Петро Васильович Но́ско ( 20 грудня 1885, Бубнівщина — , Київ) — український радянський живописець; член Асоціації художників Червоної України та Спілки художників України.
Біографія Народився року в селі Бубнівщині (тепер Прилуцького району Чернігівської області). У 1903—1909 роках навчався в Київському художньому училищі, в 1909—1916 — в Петербурзькій академії мистецтв (педагоги Гуго Залеман, Іван Творожников, Василь Савинський, Володимир Маковський). 1934 року закінчив Київський будівельний інститут.
Брав участь у виставках з 1918 року, республіканських з 1927 року, всесоюзних з 1940 року. Нагороджений Грамотою Верховної Ради УРСР.
Жив в Києві в будинку в провулку Івана Мар'яненка, 14, квартира 11. Помер 22 травня 1976 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».
Творчість Працював у галузі станкового живопису. Твори:
«Розгром поміщицького маєтку в 1905 році» (1926); «Т. Г. Шевченко серед кріпаків» (1927); «Взяття Овруча партизанами» (1945); «Т. Г. Шевченко-кріпак» (1948); «В. І. Ленін за роботою» (1949); «Окопна правда» (1957); «Продаж кріпаків» (1964); «До Червоної Армії» (1965); «В партизани збираються» (1970—1971). </div>
Картини художника зберігаються в Національному художньому музеї України, музеї Т. Г. Шевченка.
Джерела
Віктор Жадько. «Я завжди недоїдав, але страшенно хотілося малювати» // Кримська світлиця, № 18 за 23 вересня 2011. Посилання