Схи́зма ( — поділ, розщеплення) — дрібний музичний інтервал, різниця між піфагорійською і дідімовою комами:
Вона ж дорівнює різниці між: Вісьмома чистими квінтами (3:2) плюс чиста велика терція (5:4) і п'ятьма октавами, Великою (135:128) і піфагорійською (256:243) лімами, апотомою і діатонічним півтоном.
Вперше відзначається в трактаті Боеція «Основи музики» з посиланням на піфагорійця Філолая. Визначення схизми як інтервалу 32805:32768 з'являється на початку XIX століття, зокрема це визначення наведено в музичному словнику П. Ліхтенталя().
В XVII столітті Андреас Веркмейстер (1645–1706) визначив різницю між чистою і рівномірно темперованою квінтою (в сучасних одиницях ≈ 1,9550 цента) — інтервал, що також іноді називався схизмою (Веркмейстер називав його grad). На можливість наближення чистого ладу, що містить лише раціональні співвідношення в інтервалах, до рівномірно темперованого строю за допомогою зменшення чистої квінти (3:2) на схизму (32805: 32768) вперше звернув увагу Йоганн Філіп Кірнбергер (1721–1783), учень Й. С. Баха. Дванадцять квінт Кірнбергера перевершують сім октав на надзвичайно малий інтервал, рівний 21613−845−12 (≈ 0.01536 цента), що називається атомом Кірнбергера.
Примітки
Література Холопов Ю. Н. Таблица интервалов Гармония. Теоретический курс (1983)