Євген Кватерник (Eugen Kvaternik; 31 жовтня 1825, Загреб, тепер Хорватія — 11 жовтня 1871, Раковиця, Кордун, тепер Хорватія) — хорватський політичний письменник і діяч, один із засновників Хорватської партії права.
Нині його ім'я носить одна з площ столиці Хорватії.
Життєпис
Дитинство, юність і початок політичної кар'єри Євген Кватерник народився 31 жовтня 1825 року в Загребі, в сім'ї професора. В 1842—44 роках вивчав теологію в Сені та Загребі, потім — право (1844—45) і педагогіку (1845—46) в Пешті. У 1847 році здобув право викладати, а 1848 року — право займатися адвокатською діяльністю.
Після скасування в 1848 році баном Йосипом Єлачичем феодалізму, хорватам була надана більша незалежність від Австро-Угорщини. Це надихало прибічників повної незалежності Хорватії, серед яких був і Кватерник. Пропрацювавши адвокатом у місті Брод-на-Купі з 1851 до 1857 року, він був змушений емігрувати з Австро-Угорщини у зв'язку із забороною займатись адвокатською практикою.
1858 року Євген Кватерник пробував знайти політичну підтримку в Російської імперії, де перебував в еміграції. Коли це не вдалося, Кватерник вирішив дистанціюватися від усіх слов'янських держав і народів та звернутися по допомогу до Франції.
Створення Хорватської партії права
Повернувшись у Загреб в 1860 році, Кватерник був обраний депутатом Парламенту Хорватії. 26 червня 1861 року разом з іншим депутатом — Анте Старчевичем представив на засіданні Сабору програму, що декларувала наділення Хорватії правами широкої автономії у складі Габсбурзької монархії (на той час країну було розділено на декілька частин). Таким чином цю дату — 26 червня 1861 року прийнято вважати днем заснування Хорватської партії права.
У 1862 році за свою політичну діяльність Кватерник спочатку був заарештований, а потім — висланий з Австро-Угорщини. Перебуваючи в Італії, співпрацював із Джузеппе Гарібальді і польськими, угорськими та чеськими емігрантами.
Після коронації Франца Йосифа в 1867 році Кватернику нарешті було дозволено повернутися на батьківщину.
Повстання в Раковиці і загибель
На початку жовтня 1871 року Кватерник і кілька членів Хорватської партії права, не погоджуючись зокрема і з офіційною політикою власної партії, почали повстання в селі Раковиця в Кордуні. Повсталі проголосили наступні цілі: Звільнення хорватів від австрійського й угорського утиску. Проголошення незалежної Хорватії. Загальна рівність перед Законом. Муніципальне самоврядування. Скасування Військової границі і утворення вільних жупаній. Повага до всіх релігій.
Повсталі також закликали приєднатися до них православних сербів, що деякі з них і зробили, проте повстання було швидко придушене. Більшість учасників, включаючи Кватерника, були вбиті.
Бібліографія "La Croatie et la confédération italienne. Avec une introduction par L. Leouzon Le Duc", Paris, 1859. "Das historisch-diplomatische Verhältniss des Königreichs Kroatien zu der ungarischen St. Stephans-Krone", Zagreb, 1860. "Govor na Saboru trojedne kraljevine dne 18. lipnja 1861", Zagreb, 1861. "Was ist die Wahrheit? Eine Erwiederung auf das Szálaysche Pamphlet betitelt 'Zur Kroatischen Frage'.", Zagreb, 1861. "Odgovor 'Pozoru' na članak 'Odziv' u 108. broju sadržan", Zagreb 1862. "Politička razmatranja. Na raskrižju hrvatskog naroda", Sv. 1 i 2. Zagreb, 1862. "Nekoliko riječi mojim nazlobnikom i ozloglasiteljem", Zagreb, 1862. "Hrvatski glavničar ili putokaz k narodnoj obrtnosti a kroz ovu k narodnjem blagostanju", Zagreb, 1863. "Istočno pitanje i Hrvati. Historično-pravna rasprava", Zagreb, 1868. "Riječ u zgodno vrijeme", Zagreb, 1870. "Izvještaj o dopuštanju izlaženja lista 'Hervatska'. Napisali -, V. Bach, Zagreb, 1870. "Otvoreno pismo od 25. studenoga 1870. u vezi s izdavanjem političkog časopisa 'Hervatska'.", Zagreb, (Bez oznake godine).
посмертно: "Historičko-diplomatski odnošaj Kraljevine Hrvatske napram ugarskoj kruni sv. Stjepana.", Zadar, 1894. "Prvo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1858-1860. Prilog za noviju hrvatsku povijest.", Zagreb, 1907. Po Kvaternikovom dnevniku priredio Kerubin Šegvić. "Drugo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1861-1865. Prilog za povijest konspiracije naroda proti Austriji. Ozažeo iz njegova dnevnika [i priredio za tisak Kerubin Šegvić].", Zagreb, 1907. "Promemorija princu Jeromeu Napoleonu. Preveo i predgovor napisao Franjo Bučar.", Матиця Хорватська, Zagreb, 1936.
Джерела і посилання Советская историческая энциклопедия: Кватерник Šeper. Євген Кватерник // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1969. — Band 4, S. 383. Biografije: Eugen Kvaternik Ferdo Šišić: Kvaternik (Rakovička buna)