Оологія (від — яйце та — вчення, наука) — розділ зоології, що вивчає яйця тварин, переважно птахів. Також під оологією іноді розуміють колекціонування яєць.
Оологічні колекції зберігаються у зоологічних музеях. Результати досліджень дозволяють встановити, крім параметрів самих яєць, питання популяційної мінливості, еволюції, філогенії, вплив забруднення довкілля на стан популяцій тощо. Історія
Як наука
Оологія ставала все більш популярною у Великій Британії та Сполучених Штатах протягом 1800-х років. Спостерігати за птахами здалеку було важко, оскільки високоякісні біноклі були недоступні. Таким чином, часто було практичніше стріляти в птахів або збирати їхні яйця. У той час як збір яєць диких птахів аматорами вважався поважним науковим заняттям у 19 столітті та на початку 20 століття,з середини 20-го сторіччя її все частіше розглядали як хобі, а не як наукову дисципліну.
У 1960-х роках натураліст Дерек Реткліфф порівняв яйця сапсана з історичних колекцій із новішими зразками яєчної шкаралупи та зміг продемонструвати зменшення товщини шкаралупи. Було встановлено, що це спричинило зв’язок між використанням фермерами пестицидів, таких як ДДТ і дільдрин, і зменшенням популяції хижих птахів у Британії.
Як хобі Збирання яєць було все ще популярним на початку 20 століття, навіть коли його наукова цінність стала менш помітною. Збирачі яєць створювали великі колекції та торгували один з одним. Часто колекціонери йшли на все, щоб отримати яйця рідкісних птахів. Наприклад, Чарльз Бендіре хотів зламати зуби, щоб дістати рідкісне яйце, яке застрягло в його роті. Він поклав яйце собі в рот, коли спускався з дерева.
У 1922 році Британську оологічну асоціацію заснували барон Ротшильд, видатний натураліст, і преподобний Френсіс Журден; групу було перейменовано в Товариство Журдена після смерті Журдена в 1940 році. Ротшильд і Журден заснували її як розкольницьку групу після того, як збір яєць членами Британського орнітологічного товариства був засуджений Ерлом Бакстоном на зборах Королівського товариства охорони птахів.
Методика оологічних досліджень Головними параметрами, які вимірюються при дослідженні яєць, є довжина та максимальний діаметр (Костин, 1977)Костин Ю. В. О методике ооморфологических исследований и унификации описаний оологических материалов // Методики исследования продуктивности и структуры видов птиц в пределах их ареалов. Ч. 1. — Вильнюс: Мокслас, 1977. — С. 14—22., (Мянд, 1988)* Мянд Р. Внутрипопуляционная изменчивость птичьих яиц. — Таллин, 1988.. На основі цих параметрів можна розрахувати об'єм яйця (Митяй, 2009)* Митяй И. С. Современные подходы к описанию объема и площади поверхности птичьих яиц // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — Мелитополь, 2009. — Вып. 12. — С. 148—156.. Важливим є опис форми яйця, його забарвлення (Селиверстов, 2010)Селиверстов Н. М. Методика определения относительной площади пятен скорлупы птичьего яйца цифровыми средствами // Материалы XIII Международной орнитологической конференции Северной Евразии. Тез. докладов — Оренбург: Изд-во ОГПУ, ИПК ГОУ ОГУ, 2010. — С. 96—97..
Оологічні конференції Современные проблемы оологии: Материалы I Междунар. совещ. (14—18 сентября 1998 г., г. Липецк). — Липецк, 1993. Актуальные проблемы оологии: Матер. II Международной конф. стран СНГ (14—16 октября 1998 г., г. Липецк). — Липецк: ЛГПИ, 1998. — 106 с. Актуальные проблемы оологии: Матер. III Международной конф. стран СНГ (24—26 октября 2003 г., г. Липецк). — Липецк: ЛГПИ, 2003. — 156 с. Теоретичні та практичні аспекти оології в сучасній зоології: Матер. IV Міжнародної науково-практ. конф. (5—8 жовтня 2011 р., м. Київ — м. Канів). — К.: Фітосоціоцентр, 2011. — 380 с.
Див. також Яйце птахів Оофагія
Примітки
Література Бокотей А. А. Каталог оологічної колекції зоологічних фондів Державного природознавчого музею України. — Львів, 1992. — 54 с. Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. — Львів, 2000. — 164 с. Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею ім. Бенедикта Дибровського / Укл.: Шидловський І. В., Головачов О. В., Лисачук Т. І., Романова Х. Й. — Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001. — 67 с. Пекло А. М. Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. Птицы. Оологическая коллекция. Вып. 1. Неворобьинообразные — Non-Passeriformes. — Киев, 2016. — 214 с. Пекло А. М. Каталог коллекций Зоологического музея Национального научно-природоведческого музея НАН Украины. Птицы. Оологическая коллекция. Вып. 2. Воробьинообразные — Passeriformes / Черновцы: Друк арт, 2018. — 224 с. Селиверстов Н. М. Каталог оологической коллекции А. В. Носаченко. — Черкассы, 2007. — 144 с. Смогоржевский Л. А., Смогоржевская Л. И. Оологическая коллекция зоологического музея Киевского государственного университета. — К., 1989. — 48 с. (Препринт. АН УССР. Ин-т зоол: 89.9).