Ода́рка Олексі́ївна Кисели́ця (1 квітня 1912, Берегомет — 19 січня 1999, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1954 року. Лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича за 1996 рік, заслужений художник України з 1997 року.

Життєпис Народилася 1 квітня 1912 року в селі Берегометі (нині селище Вижницького району Чернівецької області, Україна). Дитинство та юність пройшли у селі Лукавцях, де її батько, Лесь Киселиця, працював директором школиО.Киселиця / Чернівецький обласний художній музей.. Протягом 1928—1930 років студіювала малярство у майстернях художника-аматора Рацького та живописця Пантелеймона Видинівського в Чернівцях; у 1930—1939 роках навчалась у Празькій академії образотворчих мистецтв у Вратислава Нехлеби.

Протягом 1949—1951 років працювала у Чернівецькому відділенні Художнього фонду УРСР. Мешкала у Чернівцях в будинку на проспекті Незалежності, № 103, квартира № 34. Померла у Чернівцях 19 січня 1999 року. Похована в селі Лукавцях.

Творчість Працювала в галузі станкового живопису, створювала портрети, натюрморти, карпатські краєвиди. Серед робіт:

«Буковинська дівчина» (1949); «Мати-героїня з дитиною» (1953; 1954, Бердянський художній музей); «Солом'янки» (1953; 1967); «Буковинка» (1957, Чернівецький краєзнавчий музей); «Заслужена артистка Р. Раїсова» (1957); «Заслужена артистка УРСР Р. Б. Борисова» (1959, Чернівецький краєзнавчий музей); «Натюрморт» (1959); «Доярка В. Бойчук» (1960); «Польові квіти» (1965; 1980); «Сумні спогади» (1966); «Дівчина» (1966); «Безсмертники» (1966, Саратовський художній музей; 1973); «Гуцульський натюрморт» (1967); «Домініка і Віорика» (1968); «Смуток» (1969); «Віорика і Марічка» (1970); «Чорнобривці» (1970); «Гуцулка з Косівщини» (1970); «Спогад про літо» (1970); «Жінка» (1971); «Студент медичного інституту В. Самораш» (1971); «Дівчина з книгою (Студентка Індюкова)» (1971); «Робітниця комбінату „Восход“ А. Тарнавська» (1971); «Подруга» (1971); «Напровесні» (1971); «Студентка В. Каплунська» (1972); «Вічне» (1972); «Барви осені» (1973); «Буковинський натюрморт» (1975); «Осінь» (1980-ті); «Подруги» (1980); «Квіти смутку» (1983). </div>

Брала участь у виставках з 1950 року, у республіканських — з 1954 року. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1974, 1988, 1992, 1996—1997 роках та посмертна у 2004 році, Сучаві у 1990 році, Києві у Національному художньому музеї України у 1997 році.

Крім згаданих музеїв, роботи художниці зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, приватних колекціях.

Галерея

Вшанування У Чернівецькій області засновано обласну премію у галузі образотворчого мистецтва імені Одарки Киселиці, яка присуджується і вручається щороку з нагоди Дня художникаОбласна адміністрація шукає претендентів на премію Одарки Киселиці / acc.cv.ua. 19 серпня 2015.; Ім'ям Одарки Киселиці названі вулиці в місті Чернівцях, селах Лукавцях та Миговому.

Примітки

Література Киселиця Одарка Олексіївна // ; Киселиця Одарка Олексіївна // ;