Шарль Нодьє (; 29 квітня 1780, Безансон — 27 січня 1844, Париж) — французький письменник, лексикограф і бібліофіл.
Біографія Народився Шарль Нодьє 29 квітня 1780 року у французькому місті Безансон, Походив з провінційної дрібної буржуазії, його батько в епоху Великої французької революції був головою революційного трибуналу в Безансоні. Революційні настрої юності змінилися згодом у Нодьє радше на гру в революціонера. 1802 року Нодьє написав віршований памфлет проти Наполеона, проте згодом став його прихильником і отримав місце в адміністрації, але за Реставрації видавав себе за жертву Імперії.
Нодьє написав декілька романів: «Jean Sbogar» (Жан Сбогар , 1818), «Peintre де Saltzbourg» (Зальцбурзький живописець, 1803). Проте для нього характерні насамперед жанри фантастичної новели: «Smarra» (Смарра, 1821), «Lord Rutween, ou Les vampires» (Лорд Ретвін, або Вампіри, 1820); казки: «La Fée aux miettes» (Фея крихт, 1832), «Trilby» (Трільбі, 1822) та релігійної легенди: «La légende de sœur Béatrix» (Легенда про сестру Беатріче).
У 1824 році Нодьє був призначений бібліотекарем Арсеналу, це відкрило йому доступ до рідкісних і забутих книжок, які він невтомно пропагував (зокрема, у 1835 році він випустив бібліографію французьких літературних безумців — цю справу в XX ст. продовжив Ремон Кено і Андре Блавьє). Він залишався на цій посаді до кінця свого життя. Квартира Нодье стала місцем першого об'єднання французьких романтиків («Сенакль»), де переважали представники дворянської літератури 20-х років. Друкованим органом «Сенаклю» Нодьє був журнал «La muse française» (Французька муза) католицького і монархічного напряму. «Сенакль» Нодьє зіграв значну роль в розвитку романтизму, але розпався до початку 30-х років. Він був обраний членом Французької академії в 1833 році, також членом Ентомологічного товариства Франції, коли воно було сформовано в 1832 році, та став членом ордена Почесного легіону.
Нодьє помер у Парижі 29 січня 1844 року й похований на кладовищі Пер-Лашез.
Сім'я Мав дочку Марію, якій поет Алексіс-Фелікс Арвер присвятив сонет «Секрет», що вважається класикою французької поезії романтичного періоду.
Твори 1798 : Dissertation sur l'usage des antennes dans les insectes 1800 : Pensées de Shakespeare extraites de ses ouvrages 1801 : Bibliographie entomologique 1802 : La Napoléone, pamphlet 1802 : Stella ou les proscrits, roman 1803 : Le peintre de Salzbourg, journal des émotions d'un cœur souffrant, roman 1804 : Prophétie contre Albion 1804 : Essais d'un jeune barde, recueil de poésie 1806 : Les Tristes, ou mélanges tirés des tablettes d'un suicidé 1808 : Dictionnaire des onomatopées françaises 1808 : Apothéoses et imprécations de Pythagore 1810 : Archéologie ou système universel des langues 1812 : Questions de littérature légale 1815 : Histoire des sociétés secrètes de l'armée 1815 : Napoléon et ses constitutions 1816 : Le vingt et un janvier 1818 : Jean Sbogar, histoire d'un bandit illyrien mystérieux 1819 : Thérèse Aubert, roman d'amour pendant les guerres vendéennes 1820 : Le Vampire, mélodrame 1820 : Mélanges de littérature et de critique, 2 volumes 1820 : Adèle, roman 1820 : Voyages pittoresques et romantiques dans l'ancienne France, avec le baron Taylor, 1820 : Romans, nouvelles et mélanges, 4 volumes 1821 : Smarra, ou les démons de la nuit, conte fantastique 1821 : Promenade de Dieppe aux montagnes d’Écosse 1821 : Le Délateur, drame 1821 : Bertram, ou le château de Saint-Aldobrand, tragédie 1822 : Trilby ou le Lutin d'Argail, conte fantastique 1822 : Infernaliana 1823 : Essai sur le gaz hydrogène et les divers modes d'éclairage artificiel 1823 : Dictionnaire universel de la Langue française 1826 : Bibliothèque sacrée grecque-latine de Moïse à saint Thomas d'Aquin 1827 et 1829 : Poésies diverses 1828 : Faust, drame 1829 : Mélanges tirés d'une petite bibliothèque 1830 : Histoire du roi de Bohême et de ses sept châteaux 1830 : De quelques phénomènes du sommeil 1831 : Souvenirs, épisodes et portraits pour servir à l'histoire de la Révolution et de l'Empire, 2 volumes 1831 Les sociétés populaires 1832 : '[La Fée aux miettes, conte fantastique 1832 : Mademoiselle de Marsan, conte fantastique 1832 : Jean-François les Bas-bleus 1832 : Rêveries littéraires, morales et fantastiques 1832 : Souvenirs de la jeunesse 1833 : Le dernier banquet des Girondins 1833 : Trésors des fèves et fleurs des pois 1834 : Notions élémentaires de linguistique 1834 : Du langage factice appelé macaronique 1834 : M. Cazotte 1835 : La Péninsule, tableau pittoresque, contes en prose et en vers 1835-1836 : La Saône et ses bords 1836-1837 : La Seine et ses bords 1837-1840 : Paris historique, 3 volumes 1837 : Inès de Las Sierras 1838 : Les quatre talismans et la légende de sœur Béatrix Bonaventure Desperiers 1839 : La neuvaine de la chandeleur et de Lydie 1840 : Souvenirs et portraits de la Révolution 1842 : Description raisonnée d'une jolie collection de livres Stances à M. Alfred de Musset 1844 : Journal de l'expédition des Portes de Fer 1844 : Franciscus Columna Література Oliver, A. Richard, (1964). Charles Nodier: Pilot of Romanticism (Syracuse, N.Y.: Syracuse University Press) Loving, M. (2003). «Charles Nodier: The Romantic Librarian». Libraries & Culture, 38(2), 166—188. Engel, Manfred, (2008). «Literarische Anthropologie à rebours. Zum poetologischen Innovationspotential des Traumes in der Romantik am Beispiel von Charles Nodiers Smarra und Thomas DeQuinceys Dream-Fugue». Komparatistik als Humanwissenschaft'', ed. Monika Schmitz-Emans, Claudia Schmitt and Christian Winterhalter (Würzburg: Könighausen & Neumann), 107—116.
Примітки
Посилання Le texte complet du roman «Jean Sbogar» — роман Жан Сбогар Le Bibliomane — Нодьє — бібліоман Défense des patois — На захист діалекту Cahiers d’Études Nodiéristes