STS-135 — космічний політ «Атлантіса», останній за програмою «Спейс Шаттл» до МКС. Шатл доставив багатоцільовий логістичний модуль «Рафаело» з вантажем та витратними матеріалами до Міжнародної космічної станції. Апарат також повернув на землю несправний модуль насоса аміаку, для дослідження причин руйнування і подальшого поліпшення насосних конструкцій для майбутніх систем.
Екіпаж Крістофер Джон Фергюсон () (3-й космічний політ), командир екіпажу Дуглас Джеральд Герлі () (2), пілот Сандра Холл Маґнус () (3), спеціаліст польоту Рекс Джозеф Вальгайм () (3), спеціаліст польоту
Вихід у відкритий космос Під час спільного польоту «Атлантіса» і МКС було здійснено один вихід у відкритий космос, в якому брали участь астронавти двадцять восьмого екіпажу МКС Рональд Гаран і Майкл Фоссум. Цілі: Перенесення блоку насоса системи охолодження у вантажний відсік шатла, вивантаження і установка системи дозаправки, установка експериментальних матеріалів. Початок: 12 липня 2011 року — 13:22 UTC Закінчення: 12 липня 2011 року — 19:53 UTC Тривалість: 6 годин 31 хвилина.
Це був 160-й вихід у космос, пов'язаний з МКС.
Це був 7-й вихід у космос для Фоссума і 4-й вихід для Гарана.
Завдання Доставка обладнання і витратних матеріалів на МКС в транспортному модулі «Рафаель».
Підготовка до польоту
2010 рік 14 вересня 2010 року було названо екіпаж для можливої експедиції порятунку «Атлантіс» STS-335 і для, можливо, останнього польоту шатла «Атлантіс» STS-135. Рятувальна експедиція STS-335 готувалася на випадок пошкодження шатла «Індевор» STS-134, який планувалося запустити до МКС 19 квітня 2011 року. Командир екіпажу Крістофер Фергюсон, пілот Дуглас Герлі і два фахівця польоту Рекс Вальгайм і Сандра Маґнус. Усі космонавти мали досвід космічних польотів. Крістофер Фергюсон був пілотом шатла «Атлантіс» STS-115 у вересні 2006 року і командиром шатла «Індевор» STS-126 у листопаді 2008 року. Рекс Уолхайм двічі був фахівцем польотів в «Атлантіс» STS-110 в квітні 2002 року і «Атлантіс» STS-122 у лютому 2008 року. Дуглас Герлі був пілотом шатла «Індевор» STS-127 в липні 2009 року. Сандра Магнус літала на шатлі «Атлантіс» STS-112 в жовтні 2002 року і з листопада 2008 року по лютий 2009 року провела чотири з половиною місяці на МКС у складі 18-ї довготривалої експедиції.
11 жовтня 2010 року Президент США Обама підписав закон, що дозволив НАСА готуватися і здійснити політ STS-135.
Рішення про фінансування польоту STS-135 було ухвалено після призначення екіпажу. Рішення про призначення екіпажу ухвалювалося з розрахунку, що підготовка до польоту триває близько одного року.
На початку грудня 2010 року техніками, після профілактики, було встановлено головні двигуни Атлантіса. Першим був встановлений центральний двигун (7 грудня 2010 року), потім нижній правий двигун і нижній лівий 8 і 9 грудня відповідно. Це була остання установка головних двигунів на шатлах.
Старт «Атлантіса» попередньо був призначений на 28 червня 2011 року. Після катастрофи шатла «Колумбія» STS-107 у 2003 році було запроваджено порядок, за яким для кожного шатла, що вирушав у космос, на землі готувався другий шатл для можливої операції порятунку. Для польоту «Атлантіс» STS-135 такої можливості не було, оскільки необхідні для польоту шатла зовнішній паливний бак і два твердопаливні прискорювачі більше не готувались. У випадку аварії «Атлантіса» STS-135 екіпаж шатла залишився би на МКС і був би евакуйований на землю на російських кораблях «Союз». У цьому випадку операція з повернення астронавтів на землю тривала би рік.
2011 рік За останніми даними вимірювань орбіти МКС, було розраховано вікна для запуску «Атлантіса»: з 15:21:46 до 15:31:47. Ширина вікна — 10 хвилин 1 секунда. Точний час старту (середина вікна) — 15:26:46 за Гринвічем (11:26:46 місцевого часу). У цей час МКС перебувала би над Тихим океаном, східніше Крайстчерча (Нова Зеландія). На випадок затримки запуску, він міг відбутися 9 липня о 15:04:15 або 10 липня о 10:38:31.
20 січня 2011 року НАСА офіційно оголосило STS-135 — останню місію шатлівАтлантіс офіційно названо останньою місією шаттла . 14 лютого 2011 року НАСА оголосило, що політ STS-135 відбудеться незалежно від розгляду ситуації, пов'язаної з фінансуванням, у Конгресі СШАМенеджери НАСА наполягають: політ STS-135 відбудеться 28—30 березня астронавти екіпажу «Атлантіса» перебували в Росії. На підприємстві «Зірка» вони приміряли скафандри, які були виготовлені для них на випадок повернення з космосу на російських кораблях «Союз». При польоті на шатлі доставлялися крісло-ложемент і скафандр «Сокіл» для Рекса Уолхайма, який при необхідності першим мав спускатися на Землю на «Союзі». 9 травня Старт шатла «Атлантіс» STS-135 перенесли з 28 червня на 15 липня. Перенесення було викликане перенесенням запуску «Індевор» STS-134 з 29 квітня на 16 травня. Вивіз «Атлантіса» з ангара в будівлю вертикальної збірки мав відбутися наступного дня після старту «Індевора». 17 травня шатл «Атлантіс» був перевезений з ангара в будівлю вертикальної збірки. На 18 травня було заплановане його з'єднання з зовнішнім паливним баком «ЕТ-138» і твердопаливними прискорювачами. Перевезення почалось о 12:03 UTC (8:03 за часом космодрому на мисі Канаверал) і закінчилося о 17:50. Під час перевезення була зроблена тривала зупинка, під час якої було зроблено безліч фотознімків останнього перевезення шатла в будівлю вертикальної збірки. Перевезення шатла супроводжували астронавти екіпажу: Крістофер Фергюсон, Даглас Херлі, Рекс Уолхайм і Сандра Магнус. На 31 травня було призначено перевезення «Атлантіса» на стартовий майданчик 39А. Старт «Атлантіса» мав відбутися між 11 і 14 липня, точна дата старту не була встановлена. 20 травня було завершено з'єднання шатла з зовнішнім паливним баком ЕТ-138 і твердопаливними прискорювачами. НАСА оголосило дату і час старту «Атлантіса» — 8 липня о 15:38 за Гринвічем (11:38 північноамериканського східного часу). Відповідно до нового плану польоту, стикування з МКС мало відбутися 10 липня о 15:24, відстикування — 18 липня о 6:23 і приземлення — 20 липня о 10:15. На 12 липня було заплановано вихід у відкритий космос двох астронавтів.
У ніч з 31 травня на 1 червня шатл «Атлантіс» був вивезений на стартовий майданчик 39А для безпосередньої підготовки до старту, призначеного на 8 липня. З будівлі вертикальної збірки шатл виїхав в 00:43 (1 червня) ночі за Гринвічем (20:43 31 травня за часом космодрому на мисі Канаверал). Шлях довжиною 5,5 км шатл подолав майже за сім годин, і о 7:29 був встановлений на стартовому майданчику. Астронавти екіпажу «Атлантіса» Крістофер Фергюсон, Даглас Херлі, Сандра Магнус і Рекс Уолхайм супроводжували його під час перевезення.
21 червня був замінений вентиль на паливопроводі двигуна «Атлантіса» № 3, в якому було виявлено витік під час тестової заливки рідких водню і кисню в зовнішній паливний бак 15 червня. За допомогою рентгенівського сканера були обстежені ребра жорсткості зовнішнього паливного бака. Тріщин на ребрах жорсткості не виявили. 23 червня екіпаж «Атлантіса» провів тренування передстартового зворотного відліку і тренування дій у разі аварійної ситуації під час старту. У цей же день астронавти відлетіли до Х'юстона. 28 червня НАСА офіційно оголосило, що старт шатла «Атлантіс» STS-135 відбудеться 8 липня о 15:26 за Гринвічем (11:26 північноамериканського східного часу). Зворотний передстартовий відлік мав розпочатись 5 липня о 17:00. 4 липня, в День незалежності США, екіпаж «Атлантіса» прибув до космічного центру імені Кеннеді для підготовки до старту. Астронавти вилетіли з Х'юстона і, зробивши проміжну посадку для дозаправки в Мобілі (штат Алабама), приземлилися о 18:32 на космодромі мису Канаверал. 5 липня о 17:00 за Гринвічем (13:00 місцевого часу) увімкнувся зворотний передстартовий відлік. За прогнозом погоди, у день старту над мисом Канаверал з імовірністю 60 % очікувались дощ з грозою, що могло змусити НАСА перенести старт. Ймовірність сприятливою для старту погоди в суботу (9 липня) і в неділю (10 липня) становила 60 % і 70 % відповідно. Якби «Атлантіс» не стартував у ці дні, то запуск був би перенесений на 16 липня, оскільки на 14 липня був запланований запуск ракети «Дельта-4» з військовим навігаційним супутником.
Очікувалося, що спостерігати запуск «Атлантіса» в космічний центр Кеннеді приїдуть від 500 до 750 тисяч глядачів.
6 липня з боку Карибського моря на Флориду насувались дощовий і грозовий фронти. Синоптики оцінювали імовірність сприятливого для запуску «Атлантіса» погоди в 30 %. Поліпшення погоди прогнозувалося на суботу з імовірністю сприятливих умов 40 % і на неділю — 60 %. 7 липня зранку на мисі Канаверал тривала тропічна злива і гроза. Ймовірність сприятливою для запуску «Атлантіса» погоди залишалася в межах 30 %. Близько 17 години була зафіксована блискавка в межах однієї милі (1,6 км) від стартового майданчика. Інженери змушені були перевіряти електронні системи шатлу, на які впливають перешкоди, що виникають при спалахах блискавок. Незважаючи на несприятливі погодні умови, зворотний передстартовий відлік і роботи на стартовому майданчику тривали в плановому порядку.
За останніми даними вимірам орбіти МКС, розраховане вікно для запуску «Атлантіса»: з 15:21:46 по 15:31:47. Ширина вікна — 10 хвилин 1 секунда. Точний час старту (середина вікна) — 15:26:46 за Гринвічем (11:26:46 місцевого часу). У цей час МКС мала перебувати над Тихим океаном, на схід Крайстчерча (Нова Зеландія). Якби старт затримався, він міг би відбутися 9 липня о 15:04:15 або 10 липня о 10:38:31.
Опис польоту
Старт і перший день польоту 15:26 8 липня — 23:56 8 липня
8 липня прогноз погоди на час старту був несприятливим і змінився за годину до старту до імовірності сприятливих умов 60 %. Проте було вирішено продовжити підготовку до польоту, з надією, що погода покращиться до моменту старту.
О 6:06 почалося закачування палива у паливні баки — рідких кисню та водню. Бак був заповнений о 8:58.
Об 11:00 астронавти «Атлантіса» почали одягати скафандри.
О 15:14 (за 12 хвилин до планованого старту) було ухвалено попереднє рішення про старт о 15:26 залежно від погодних умов.
О 15:29 шатл «Атлантіс» стартував в останній політ.
Через 2 хвилини 10 секунд після старту були відстрілені використані твердопаливні прискорювачі. Через 3 хвилин 40 секунд після старту «Атлантіс» перебував на висоті 87 км, на відстані 193 км від стартового майданчика і віддалявся із швидкістю 6758 км/год. Через 4 хвилини після старту «Атлантіс» пройшов точку неповернення, на випадок аварійної посадки на мисі Канаверал. Через 4 хвилини 30 секунд після старту «Атлантіс» перебував на висоті 100 км на відстані 322 км від стартового майданчика і віддалявся із швидкістю 8 850 км/год. Через 7 хвилин 18 секунд «Атлантіс» розігнався до швидкості 19 300 км/год.
«Атлантіс» вийшов на орбіту з апогеєм 225 км і перигеєм 58 км, нахилом орбіти 51,6°. Після корекції, котра відбулась о 16:80, параметри орбіти становили: апогей 265 км, перигей 181 км.
Другий день польоту 07:56 9 липня — 23:26 9 липня
Астронавти проводили стандартне обстеження теплозахисного покриття шатла за допомогою лазерного сканера і камери з високою роздільною здатністю, встановлених на подовжувачі робота-маніпулятора. Маніпулятором управляли Крістофер Фергюсон, Даглас Херлі і Сандра Магнус.
О 10:58 подовжувач, з укріпленими на ньому лазерним сканером і камерою з високою роздільною здатністю, був захоплений маніпулятором шатла. Після перевірки та тестування приладів, встановлених на подовжувачі, о 11:35 астронавти почали інспекцію правого крила шатла. Обстеження правого крила закінчено в 13:30.
Після перерви, о 14:10 обстеження теплозахисного покриття було продовжено на носі шатла, а з 14:50 — на лівому крилі.
О 16:25 обстеження теплозахисного покриття було закінчено. Знімки, отримані під час обстеження, були передані в центр управління польотом для оцінки стану покриття фахівцями НАСА. О 16:50 подовжувач робота-маніпулятора було повернуто на своє місце у вантажному відсіку шатла .