Конкорданс — (від , — згода, відповідність, — узгоджуватися, приводити до згоди) — це алфавітний список основних слів, які використовуються в книзі чи збірці творів, із переліком кожного екземпляра кожного слова з його безпосереднім контекстом. Історично конкорданси складалися лише для особливо важливих творів, таких як Веди, Біблія, Коран або твори Шекспіра, Джеймса Джойса, Тараса Шевченка, Івана Франка, чи класичних латинських і грецьких авторів через час, складність, і витрати, пов’язані зі створенням узгодженості в докомп’ютерну еру.
Єврейсько-латинський конкорданс Біблії Мордехая Натана — це більше, ніж покажчик, з додатковими матеріалами, такими як коментарі, визначення та тематичний перехресний індекс, що робить його створення трудомістким процесом навіть за допомогою комп’ютерів.
У докомп’ютерну еру технологія пошуку була недоступна, і конкорданс пропонував читачам довгих праць, таких як Біблія, щось порівняне з результатами пошуку для кожного слова, яке вони, ймовірно, шукали. Сьогодні можливість об’єднати результати запитів щодо кількох термінів (наприклад, пошук слів поруч з іншими словами) зменшила інтерес до публікації конкордації. Крім того, математичні методи, такі як латентне семантичне індексування, були запропоновані як засіб автоматичної ідентифікації лінгвістичної інформації на основі контексту слова.
Двомовний конкорданс — це конкорданс, заснований на вирівняному паралельному тексті.
Тематичний конкорданс — це перелік тем, які охоплює книга (зазвичай Біблія), із безпосереднім контекстом висвітлення цих тем. На відміну від традиційного конкордансу, індексоване слово не обов’язково має з’являтися у вірші. Найвідомішим тематичним конкордансом є Актуальна Біблія Нейва.
Перший біблійний конкорданс був складений для Біблії Вульгати Г’ю з Сент-Шер (пом. 1262), який найняв 500 братів, щоб допомагати йому. У 1448 році рабин Мордехай Натан завершив конкорданс до єврейської Біблії. Йому знадобилося десять років. Конкорданс до грецького Нового Завіту був опублікований у 1546 році Сікстом Бірком, а Септуагінта була написана Конрадом Кірхером у 1602 році. Перший конкорданс до англійської Біблії був опублікований у 1550 році паном Марбеком. За словами Крудена, у ньому використано не номери віршів, розроблені Робертом Стівенсом у 1545 році, а «досить велику конкордацію» містера Коттона. Потім створються Конкорданс Крудена і Конкорданс Стронга.
Значення і завдання Для багатьох досліджень із проблем функціонування мовних одиниць виникає потреба у словнику-конкордансі до текстів. У цьому словнику формується (за допомогою комп'ютерних програм це робиться автоматично) реєстр слів (словоформ), які зустрілися в корпусі текстів із відповідною адресацією та граматичними характеристиками. Власне, словник-конкорданс є впорядкованою лексико-граматичною картотекою певних текстів, на основі яких можна проводити різні дослідження: виявляти лексико-граматичні варіанти значень слова — нормативні й авторські зв'язки слів, проблеми дослідження багатозначності, особливості використання в текстах тих чи інших граматичних форм, синтаксичних конструкцій, іншомовні запозичення, нові слова та значення, тематичний розподіл лексики.
Конкорданси часто використовуються в лінгвістиці при вивченні тексту. Наприклад: порівняння різних вживань одного слова аналіз ключових слів аналіз частоти слів знаходити та аналізувати словосполучення та ідіоми пошук перекладів підреченнєвих елементів, напр. термінології, у бітекстах і пам’яті перекладів створення покажчиків і списків слів (також корисно для публікації) Техніки узгодження широко використовуються в національних корпусах текстів, таких як Американський національний корпус (ANC), Британський національний корпус (BNC) і Корпус сучасної американської англійської мови (COCA), які доступні в Інтернеті. Окремі програми, які використовують методи узгодження, відомі як узгоджувачі або більш просунуті менеджери корпусів. Деякі з них мають інтегровані тегери частини мови (POS-тегери) і дозволяють користувачеві створювати власні POS-анотовані корпуси для проведення різних типів пошуку, прийнятих у корпусній лінгвістиці.
Отже, конкорданс є традиційним, давно відомим, але досі недостатньо оціненим в Україні лексикографічним способом вивчення тексту. Він дає повний індекс слів у найближчих і розширених контекстах. Наприклад, для того щоб дізнатися, що писав Шевченко про щастя, потрібно в конкордансі його творів знайти всі слова з морфемою «щаст» (конкорданс словоформ слова «щастя»). Інтерес до конкордансу є свідченням характерної тенденції сучасної науки — прагнення подолати «гуманітарний» суб'єктивізм при аналізі явищ мистецтва. Конкорданс є корисним супутником вдумливого читача і одним із ефективних інструментів вивчення літературного тексту. Інколи конкорданс називають «словником-навігатором» до творів. У цих словниках зареєстровано всі слова, які використав письменник у своїх творах, наводяться значення, в яких ці слова вжиті, фіксуються всі форми кожного слова, скільки разів яка форма вжита і де саме. Використання словників-конкордансів полегшує дослідження структур найвидатніших творів як української, так і зарубіжної літератури. Впродовж XX — XXI століття, форма конкордансу до певних праць, а інколи й до самої творчості письменника, не тільки утвердилась, але й удосконалилась. В англійській та американській літературі конкорданс став розповсюдженим та загальноприйнятим жанром письменницьких словників.
Головним завданням конкордансу є відображення всіх випадків вживання слова. На відміну від словника, який ставить в основу словникову статтю, конкорданс наводить приклади — контексти слововживань. Конкорданс подає усі або вибіркові контексти вживання певного слова чи словоформи, наприклад, конкорданс поетичних творів Тараса Шевченка «точно відмічає, де в «Кобзарі», і в яких текстуальних обставинах з'являється кожна вжита Шевченком словоформа...». У ньому зафіксовано 18 401 лексичну одиницю і подано 83 731 випадок їхнього вживання. Опрацювання матеріалу здійснено з використанням комп’ютерних програмКонкорданція поетичних творів Тараса Шевченка / Ред. і упоряд.: Олег Ільницький, Юрій Гавриш. У 4-х тт.— Торонто, 2001.— Т. 1.— С. XIX. .
Конкорданси забезпечують надійну емпіричну базу і набагато більший обсяг даних аніж традиційні лексикографічні підходи. Матеріали конкордансу надають можливість простежити парадигматичні зв'язки в тексті, побачити і кількісно оцінити нюанси слововживання в різні періоди творчості митця, виявити характерні для нього синтаксичні конструкції. Конкорданс також може бути використаний при описі розподілу семантичних полів у лексиці літератора. Частотна сполучуваність елементів певних семантичних полів дає найбільш суттєві відомості не тільки про лексико-семантичні відмінності ідіостилі письменника і його світогляду, але може також бути базою для зіставлення різних ідіостилів між собою.
Сучасні методи комп'ютерної обробки тексту дозволяють відповісти на ряд питань, що залишаються за межами інтуїтивних оцінок дослідників — комп'ютерний конкорданс дозволяє швидко і ефективно порівняти всі контексти вживання слова, проаналізувати їх, побачити слово в самому тексті художнього твору. Словник-конкорданс із розробленим для нього інтерфейсом є надійним комп'ютерним інструментом для підтримки різноаспектних досліджень української мови, стилістики, ідіостилю.
Функції конкордансу при вивченні тексту Пошукова функція забезпечує можливість швидкого знаходження за одним словом потрібного фрагменту тексту. Конкорданс корисний, якщо потрібно терміново звірити або підібрати цитату, уточнити текст оригіналу. Ця функція може знадобитися і школяру, і вчителю, й науковцю — упоряднику хрестоматії. Дана функція також забезпечує пошук фраз та ідіом у тексті, пошук термінів або ідіом у пам'яті перекладів. Евристична функція — вона відрізняє конкорданс від іменних покажчиків, оскільки в конкордансі при слові наведені також і контексти. Функція порівняння — забезпечує можливість порівняння різних вжитків та значень слова в тексті. Аналітична функція — для аналізу ключових слів, фраз та ідіом, частотного вжитку слова. Функція індексації — для створення індексів і списків слів при підготовці тексту для публікації.
Приклади конкордансів Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка / Ред. і упоряд.: Олег Ільницький, Юрій Гавриш. У 4-х тт. Нью-Йорк-Едмонтон : Наукове Товариство ім. Шевченка в США, Канадський Інститут Українських Студій, 2001. Том 1 . 808 с. Том 2 . 786 с. Том 3 . 954 с. Том 4 . 734 с. Онлайн-конкорданс роману Івана Франка «Перехресні стежки» Онлайн-конкорданс повних творів Григорія Сковороди на сайті Албертського університету в Канаді Онлайн-конкорданс творів Б. К. Зайцева Opere di Bandello — Конкорданс творів та частотний словник Shakespeare concordance — A concordance of Shakespeare's complete works (from Open Source Shakespeare)
Джерела Бук С., Ровенчак А. Онлайн-конкорданс роману Івана Франка «Перехресні стежки» // Іван Франко: дух, наука, думка, воля: Матеріали Міжнародного наукового конгресу, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня — 1 жовтня 2006 р.). — Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. — Т. 2. — С. 203—211. Ващенко В. С. (ред.) Словник мови Шевченка. — К.: Наукова думка, 1964. — Т. 1. — 484 с., Т. 2. — 566 с. Тараненко О. О. Мови письменника словник // Українська мова: Енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський та інші. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: в-во Українська енциклопедія ім.. М. П. Бажана, 2004. — С. 355. Наталія Дарчук. Параметризована база даних сучасної української мови на основі частотних словників
Примітки
Посилання
Бойко М. Ф. Словопокажчик драматичних творів Лесі Українки. — К.: Видавництво АН УРСР, 1961. — 93 с. Бурячок А. А., Залишко А. Т., Ротач А. О., Северин М. Д. Лексика п’єс та од І. П. Котляревського / За ред. А. Бурячка. — К.: Вища школа, 1974. — 54 с. Бук С. [Рецензія на:] Online Concordance to the Complete Works of Hryhorii Skovoroda (Он-лайн конкорданс повного зібрання творів Григорія Сковороди) // Українська мова. — 2010. — С. 109—115. Ващенко В. С., Петрова П. О. Шевченкова лексика. Словопокажчик до поезій Т. Г. Шевченка. — К.: Видавництво Київського державного університету ім. Т. Шевченка, 1961. — 106 с. Ващенко В. С., Медведєв Ф. П., Петрова П. О. Лексика «Енеїди» І. Котляревського. Покажчик слововживання. — Х.: В-во Харківського ун-ту, 1955. — 207 с.; Ковалик І. І., Ощипко І. Й. Художнє слово Василя Стефаника. Матеріали для Словопокажчика до новел В. Стефаника. Методичний посібник. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1972. — 131 с. Ковалик І. І. Принципи укладання Словника мови творів Івана Франка // Українське літературознавство. Іван Франко. Статті і матеріали. — Львів, 1968. — Вип. 5. — С. 174—183.; Ковалик І. І. Наукові філологічні основи укладання і побудови Словника мови художніх творів Івана Франка // Українське літературознавство. Іван Франко. Статті і матеріали. — Львів, 1972. — Вип. 17. — С. 3—10. Лук’янюк К. М. (гол. ред.) Юрій Федькович: Словопокажчик мови творів письменника. — Чернівці: Місто, 2004. — 188 с. Оліфіренко Л. В. (уклад.) Словник поетичної мови Василя Стуса (Рідковживані слова та індивідуальноавторські новотвори). — К.: Абрис, 2003. — 90 с. Сизько Т. Лексика мови Архипа Тесленка. Словопокажчик оповідань. — Дніпропетровськ, 1970. — 101 с. Бугаков О. В. Аналіз граматичної омонімії прийменників у мові й у тексті
Див. також Літературознавчий словник-довідник Корпусна лінгвістика Аналіз літературного твору