Андрі́й Володи́мирович Чеби́кін ( 14 квітня 1946, Гайсин) — український графік і педагог; член Спілки радянських художників України з 1973 року, голова її Київської організації у 1987—1989 роках; засновник і академік Академії мистецтв України з грудня 1996 року та її протягом 1997—2022 років; почесний член Української академії архітектури з 1998 рокуЧебикін Андрій Володимирович / Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.; член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2001—2005 роках; зарубіжний почесний член Російської академії мистецтв з 2007 року; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та сенатор Європейської академії природознавчих наук з 2009 року; зарубіжний член Академії мистецтв Узбекистану з 2011 року; голова комітету у справах Премії імені Івана Огієнка. Батько графіка Олексія Чебикіна.
Біографія Народився 14 квітня 1946 року в місті Гайсині Вінницької області (нині Україна). Протягом 1964—1970 років навчався на графічному факультеті Київського художнього інституту, був учнем Леоніда Чичкана та Івана СелівановаЧебикін Андрій Володимирович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 255.. Був членом КПРС з 1975 року.
З 1970 року — викладач; з 1974 року — старший викладач, доцент, керівник майстерні вільної графіки на графічному факультеті Київського художнього інституту; у 1980—1987 роках — проректор з навчальної роботи, професор з 1985 року; у 1989—2020 — ректор Київського художнього інституту/Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Мешкає у Києві в будинку на вулиці Печенізькій.
Учні
Аранго Валенсія Густаво; Бербека-Стратійчук Оксана Іванівна; Бистрякова Валентина Никодимівна; Бодякова Галина Олександрівна; Вакуленко Володимир Степанович; Вандаловський Сергій Вікторович; Василенко Іоанна Андріївна; Василевський Ігор Едуардович; Верещагін Геннадій Георгійович; Вештак-Остроменська Ірина Володимирівна; Гейко Марія Дмитрівна; Григор'єв Іван Мар'янович; Денбновецька Вікторія Станіславівна; Друганов Олександр Павлович; Єрохіна Катерина Анатоліївна; Жмурко Марина Олександрівна; Журавель Микола Володимирович; Заруба Ірина Костянтинівна; Заставна Ірина Олександрівна; Кириченко Віктор Миколайович; Кириченко Іван Миколайович; Кірпенко Оксана Юріївна; Ковач Тарас Олександрович; Койдан Людмила Василівна; Колесник Марина Володимирівна; Кочубей Микола Михайлович; Кочубей Микола Савович; Крижанівський Віктор Володимирович; Кутняхова-Семенюк Тетяна Олександрівна; Ларіонов Юрій Григорович; Левицький Андрій Євгенович; Лісовий Олексій Андрійович; Малакова Олена Георгіївна; Матвейцева Ганна Олександрівна; Матвейцева Ольга Володимирівна; Миронова Анна Анатоліївна; Михайлицька Надія Юріївна; Мітченко Юлія Віталіївна; Мовчан Віталій Федорович; Намистюк Михайло Анатолійович; Ніколайчук Наталія Іванівна; Онищенко Надія Володимирівна; Опанасенко Оксана Олександрівна; Плесовська Олена Миколаївна; Франчук Валерій Олександрович; Юдін Василь Олександрович. </div>
Творчість Працює у галузях станкової та книжкової графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва (гобелен). Серед робіт: графічні серії «Село Обрадове» (1970), «Десять днів, що сколихнули світ» (1970), «Солдатські будні» (1972—1973), «Космічні офорти» (1976), «Мир» (1978), «Всесвіт» (1979—1980), «Перехожі» (1986), «Космос—Земля» (1986)Чебикін Андрій Володимирович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. , «Американські каньйони» (1990); ілюстрації до літературних творів Івана Франка «Зів'яле листя» (1967—2006), Олеся Гончара, Леоніда Вишеславського, Ніни Гнатюк, Віктора Грабовського, Івана Драча, Бориса Олійника, Василя Простопчука, Ганни Чубач (1977—1990); серія гобеленів для інтер'єрів Донецького академічного театру опери та балету імені Анатолія Солов'яненка (1994—1995); цикли станкових рисунків та акварелей (1987—2006). Виконав графічну композицію «Катерина» (кольорова ліногравюра, 1989; репродукції у виданні: Тарас Шевченко. 1814—1989: Гравюри художників Києва. Київ, 1990). У власній манері вільної експресивної лінії створив інший образ Катерини в однойменній роботі (туш, 2007), портрети Тараса Шевченка — «Молодий Тарас» (вугілля, крейда, 2007), «Тарас Шевченко» (вугілля, 2014).
Учасник всеукраїнських художніх виставок з 1966 року та міжнародних з 1976 року. Персональні виставки відбулися у Дніпропетровську в 1984 році, Миколаєві у 1987 році, Вінниці у 1988, 1995 роках, Києві у 1990, 1993, 1996, 1999—2014 роках, Полтаві у 1993 році, Кам'янці-Подільському в 1994 році, Львові у 1995 році. Його шевченкіана експонувалася на виставках «До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» (2014, Національна спілка художників України) та «Члени Академії — Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка» (2014, Національна академія мистецтв Україн).
У 2017 році очолив журі Всеукраїнського відкритого конкурсу образотворчого мистецтва #МИСТЕЦТВО.
Є співавтором підручника «Техніка офорта» (1978) для художніх вищих навчальних закладів.
Роботи зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві, художніх музеях Харкова, Дніпра, Вінниці, Одеси, Львова, Чернівців; Державній Третьяковській галереї у Москві та приватних колекціях України, Росії, Чехії, Словаччини, Німеччини, Польщі, США, Бельгії, Данії, Греції, Ізраїлю, Японії, Йорданії та Великої Британії.
Відзнаки ордени «За заслуги» І (2007), ІІ (2004), ІІІ (1997) ступенів; «Зірка Сенатора» Європейської академії природознавчих наук (2009); князя Ярослава Мудрого V (2011) та IV ступеня (2016); медалі Золота медаль імені Митрофана Грекова Міністерства культури СРСР (1990); Золота медаль Академії мистецтв України (2006); почесні звання Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1979 року; Народний художник України з 1992 року; премії Премія Ленінського комсомолу (1977); Перша премія міста Києва «За досягнення у галузі графіки» (1994); Премія імені Івана Огієнка (1997); Перша премія «Тріенале графіки» Національної спілки художників України (2000); Національна премія України імені Тараса Шевченка (2007; за цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», «Зів'яле листя»); інші відзнаки Диплом IV Всеукраїнської виставки естампа (1997); Почесна грамота Верховної Ради України (2006); Почесна відзнака Київського міського голови «Знак Пошани» (2006); Диплом імені Георгія Якутовича (2010).
Примітки
Література ; Чебикін Андрій Володимирович // ; Чебикін Андрій Володимирович // ;