Това́риш () — шляхтич, що в часи Республіки Обидвох Націй (Речі Посполитої) служив у підрозділах національного автораменту (найманого війська) разом зі своїм почтом — поштовими (почтовими), що складався переважно з його 2—3 слуг, селян. Товариші вважали себе рівними командиру хоругви (корогви) — ротмістру, а кількість поштових була символом їхньої заможності і статусу. В елітних хоругвах гусарських і панцерних кількість поштових значно перевищувала кількість товаришів. У менш престижних хоругвах легкої кавалерії товариші зазвичай вступали у бій самостійно зі своїм почтом. Велика частка хоругов формувалася на теренах України, де значна частина почту складалася з українців. Поділ на товаришів і поштових зберігся до поділу Речі Посполитої. По даному принципу 1781 була сформована галицька гвардія () під командуванням капітана — генерала землі подільської, фельдмаршала, князя Адама Чарторийського.
Іноземці, навіть здобувши польське шляхетство, не могли бути товаришами у підрозділах національного авторименту. Статус товариша могли мати виключно шляхтичі з Польщі і Литви, яким не могли віддавати команди навіть вищі званням офіцери з підрозділів іноземного аутораменту. Польські і литовські шляхтичі, що були офіцерами у підрозділах іноземного ауторименту, вважали за доречне бути одночасно товаришами у національних хоругвах, виставляючи там свого замісника з почтом, що вартувало немалих коштів.
Був заснований на товариському принципі набору найманого війська, за яким полковник згідно з наданим королем чи коронним гетьманом патентом наймав ротмістрів, а ті зі свого боку згідно з вербувальним листом у визначеному терені на певну кількість порцій на визначений час наймали собі товаришів. Кожен товариш був зобов'язаний виставити певну мінімальну кількість коней, воїнів — поштових і челяді з визначеним озброєнням. Ротмістр видавав платню «чвертями» щоквартально товаришам, а ті розділяли її поміж своїм почтом. Розмір платні залежав від чисельності почту.
Товариська система найму війська існувала у підрозділах: Гусар Панцерних Кінноти козаків Петигорійців Кінноти татарської Кінноти волоської Угорської піхоти Піхоти польсько-угорської Піхоти польської
Фотогалерея
Серед старшини українських козаків з XVII ст. застосовувались титули значковий товариш, військовий товариш, бунчуковий товариш, а титул товариш використовувався серед козаків на Січі.
Термін товариш з початку XIX ст. прийняв значення елітарного кола близьких знайомих.
Див. також Дружина (військо)
Джерела Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця. Górski K. Historia Jazdy Polskiej. — Kraków, 1894. Wimmer J. Wojsko polskie w drugiej połowie XVII wieku. — Warszawa : MON, 1965. Cichowski J., Szulczyński A. Husaria. — Warszawa : MON, 1981. — S. 21—23. — ISBN 83-11-06568-3.
Посилання Товариш панцерний Спорядження товариша гусарського Товариш гусарський Товариство давньої кавалерії — хоругва панцерна 17 ст.