Панас Кочу́ра (справжні ім'я і прізвище Кочур Панас Федорович; (18 липня) 1905, Кролевець — 5 листопада 1976, Київ) — український радянський письменник, прозаїк; член Спілки письменників України з 1954 року. Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1975).
Біографія Народився року у місті Кролевці (тепер Сумська область, Україна) в сім'ї робітника. З 1913 року навчався в трирічній школі, потім у реальному училищі, яке пізніше реорганізоване у семирічну школу, яку він закінчив 1921 року.
Працював на Кролевецькому механічному заводі, у мандрівній театральній трупі Чернігівської губернської політпросвіти. Впродовж 1924–1927 років — секретар, голова Чапаєвської сільської ради Кролевецького району. В 1927 році покликаний до Червоної армії, два роки навчався в артилерійському училищі. Під час служби в 1929 році потрапив в аварію і тяжко захворів. З того часу був прикутий до ліжка. Член КПРС з 1956 року.
Помер 5 листопада 1976 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 74).
Творчість «Родина Сокорин» (журнал «Українська література», 1945, № 12; окремо — Київ, 1962; повість про боротьбу українського народу проти німецьких окупантів); «Остання подорож» (журнал «Вітчизна», 1951, № 3; оповідання присвячене Тарасу Шевченку); «Окрилені» (1953, у співавтостві із Миколою Ятком; повість про колгоспне життя повоєнних років); «Світлий ранок» (1954; роман про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького); «Вогні юності» (1957; повість про колгоспне життя повоєнних років); «Золота грамота» (1960, роман про події Франко-російської війни 1812 року, революційну діяльність декабристів); «Апостоли правди» (1969, роман про події Франко-російської війни 1812 року, революційну діяльність декабристів); «Із іскри — полум'я» (1972, роман про події Франко-російської війни 1812 року, революційну діяльність декабристів); «Сичі на дзвіниці» (1974, про підпільні гурти в Україні напередодні революційних подій 1905—1907 років); «Початок вічного» (1977, про підпільні гурти в Україні напередодні революційних подій 1905—1907 років); «Блакитна мрія. Довга ніч» (1987).
Пам'ять Ім'ям письменика названо одну з вулиць Кролевця і середню загально-освітню школу № 1.
Література Афанасий Кочура // «Писатели Советской Украины», Радянський письменник, Київ, 1960, С. 261 ; Косян В. Х. Кочура Панас Федорович // ; Косян В. Х. Кочура Панас Федорович // ; Жадько В. О.. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. сторінка 209; Корнющенко І. П. Кочура Панас //