Таде́уш Голле́ндер (; * 30 травня 1910, Лежайськ, † 31 травня 1943, Варшава) — польський поет, сатирик і перекладач.
Біографія Тадеуш Голлендер народився в сім'ї Антона й Іди Голлендерів (до шлюбу Пісарська) — геодезиста й учительки. Здобув початкову освіту у Старому Сончі й Тисмениці, а середню — в гімназіях спершу Тлумача, тоді Станиславова. 1928 року записався на юридичний факультет Львівського університету, у 1930 році перейшов на філологічний факультет, де, зокрема, курс польської літератури вів професор Юліуш Кляйнер. 1933 року Голлендер покинув університет, не закінчивши навчання, й розпочав редакторську роботу.
Творчу діяльність розпочав ще в передостанньому класі гімназії. Надихався рефлексивною поезією Леопольда Стаффа. У ці роки він написав шість збірок поезії, що складаються з 223 творів. Він писав ліричні вірші, переклади, сатиру і навіть невеликий епічний твір. Вже тоді він демонстрував широкий діапазон поетичного хисту. 1928 року він дебютував у львівській студентській щоденній газеті «Tydzień», а в 1929-му опублікував вірш «Святий Миколай» у краківській газеті Ilustrowany Kurier Codzienny («Ілюстрований щоденний кур'єр»). з 1929-го почав друкуватися у виданнях з різними профілями і платформами. Ліричні й сатиричні вірші, гуморески публікував здебільшого в часописах, що вважалися «червоними», як-от варшавський сатиричний журнал «Шпильки» («Szpilki», з 1934), орган Комуністичної партії Польщі «Домкрат» («Lewar», 1936), краківський орган Соціалістичної партії Польщі «Вперед» («Naprzód») і «Або-або» («Albo-Albo»). Серйозніші твори, в яких ішлося про суспільні проблеми, поміщав у краківському «Ілюстрованому щоденному кур'єрі» («Ilustrowany Kurier Codzienny») і в столичних «Літературних вістях» («Wiadomości Literackie», з 1934 року), «Ілюстрованому тижневику» («Tygodnik Ilustrowany»). Співпрацював також із львівським соціалістичним «Народним вісником» («Dziennik Ludowy», львівським просанаційним «Польським вісником» («Dziennik Polski»), столичною урядовою «Польською газетою» («Gazeta Polska»), варшавським протестантським «Євангелістським голосом» («Głos Ewangelicki»), столичним єврейським «Нашим оглядом» («Nasz Przegląd») «Каменою» («Kamena», 1935-37, «Скамандері» («Skamander», 1935-38).
У творчості він висміював націонал-демократів, націонал-радикалів, санацію, буржуазію, феодалізм, Гітлера та МуссолініJ. Chwastyk-Kowalczyk, Tadeusz Hollender — enfant terrible de Léopol, «Respectus Philologicus», 12(17), 2007, s. 73.Zob. wiersz z 1937 Narrodowcy, H. Markiewicz, Przeciw nienawiści i pogardzie, «Teksty Drugie», 6, 2004, s. 103..
1932 року Голлендер був у числі засновників львівської газети «Вчора-сьогодні-завтра» («Wczoraj-dziś-jutro»), а 1933-го став її головним редактором. Після виходу шостого номера він залишив редакцію й разом з Галиною Гурською та Каролем Курилюком і став співзасновником і одним із редакторів львівського громадсько-культурного місячника «Сигнали» («Sygnały»). Він обіймав посаду головного редактора з 1 листопада 1933 року до липня 1934 року. Львівська влада призупинила видання журналу майже на півтора року через невиконання вимог цензури.
1936 року Голлендер опублікував дебютну збірку поезії «Czas, który minął i inne wiersze» («Час, що минув, та інші вірші»). Того ж року знято заборону на публікацію «Сигналів», і Голлендер повернувся до редакційної колегії. У 1936-му він став співорганізатором Конгресу діячів культури у Львові. На початку 1937 року переїхав до Варшави, де обійняв посаду редактора літературного відділу видання «Głos Powszechny» (лютий–травень 1937). Також дописував для журналу «Albo-albo» (1937), а в 1938–39 роках — для «Czarno na białym» («Чорне на білому»). У 1938-му він мандрував у Палестині, Греції, Туреччині й Румунії, опублікував низку подорожніх статей і заміток у польських журналах.
У 1939 році Голлендер повернувся до Львова, де його застав початок Другої світової війни і радянська окупація Західної України. У той час він став широко відомий своєю відмовою підписати декларацію групи польських літераторів, змушених вітати так зване возз'єднання Львова з УРСР.
У серпні 1941-го, після того, як місто окупували німецькі війська, переїхав до Варшави. Брав участь у столичному підпільному літературному житті, публікував свої вірші в нелегальних газетах і антологіях поезії, розповсюджував нелегальні видання, влаштовував різні художні імпрези. Публікував сатиричні твори та вірші під псевдонімами й анонімно в підпільній антології «Słowo prawdziwe» (1942) та в журналах «Kultura Jutra», «Demokrata» й «Moskit» (1943).
Голлендер брав участь в «Акції N» — одній із диверсійно-пропагандистських акцій серед солдатів німецької армії, співпрацював із сектором літератури — Бюро інформації і пропаганди Головного штабу Армії крайової.
19 травня 1943 року Тадеуш Голлендер був заарештований гестапо й ув'язнений у в'язниці «Пав'як». 31 травня цього ж року його разом з іншими в'язнями розстріляли в руїнах варшавського гетто.
Тадеуш Голлендер — автор поетичних збірок «Час, що проминув» («Czas, który minął»), «Люди і пам'ятники» («Ludzie і pomniki») і збірок сатири та гумору «Анекдот і воєнний жарт» («Anekdota і dowcip wojenny»), «Сатиричні вірші і фрашки» («Satyry і fraszki»). Ці дві останні книжки, в яких автор висміював німецьких окупантів, вийшли посмертно під псевдонімом «Томаш В'ятрачний». Писав також твори для дітей, перекладав польською українських поетів, зокрема Павла Тичину й Тараса Шевченка. Уперше польською мовою переклав твори Шевченка «Ой виострю товариша» та «Ой люлі, люлі, моя дитино», їх надруковано в збірнику Шевченка «Поезії» (Варшава, 1936). 1938 року видав переклад повісти Уласа Самчука «Волинь».
Деякі вірші Тадеуша Голлендера українською мовою переклав Роман Лубківський.
Власні твори 1936 — Czas, który minął — «Час, що минув» (збірка віршів) 1938 — Ludzie i pomniki — «Люди і пам'ятники» (збірка віршів) 1938 — Polska bez Żydów — «Польща без євреїв» (сатирична повість) 1943 — Satyry i fraszki — «Сатиричні вірші і фрашки» (збірка сатири й гумору) 1943 — Anekdota і dowcip wojenny — «Анекдот і воєнний жарт» (збірка сатири й гумору) 1949 — Wiersze, satyry, fraszki — «Сатиричні вірші, фрашки» (збірка сатири й гумору) 1963 — Liryka i satyra — «Лірика і сатира» (збірка віршів) Tadeusz Hollender, Wiersze wybrane, ze wstępem Pawła Bema, Lublin, Wydawnictwo Ośrodek «Brama Grodzka — Teatr NN», 2022
Переклади Ułas Samczuk, Wołyń, wyd. 2 (reprint), ISBN 83-88863-14-2 Biały Dunajec — Ostróg 2005, wyd. «Wołanie z Wołynia». 1972 — Z poezji ukraińskiej — «З української поезії» (переклади)
Нагороди і відзнаки 1934 — перша премія на турнірі молодих поетів, організованому виданям Wiadomości Literackie, за вірш Stulecia 1942 — перша премія на підпільному поетичному конкурсі імені Юзефа Чеховича за вірш «Wspomnienie z Grecji» («Спогад із Греції») 1943 — друга премія на конкурсі, організованому журналом «Kultura Jutra», за вірш «Warszawa» («Варшава»)
Почесті У 1975 році школу в селі Бжоза-Крулевська Підкарпатського воєводства названо іменем Тадеуша Голлендера Іменем Тадеуша Голлендера названо вулицю у Кракові
Джерела
Енциклопедія Львова, т. 1 Стаття про Тадеуша Голлендера на сайті «Rynek książki» Дані про Тадеуша Голлендера на сайті «Leżajskie opowieści» Jolanta Chwastyk-Kowalczyk: Tadeusz Kowalczyk — enfant terrible de Léopol, Respectus Philologicus, 12(17)/2007, s. 65-76 Tadeusz Lubelski. Hollender tułacz, Wydawnictwo Universitas, 2023, ISBN 978-83-242-3984-9
Зовнішні зв'язки — біографія письменника Tadeusz Hollender — зібрання творів Голлендера Твори Тадеуша Голлендера в бібліотеці Polona
Примітки