«Де́льта» (), або 1-й загін сил спеціальних операцій «Дельта» () — один з найбільш засекречених підрозділів першого рівня таємності сил спеціальних операцій Збройних сил США (), пріоритетним завданням якого є боротьба з тероризмом та виконання задач спеціальних операцій. Спецпідрозділ носить загальновживану назву «Дельта», та офіційно знаходиться під безпосереднім керівництвом Міністерства оборони США, як Бойова виконавча група. Це формування є одним з найбільш елітних підрозділів сил спеціальних операцій США, які об'єднуються під керівництвом Командування спеціальних операцій США у складі сухопутного компоненту Об'єднаного Командування спеціальних операцій.
Історія Бойовий підрозділ «Дельта», що призначався для виконання спеціальних завдань, які не мали нічого спільного із звичайною тактикою дій в діяльності ані військових, ані поліцейських, був сформований після низки гучних інцидентів у 1970-х, пов'язаних з терористичними атаками того часу. Розмова про створення особливого формування для виконання так званих «чорних» завдань та задач іншого роду, циркулювала серед політичного та військового керівництва країни тривалий час ще з початку 1960-х років, проте лише із зростанням терористичної загрози плани перетворилися на реальні дії.
Одним з ключових ініціаторів та засновників «Дельти» став офіцер сил спеціальних операцій армії США Чарльз Беквіт, який був відряджений до складу британської спеціальної повітряної служби. Після отримання багатої практики, Беквіт повернувся до США та запропонував деталізовано опрацьований рапорт загроз для армії США, у випадку, якщо американці не будуть мати спеціального формування подібного до SAS. На той час основний наголос у підготовці сил спеціальних операцій сухопутних військ робився на опрацюванні варіантів ведення бойових дій нетрадиційними методами у звичайній війні. Беквіт виступив з критикою, наголошуючи на тому, що армії потрібні «не лише вчителі, а й виконавці».
Він запропонував створення високомобільних, повністю автономних невеликих бойових груп, підготовлених у найширшому спектрі бойових дій для безпосереднього виконання прямих акцій та контртерористичної боротьби. Попри усі намагання Беквіта запевнити високопосадовців у крайній необхідності формування цього підрозділу, він зіткнувся з відвертою або прихованою протидією керівництва, що просто не бажало створювати нову структуру поза межами існуючих Сил спеціальних операцій та змінювати самі методи їх підготовки. Врешті-решт у середині 1970-х, на фоні постійно зростаючої терористичної загрози, Беквіту вдалося добитися рішення на початок формування підрозділу.
Беквіт оцінював, що на повну підготовку цього формування знадобиться 24 місяці або 2 роки. Для прискорення цього процесу на базі 5-ї групи сил спеціальних операцій армії була сформована невелика контртерористична група «Блакитній світ», що маяла діяти до повного завершення підготовки «Дельти».
4 листопада 1979 року, незабаром після завершення формування спецпідрозділу, в Ірані відбулася Ісламська революція та 53 працівника американської амбасади в Тегерані були захоплені в заручники. Для виконання складного завдання щодо визволення захоплених на «Дельту» була покладене завдання проведення операції «Орлиний кіготь». Метою операції було визначено приховане проникнення на територію країни та звільнення заручників із застосуванням сили в ніч з 24 на 25 квітня 1980. Операція закінчилася провалом через проблеми, які виникли в ході її першої стадії. Спеціальна комісія, що розслідувала крах операції, виявила 23 причини, що вплинули на дії спецпідрозділу, у тому числі відсутність єдиного командування операцією, зіткнення вертольота та літака-заправника, технічних проблем з авіатранспортом (унаслідок чого лише 5 з 8 запланованих вертольотів взяли участь в операції) та низку інших питань.
Після провалу операції американський уряд негайно сформував низку спеціальних частин для виконання спеціальних завдань. 160-й авіаційний полк спецоперацій («Нічні сталкери»), призначався для доставлення/евакуації особового складу в ході операцій. Морські котики (SEAL) виконували завдання на морському просторі та прибережній зоні. Об'єднане Командування спеціальних операцій було створено безпосередньо для здійснення контролю та координації між різними видами збройних сил, як під час тренувань, так й під час самих операцій.
Організація та структура
Організаційно-штатна структура
1-й загін сил спеціальних операцій «Дельта» знаходиться в оперативному підпорядкуванні Командування спеціальних операцій армії США (), проте під час проведення спеціальних операцій керівництво здійснюється Об'єднаним Командуванням спеціальних операцій. Уся інформація, що стосується цього підрозділу належить до категорії «цілком таємно» й тому достовірні дані про його підготовку, структуру, укомплектованість, завдання тощо не можливо знайти у відкритих джерелах інформації. Ряд свідчень, у тому числі книга колишнього головного сержант-майора Еріка Л. Хейні «Дельта Форс: погляд зсередини» дає дані, що приблизна чисельність загону становить від 800 до 1000 чоловік.
Структура «Дельти» включає такі елементи: D — командування та контроль (штаб); E — розвідка, зв'язок та адміністративна підтримка (у тому числі медичне, фінансове забезпечення, логістика, дослідження та розвитку, технологій та електроніки тощо); F — відділ операцій (бойові групи); Група медичного забезпечення, що складається із секцій спеціальних докторів, які дислокуються у Форті Брегг і на інших секретних базах країни, щоб надавати необхідну медичну допомогу. Група оперативного забезпечення, що також отримала прізвисько «взвод веселунів» () — внутрішня розвідка підрозділу «Дельта». Група з'явилася після довгого суперництва з Управлінням допоміжною розвідкою (). Її мета — проникнення в країну перед тим, як «Дельта» почне свою операцію. Авіаційна ескадрилья. Хоча «Дельта» переважно тісно співпрацює з 160-м авіаційним полком спеціальних операцій, а американські Повітряні сили організовують перевезення її на й з бойових завдань і тренувань, проте, існує невелика авіаційна ескадрилья для внутрішніх авіаперевезень. Авіаційна ескадрилья складається з 12 вертольотів AH-6 «Атака» та MH-6 «Транспорт» (хоча, можливо, ці цифри зросли). Залишається невідомою інформація, яким чином готуються пілоти цієї ескадрильї, можливо їх рекрутують з ВПС США, можливо з 160-го АПСО (SOAR) або це спеціально підготовлені оперативники «Дельти». Оперативно-дослідницька секція Тренувальне крило.
Організаційно-штатна структура «Дельти» ідентична структурі британського 22-го полку Спеціальної повітряної служби, формування яке надихнуло Чарльза Беквіта. У статті "Не найкращий день для смерті: Негласна історія про Операцію «Анаконда», що вийшла у світ у щотижневій газеті «Армі Таймс» (), журналіст Шон Нейлор розповідає, що штат загонів «Дельти» становить близько 1000 оперативників. Нейлор так само стверджує, що орієнтовно 250 з них навчені спеціальній техніці швидкого реагування і розвідувальним операціям. Основні три оперативні підрозділи «Дельти»: рота «А»; рота «В»; рота «С».
Кожна з трьох рот має ідентичний британському SAS штат й має 75-80 оперативників. Рота може поділятися на 3 загони — один розвідувально-снайперський загін та 2 штурмові, які мають усі властивості виконувати завдання як у складі загону, так й бойовими групами (командами) по 4-6 оперативників.
Комплектування Практично усі рекрути «Дельти-Форс» набираються з підрозділів Сил спеціальних операцій армії США () та з 75-го полку армійських рейнджерів США (), але деякі оператори приходять з інших військових частин. З 1990-х американська армія оголосила набір до першого підрозділу SFOD-D, який належить до загону «Дельта». Хоча офіційно армійське командування жодного разу не оголошувало про набір рекрутів до цього формування, оголошення про набір з'явилося в газеті «Параглайд» (), що видається у Форт Брегг, з посиланнями на загін «Дельта» наступного вмісту «… керівництво армійських сил спеціальних операцій організовує спеціальний добір фахівців для формування, що з хірургічною точністю виконує місії швидкого реагування, пов'язані із застосуванням великої кількості всіляких унікальних здібностей під час цих спеціальних операцій.» Ті, що бажають, повинні бути суто чоловічої статі, у військовому званні від Е-4 до Е-8, мати мінімум 2 роки військової служби в армії США, вік від 21 року і старше, мати рейтинг GT не менше 110 балів за тест з військової професійної підготовки () та пройти співбесіду, щоб бути прийнятим.
Процес відбору кандидатів У книзі Еріка Л. Хейні «Дельта Форс: погляд зсередини» детально описується процес відбору кандидатів до спецпідрозділу. Хейні пише, що курс починався із стандартних фізичних тестів, що включають: віджимання, присідання і біг на 2 милі (3,2 км), а також переповзання в перевернутому положенні й плавання на 100 м у повному екіпіруванні. Після цього відібрані кандидати проходили серію завдань з військового орієнтуванню на місцевості на дистанції 29 км, завдання з нічного орієнтування з вантажем 18 кг за плечима. З кожним наступним марш-кидком вага рюкзака і дистанція збільшуються, а час проходження скорочується. Завдання закінчуються, коли кандидати будуть здатні успішно пройти 64-км марш з 20 кг за плечима по складній пересічній місцевості. Хейні стверджує, що лише старші офіцери та сержанти, що відповідають за перевірку тесту, могли знати встановлений ліміт часу, але всі оцінки, відбіркові завдання і умови встановлюються кадровим складом «Дельти».
Тестування на розумові здібності розпочинається із серії психологічних іспитів. Після їх проходження кандидат потрапляє на розширену раду інструкторів «Дельти» на чолі з їх командиром у присутності фахівців-психологів, де вони задають масу питань кандидатові, аналізуючи його відповіді і поведінку водночас намагаючись морально його виснажити. Потім командир спецпідрозділу виголошує остаточний вердикт, приймають вони кандидата до лав «Дельти» чи ні. Якщо кандидат був вибраний стати оперативником «Дельти», то він проходить 6-місячний інтенсивний тренувальний курс оперативника (), де він вивчає техніку боротьби з тероризмом, а також контррозвідувальну діяльність. До програми курсу включена також вогнева підготовка з різних видів зброї та інші програми навчання.
Тренування оперативників «Дельти» Курс оперативної підготовки, відповідно до книги Хейні, складається з таких етапів.
Вогнева підготовка Ті, що навчаються, розпочинають зі стрільби по стаціонарним цілям на незначній відстані, до досягнення виключної влучності ураження цілей. Поступово вони переходять до відпрацювання елементів стрільби по рухомим цілям.
По досягненню відмінних результатів стрільби, навчаємі переходять до опрацювання специфіки стрільби у приміщеннях, спочатку діючи поодинці, потім парою, за цим у складі трійки та врешті-решт у складі бойової групи. Поступово умови виконання вправ все більш ускладнюються: в приміщеннях крім «противника» розташовуються мішені, що імітують заручників.
Підривна справа Ті, що навчаються, на цих заняттях вивчають різні способи підриву об'єктів, у тому числі автомобілів та сейфів. Згодом проводиться навчання порядку застосування підручних матеріалів для створення саморобних вибухових пристроїв.
Напрацювання різнорідних навичок Фахівці та експерти різних секретних служб, як ФБР, ФАС тощо, беруть участь у проведенні низки занять, спрямованих на запровадження та розвиток специфічних навичок та знань. Наприклад, американська авіакомпанія Delta Air Lines дозволяє проведення тренувальних занять на своїх літаках.