волгоград Вулиця Городовикова, Хмельницький (з лютого 2016 року — Петра Болбочана) Вулиця Городовикова, Маріуполь Вулиця Городовикова, Кривий Ріг
На станції Волноваха Донецької залізниці розміщена меморіальна дошка.
Твори Конница прошлого и 2-я Конная в Северной Таврии.— Ташкент, 1937. В рядах Первой конной: рассказы конармейца.— М.: Воениздат, 1939. Конница в Отечественной войне.— М., 1942. Воспоминания.— Элиста, 1969. В боях и походах.— М., 1969
Примітки
Посилання Книга мемуарів О.Городовикова «В рядах Первой конной» Виступ О. І. Городовикова на раді вищого керівного складу РСЧА 23-31 грудня 1940 Історична довідка МокраЄльмутянського сільського поселення на сайті адміністрації Пролетарського району Ростовської області