«Засвиста́ли козаче́ньки», «За́світ вста́ли козаче́ньки» — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі ЧурайЧурай Маруся // Велика сучасна енциклопедія: у 10 т. — Т. 10 : Т–Я / [уклад. Івченко А. С.]. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2013. — С. 262. — ISBN 978-966-14-5754-5.. У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня побудована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.

Відомо багато варіацій. Іноді виконується повільно з виразним ліричним забарвленням, іноді — швидко, у маршово-похідному темпіЧемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — С. 204..

Використання пісні у літературі та музиці

Першу відому публікацію пісні з назвою «Засвистали козаченьки» було видано в Санкт-Петербурзі в 1790 р. у збірці пісень «Молодчикъ съ молодкою на гуляньѣ съ пѣсельниками» в розділі «Пѣсни малороссійския»Засвистали козаченьки // Молодчик с молодкою на гулянье с песельниками поющими новыя песни городския и деревенския, простыя, ухарския и самыя нежныя. — Спб.: Тип. Богдановича, 1790. — С. 227.Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в записях XVI—XVIII вв. Ч. 2. — СПб., 1899. — С. 105., у 1799 р. — в збірці пісень Семена Комісарова «Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник» у розділі «Пѣсни малороссійския»Комисаров С. И. Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник… — Москва. Губернская типография у А. Решетникова, 1799. — С. 330.. У 1819 році була опублікована в збірці пісень «Новѣйшій всеобщій и полный пѣсенникъ» у СанктпетербурзіЗасвистали козаченьки // Новейший всеобщий и полный песенник…: П. Ш. Часть вторая. — СПб: Тип. И. Глазунова, 1819. — С. 161—162..

У 1834 р. була видана в збірці Михайла Максимовича «Украинскія народныя пѣсни»«Украинскія народныя пѣсни» 1834. — С. 140.. Невдовзі стала відома широкому загалу завдяки Якову Кухаренку котрий 1836-го року включив її до п'єси «Чорноморський побит на Кубані».

Згодом композитор Микола Лисенко, написавши до неї музику, ввів пісню до своєї опери «Чорноморці» (1872). Була популярна та входила до маршових збірників частин Київського та Одеського військових округів РІАТинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора книга 2 (48 с.) 2011. — 424 с.. У 1937 р. її використали композитори Левко Ревуцький та Борис Лятошинський, здійснюючи нову музичну редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба». 1938-го С.Чернецький використав мотив цієї мелодії при написанні «Українського маршу» № 3.

В. Чемерис написав історичну повість «Засвіт встали козаченьки…» (1991)вперше надрукована у збірці «БОРИСФЕН — 90» , вважаючи, що ця пісня — одна із «найславетніших» пісень Марусі Чураївни, адже її «мине лише небагато часу, підхопить і заспіває вся Україна — від сходу до заходу, від півдня до півночі». У творі використано понад 16 уривків з різноманітних пісень Марусі, пояснюється, як і за яких обставин ці пісні з'являлисяАнтоненко Т. О. Специфіка розкриття образу Марусі Чурай у повісті В. Чемериса «Засвіт встали козаченьки» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 1 (212), 2011 .

Перший звукозапис З даними П. Н. Грюнберга і В. Л. Яніна, пісня «Засвистали козаченьки» вперше була записана студією «Gramophone Company» у 1899 році. У каталозі виробника запис згадується під номером 11049, виконавцем вказано Хор МедведевоїСм. в издании Янина и Грюнберга, стр. 215, 231.

Варіанти тексту пісні (уривки) Перший рядок пісні має різночитання. Варіант «Засвистали козаченьки» використовували український етнограф Михайло Максимович, поет Степан Руданський, композитор Микола Лисенко; «Засвіт встали козаченьки» обстоювали радянські музикознавці Лідія Архимович, Микола ГордійчукАрхімович Л. Микола Віталійович Лисенко: Життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Мистецтво, 1963. — 354 с. — С. 75., Леонід КауфманЛеонід Кауфман. Маруся Чурай. 1967 . Зустрічається й варіант «За світ встали козаченьки»Глинчак Василь. Нехай Маруся плаче? Навколо однієї вигадки // Львівська пошта. — 2010. —7 серпня. — № 86 (971).

Засвистали козаченьки Засвистали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі.(2)

Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та й за свого миленького Богу помолися!(2)

Зійшов місяць над водою, А сонця немає. Мати сина в доріженьку Слізно проводжає:

«Іди, іди, мій синочку, Іди, не барися, За чотири неділеньки Додому вернися!»(2)

«Ой рад би я, стара мати, Ще й раніш вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся.»(2)

(Приспів — Перший куплет)Найближчий до народного варіант пісні за І.Козловським

Засвіт встали козаченьки Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. (…) — Яка ж бо то, мій синочку, Година настала, Щоб чужая дитиночка За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі…

Засвистали козаченьки Засвистали козаченьки В похід з полуночі, Виплакала Марусенька Свої ясні очі. (…)  — Ой рада б я МарусенькуЗа рідну прийняти, Та чи ж буде вона, сину,Мене шанувати?

 — Ой не плачте, не журітесь,В тугу не вдавайтесь: Заграв кінь мій вороненький — Назад сподівайтесь!

Примітки

Джерела та література

Дівчина з легенди. Маруся Чурай: Пісні / Л. С. Кауфман (упоряд., підгот. текстів та післямова) М.Стельмах (передм.). — К. : Просвіта, 2005. — 120с. Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — 239 с. ISBN 966-579-029-3. Чемерис В. Л Ордер на любов / В. Л. Чемерис. — Харків: Фоліо, 2010. — 443 с. Шаховской А. Засвистали козаченьки // Маруся, малороссийская Сафо / Сто русских литераторов. Издание книгопродавца А. Смирдина. Том первый. — Санктпетербург: в тип. Александра Смирдина, — 1839. — С. 779—780.

Посилання Засвисталы Козаченьки / Цертелев Н. А. О народных малороссийских стихотворениях // Благонамеренный. Журнал словесности и нравов, издаваемый А. Измайловым. Часть XXX. — Санктпетербург: В морской тип., 1825. — С. 217—220.