Sum 41 () — канадський поп-панк-гурт з міста Аджакс, Онтаріо. Гурт утворено з учасників місцевих шкільних гуртів у сорок перший день літа 1996 року. До гурту входять: Деррік Віблі (a.k.a. Bizzy D) (основний вокал, гітара, клавішні/фортепіано), Джейсон МакКеслін (a.k.a. Cone) (бас-гітара та бек-вокал), Том Такер (a.k.a. Brown Tom) (гітара, клавіші, бек-вокал) та Френк Зуммо (ударні, перкусія). З часу підписання контракту з Island Records у 1999 році гурт випустив 6 студійних альбомів, 4 мініальбоми та 22 сингли. Музика гурту є поєднанням панку, металу, хард-року та хіп-хопу «старої школи».
Історія
Ранні роки та Half Hour of Power (1996—2000)
Учасники Sum 41 розпочинали у конкуруючих шкільних гуртах. Вони жартують, що зустрілися після відвідин концерту гурту Hole протягом 41 літнього дня (ось звідки було взято назву гурту) 1996 року. Однак, їхній теперішній басист, Cone, приєднався до гурту пізніше, у 1999, змінивши Марка Спіколака (Marc Spicoluc), який потім грав на бас-гітарі з Авріл Лавінь, колишньою дружиною Дерріка.
Хлопці завжди мали при собі відеокамеру і знімали власні навіжені витівки в Jackass-стилі, наприклад, пограбування піцерії з водяними пістолетами чи танець до пісні «Makes No Difference» перед театром (все це можна знайти як на «Introduction to Destruction», так і на деяких версіях бонусних DVD із «Does This Look Infected?»).
Гурт подав цей доробок відео разом з своїми демо-записами на розгляд кількох звукозаписувальних студій. Island Records якраз розшукували новий поп-панк-гурт, щось на зразок blink-182, тому й уклали контракт з Sum 41. Сталося це на початку 2000 року.
Sum 41 випустили їхній перший мініальбом Half Hour of Power 27 червня 2000 року. Першим виданим гуртом синглом був «Makes No Difference», на який було створено два різні кліпи. Першим були зліплені докупи їхні відео, надіслані колись до звукозаписувальних студій, а другим був виступ гурту на домашній вечірці.
Мейнстрімовий успіх: All Killer No Filler та Does This Look Infected? (2000—2003)
Другий диск Sum 41 та перший повний альбом, All Killer No Filler, вийшов 8 травня 2001 року. Першим синглом з нього став «Fat Lip», що за літо став великим хітом, протримавшись навіть один тиждень найкращою рок-композицією в США. Виступи на Warped Tour протягом року додатково збільшили популярність гурту.
Вийшло ще два хітових сингли, «In Too Deep», на який зняли кумедне відео про змагання в пірнанні між учасниками гурту, і «Motivation», простенький кліп, у якому гурт грав у гаражі. Гурт їздив у різноманітні турне понад рік, час від часу повертаючись до студії для запису нового диску.
26 листопада 2002 року Sum 41 випустили їхній другий повний альбом Does This Look Infected?. Вони лиш трохи змінили свій стиль, додавши трохи важкості, однак зберігши «фірмові» плавні гітарні рифи. Першим синглом став «Still Waiting». У кліпі вони під назвою «The Sums» висміяли «new-garage» ретро-рок та спародіювали один з кліпів The Strokes.
Гурт поєднав випуск «Still Waiting» з «The Hell Song». У цьому відео було використано ляльки, як з власними фото, так і з зображеннями інших, наприклад, Оззі Озборна та Ісуса Христа. Наступний сингл, «Over My Head (Better Off Dead)», мав відео, яке було доступне лише в Канаді та на їхньому вебсайті. Його особливістю були вставки з аматорських кадрів. Дане відео було також на їхньому концертному DVD Sake Bombs and Happy Endings (2004) як бонус.
Після тривалого туру в підтримку альбому Іґґі Поп запросив Sum 41 для участі в запису свого нового альбому, Skull Ring. Разом вони створили перший сингл з цього альбому, «Little Know It All», і приєдналися до Іґґі на Late Show with David Letterman для розкрутки пісні.
Chuck (2004—2006)
На початку 2004 року гурт зробив свій вклад до альбому Rock Against Bush, записавши пісню «Moron», що була також бонус-треком на японській версії Chuck. Наприкінці травня 2004 року гурт відвідав Демократичну Республіку Конго разом з War Child Canada, канадською доброчинною організацією, щоб дістати матеріали про громадянську війну в країні. Через кілька днів після прибуття біля готелю в місті Букаву, де зупинились хлопці, почався бій. Гурт вже було попрощався з життям, та цього не сталося. Миротворець ООН Чак Пеллетьє (теж канадець) викликав озброєну вантажну колону, щоб вивезти по неволі ув'язнених в готелі із зони обстрілу. Після більш ніж 5 годин поїздки гурт та ще 40 громадян нарешті були в безпеці. Гурт назвав свій наступний альбом Chuck на честь Чака Пеллетьє у подяку за спасіння. Зібрані матеріали лягли в основу тридцяти-хвилинного фільму, названого Rocked: Sum 41 in Congo, що транслювався на MTV 21 вересня 2005 року. War Child випустили його на DVD on 29 листопада 2005 року у США та Канаді.
Альбом Sum 41 Chuck було видано 12 жовтня 2004 року. Першим синглом (і водночас єдиною композицією, написаною після інциденту в Конго) став «We're All to Blame». Після нього були «Pieces» та «Some Say». «No Reason» теж мала бути синглом, та натомість все ж вийшла «Some Say».
У турне в підтримку Chuck Sum 41 показували перед своїми виступами відеоролики, які вважалися «не для дітей». Щодо цього виникло багато суперечок. В одному з таких відео, Basketball Butcher, що також включалося до деяких версій Chuck, Стів і Джейсон грають в баскетбол і Джейсон сильно б'є Стіва. Потім Стів вбиває Джейсона, розчленовує його тіло та готує з нього страву. У іншому відео, 1-800-Justice, Джейсон та Стів є братами-наркоділками, а Дейв з Дерріком грають поліцейських під прикриттям. Стів застрелює Дерріка, а Джейсон б'є ножем Дейва, і вони тікають.
Sum 41 випускають їхній новий концертний CD, що називається Happy Live Surprise. Він включає 22 пісні, записані наживо в Лондоні, Онтаріо. Happy Live Surprise вийшов 21 грудня 2005 року в Японії і мав бонусний DVD з п'ятьма додатковими живими виступами («The Hell Song», «Fat Lip», «No Brains», «Still Waiting» та «We're All to Blame») і вже відомий ролик «Basketball Butcher». Альбом продавався із наклейкою-логотипом SUM 41 та пропуском за лаштунки сцени. Гурт випустив такий же диск під назвою Go Chuck Yourself 7 березня 2006 року в Канаді. Однак Go Chuck Yourself був лише на CD.
Протягом туру Go Chuck Yourself Sum 41 приєдналися до Mötley Crüe у їхньому турне Carnival of Sins та відкривали всі шоу.
Після їхнього шоу 11 вересня 2005 року у місті Квебек гурт вирішив зробити перерву. Лише 17 квітня 2006 року Sum 41 зіграли разом з Іггі Попом пісню «Little Know It All» з альбому «Lust 4 Life» на присвяченому йому концерті.
Underclass Hero, All the Good Shit та вихід Дейва Бекша з гурту (2006—2008)
10 травня 2006 року Дейв Бекш оголосив через свого менеджера, що залишає Sum 41, щоб працювати зі своїм новим гуртом, Brown Brigade. Вихід Бекша з гурту пояснюється розбіжностями у поглядах на творчість, а також його бажанням грати музику, ближчу до класичного металу. Наступного дня, Деррік сказав, що гурт не збирається робити заміну Дейвові, за винятком живих виступів, однак того гітариста не буде ні у кліпах, ні на фотосесіях, і в нього до того ж не буде права голосу у гурті.
Запис четвертого студійного альбому, Underclass Hero, розпочався 8 листопада 2006 і закінчилося 14 березня 2007. Він дебютував на сьомій позиції в Billboard 200 та першій в Billboard Rock Albums chart. Також альбом отримав перше місце в Canadian Albums Chart та в Alternative Albums chart. Разом з альбомом вийшов кліп на пісню «Underclass Hero».
17 квітня 2007 року, гурт видав пісню «March of the Dogs» в iTunes. Віблі погрожували депортацією тому, що в пісні він метафорично вбив Джорджа Буша. Ще два сингли вийшли з цього альбому «Walking Disaster» та «With Me». Альбом Underclass Hero став платиновим у Канаді.
У жовтні 2007 року гурт розпочав тур по Канаді, Strength In Numbers Tour, разом з канадським гуртом Finger Eleven, Die Mannequin був розігрівальним гуртом на кожному виступі. Деррік Віблі отримав травму на концерті, і тур довелось скасувати. Після того, як Дерік відновився після травми, у березні 2008 року, гурт відновив тур в підтримку Underclass Hero.
7 серпня 2008 року, МакКаслін оголосив, що гурт вирішив відпочити від гастролей. Згодом, вони розпочнуть роботу над новим студійним альбомом. МакКаслін працював над другим альбомом його проєкту The Operation M.D., Джокс гастролював як барабанщик для The Vandals, Віблі гастролював з його дружиною Авріл Лавін.
26 листопада 2008 року Sum 41 випустили альбом найкращих хітів All the Good Shit/8 Years of Blood, Sake and Tears. Альбом містить раніше не видану пісню, «Always», та DVD, на якому усі відео гурту. 17 березня вийшов альбом All the Good Shit/8 Years of Blood, Sake and Tears.
Screaming Bloody Murder (2009—2012)
Стів Джокс підтвердив, що новий гітарист Том Такер візьме участь у написанні і записі нового альбому. 5 листопада 2009, Дерік написав на офіційній сторінці в MySpace, оголосивши, що Гілл Нортон буде продюсером нового альбому, також він повідомив, що 20 пісень вже написані для альбому. В інтерв'ю Том Такер назвав деякі робочі назви для пісень для нового альбому, у тому числі «Panic Attack», «Jessica Kill» та «Like Everyone Else». Підготовка виробництва нового альбому зайняла 13 днів у грудні 2009 року, гурт офіційно ввійшов у Perfect Sound Studios, щоб почати запис альбому, 26 січня 2010 року. Вихід нового студійного альбому під назвою Screaming Bloody Murder, очікувався наприкінці 2010 року, проте знову був відкладений до початку 2011 року. Гурт закінчив запис 24 червня 2010 року, незадовго до вступу в 2010 Warped Tour, і поки вони були в турі, новий альбом перейшов на етап пост-продакшин. Нова пісня під назвою «Skumfuk» була викладена в інтернет 6 липня 2010 року. Нова пісня не є синглом нового альбому, і видана з метою входу у збірку Warped Tour Compilation Album. В інтерв'ю Canoe.ca, Стів Джокс заявив, що продюсер Гілл Нортон був найнятий, щоб спроєктувати новий альбом, решту роботи Sum 41 зробили самостійно.
8 січня 2011 року, було оголошено, що гурт випустить радіо-сингл «Screaming Bloody Murder» 7 лютого 2011 року в США. Світова прем'єра пісні відбулася 14 січня 2011 року на Віндзорській радіостанції 89X. Universal Japan підтвердив на офіційному японському сайті Sum 41, що Screaming Bloody Murder вийде у Японії 23 березня 2011 року, після чого на офіційному сайті гурту з'явилась інформація, що альбом вийде 29 березня 2011, в США, через цунамі і землетруси в Японії. 28 лютого 2011 року, ще одна нова пісня альбому «Blood In My Eyes» вийшла для вільного прослуховування на Alternative Press. 14 червня 2011, було оголошено, що пісня «Baby, You Don't Wanna Know» вийде як другий сингл з альбому. 28 червня 2011, було підтверджено, що гурт зняв кліп на пісню під перерви між концертами в Німеччині. У липні 2011 року Метт Віблі підтвердив, що кліп на перший сингл «Screaming Bloody Murder» не вийде через труднощі з лейблом, але кліп на пісню «Baby, You Don't Wanna Know» вийде найближчим часом.
У травні 2011 року під час японського турне присвяченого 10-річчю гурту, було представлено кілька нових пісень з Screaming Bloody Murder, в тому числі «Reason to Believe», «Blood in My Eyes», «Sick of Everyone» та «Back Where I Belong». Також в цьому турне, кузен Деріка, Метт Віблі, який слугував помічником гурту, а також проводив відео-зйомку, приєднався до гурту як неофіційний член гурту, граючи на клавішних. Пізніше він продовжив грати на клавішних під час європейського туру гурту в червні-липні 2011 року.
9 серпня 2011 року Sum 41 випустили концертний альбом Live at the House of Blues, Cleveland 9.15.07- «живий» запис шоу, яке відбулося 15 вересня 2007 року в Клівленді.