Мая́мі-Біч або Маямі Біч () — прибережне курортне місто в США, штат Флорида, округ Маямі-Дейд. Зареєстроване як містечко (town) 26 березня 1915 року. Розташоване на природних і штучних бар'єрних островах між Атлантичним океаном і , що відділяє Маямі-Біч від міста Маямі. Місто часто згадується разом з містом Маямі під узагальнюючим поняттям «Маямі», незважаючи на те, що є окремим муніципалітетом. Квартал Саут-Біч (South Beach), що включає найпівденніше розташовані 2,5 квадратних миль (6,5 км²) міста Маямі-Біч, а також центр міста Маямі і , разом утворюють комерційний центр . За даними перепису 2010 року, загальна чисельність населення в Маямі-Біч складала 87 779. Ще починаючи з початку 20-го століття місто було одним з найвидатніших пляжних курортів Америки.
У 1979 році Історичний Квартал Арт Деко в Маямі-Біч внесли до Національного Реєстру Історичних Місць. Історичний Квартал Арт Деко є найбільшою колекцією архітектури ар деко в світі і має у своєму складі сотні готелів, квартир та інших споруд, зведених в період між 1923 і 1943 роками. Середземноморський стиль, стримлайн й ар деко представлені в цьому Кварталі. Історичний район межує з Атлантичним океаном на сході, Lenox Court на заході, 6-й Вулиці на півдні і Dade Boulevard уздовж Каналу Коллінз (Collins Canal) на півночі. Рух за збереження архітектурної спадщини району Арт-Деко був очолений колишнім дизайнером Барбарою Кепітман (Barbara Capitman), і тепер одна з вулиць в кварталі названа в її честь.
Уряд
Маямі-Біч керується церемоніальним мером і шістьма вповноваженими. Хоча мер головує на засіданнях вповноважених, мер і всі вповноважені мають рівне право голосу і обираються всенародним голосуванням. Мер вибирається на термін два роки і може бути мером тільки протягом трьох термінів, у той час як уповноважені вибираються на строк чотири роки і обмежені максимум двома термінами. Вповноважені вибираються на загальноміських виборах і кожні два роки три вповноважених перевибираються. Призначений менеджер міста відповідає за управління містом. Міський клерк і міський прокурор також призначаються, а не вибираються.
Історія
У 1870 році батько і син, Генрі і Чарльз Лам (Henry and Charles Lum), купили землю за 75 центів за акр. Першою структурою зведеною на цій безлюдній прибережній території був Біскейнський Будинок Порятунку (Biscayne House of Refuge), побудований в 1876 році приблизно в районі теперішньої 72-й вулиці. Його мета полягала в тому, щоб забезпечити продовольством, водою і можливості повернення до цивілізації для людей, що зазнали корабельні аварії. Наступним кроком у розвитку майбутнього Маямі-Біч була посадка кокосової плантації уздовж берега в 1880 році двома підприємцями з Нью-Джерсі яких звали Езра Осборн і Елнатан Філд (Ezra Osborn and Elnathan Field), але їхнє підприємство зазнало невдачу. Одним з інвесторів у проєкту був агроном , який досяг успіху, тим що викупив долю інших партнерів і посадив різні культури рослин, зокрема, авокадо, на землі, яка пізніше стане Маямі-Біч. У той же час, на іншому березі , в 1896 році з приходом залізниці, а в 1905 році зі створенням судноплавного і подальшим розвитком порту, було створене місто Маямі. відрізав Острів Фішер від південного краю півострову Маямі Біч.
Члени сім'ї Коллінза побачили потенціал в розвитку пляжу як курорту. Ця робота реалізовувалася в перші роки 20-го століття родиною Коллінз/Пенкост (Collins/Pancoast), братами Луммус (Lummus) (банкіри з Маямі), і підприємцем з Індіанаполісу . До того часу, пляж тут був тільки місцем для денних прогулянок задля яких люди їхали на поромі через затоку з Маямі. До 1912 року Коллінз і Панкост працювали разом, щоб очистити землю, посадити зернові культури, керувати будівництвом каналів, щоб уможливити доставку їх урожаю авокадо на ринок, а також створили Компанію Поліпшення Маямі Біч (Miami Beach Improvement Company). На півострові були лазня і продовольчі стенди, але не було готелю аж до 1915 року, коли був побудований Готель Брауна (Brown's Hotel) який до сих пір стоїть за адресою 112 Ocean Drive. Велика частина внутрішньої суші в той час були заплутаними джунглями мангрових дерев. Їх очищення, поглиблення каналів і водних об'єктів, а також усунення місцевих зарослів майже повсюдно, і заміна їх на користь полігону для будівництва було дорогим проєктом.
Отримавши кредит від братів Лумус, Коллінз почав роботу над дерев'яним мостом завдовжки 2,5 милі, найдовшим у світі дерев'яним мостом на той час, щоб з'єднати острів з материком. Коли кошти вичерпалися і будівельні роботи зупинилися, індіанапольський мільйонер Фішер втрутився і забезпечив фінансування необхідне для завершення моста в обмін на угоду про придбання землі. Ця угода розпочала перший бум нерухомості острова. Фішер допоміг тим, що організував щорічну регату швидкісних човнів, а також рекламував Маямі Біч як місце розваг у стилі Атлантик-Сіті і зимового відпочинку для багатих. До 1915 року, Луммус, Коллінз, Панкост і Фішер — всі жили в особняках на острові. Там також були споруджені три готелі і дві лазні, побудований акваріум, і упорядковане 18-лункове поле для гольфу.
Поселення (town) Маямі Біч було офіційно окреслене 26 березня 1915 року; воно виросло до розмірів міста (city) в 1917 році. Навіть після того, як поселення було офіційно зареєстроване в 1915 році під назвою Маямі Біч, багато відвідувачів називали пляжну смугу Алтон Біч (Alton Beach), що показує, на скільки добре Фішер зарекламував свої інтереси в околицях. Власність Ламмеса називалася Оушен Біч (Ocean Beach), і тільки власність Коллінза іменувалася Маямі-Біч.
Карл Фішер був головним пропагандистом розвитку Маямі-Біч в 1920-х роках як місця побудови зимових маєтків для багатих промисловців з півночі і Середнього Заходу. Для розміщення багатих туристів, були побудовані кілька грандіозних готелів, серед них: Готель Фламінго, Флітвуд Готель (The Fleetwood Hotel), Флоридіан (The Floridian), Наутілус (The Nautilus) та Роні Плаза Готель (Roney Plaza Hotel). У 1920-ті роки, Фішер та інші створили велику частину Маямі-Біч в ролі будівельного полігону завдяки проведенню дно-поглиблювальних робіт в затоці Біскейн; ця рукотворна територія включає острови Стар (Star), (Palm) і Хібіскус (Hibiscus), острови Сансет (Sunset Islands), велику частину острова Норманді (Normandy Isle), а також всі Венеціанські Острови (Venetian Islands), окрім Бел Айл (Belle Isle). Півострів Маямі-Біч став островом в квітні 1925 року, коли був відкрий Холовер Канал (Haulover Cut), що з'єднує океан з затокою, на північ від сучасного Бал Харбор. Великий Маямський ураган 1926 року поклав край процвітаючій епосі . B 1930-х роках Маямі-Біч як і раніше почав приваблювати туристів але інвестори побудували переважно дрібномасштабні, ліпні готелі і нічліжні будинки для сезонної оренди, які складають велику частину Історичного Кварталу Арт Деко.
створив хвилю іммігрантів в південну Флориду з північних Сполучених Штатів, що протягом декількох десятиліть значно збільшило чисельність населення Маямі-Біч. Прихід Фіделя Кастро до влади в 1959 році створив хвилю кубинських біженців в південну Флориду і різко змінив демографічний склад регіону. Зараз Маямі Біч один з найпроцвітаючих ринків нерухомості в США. 2017 року одне дослідженні поставило поштовий індекс 33109 в Маямі-Біч на 4-те місце в рейтингу найдорожчих цін на житло в Сполучених Штатах.
Культура
(також знаний як SoBe, або просто the Beach) це район який знаходиться між найпівденнішою точкою острова і 24-ю вулицею (24th St) на півночі, є одним з найпопулярніших районів Маямі-Біч. Засмагання топлес для жінок є незаконним, але в офіційно не карається. До того як серіал Поліція Маямі допоміг зробити район популярним, SoBe перебував у стані урбаністичного занепаду, з порожніми будівлями і високим рівнем злочинності. Сьогодні він вважається одним з найбагатших комерційних районів уздовж пляжу, але бідність і злочинність як і раніше ще існують в деяких місцях району.
Маямі-Біч, зокрема (Ocean Drive), що лежить в районі відомому як Квартал Арт Деко, також був виразно зображений в художньому фільмі 1983 року під назвою «Обличчя зі шрамом» і в комедії 1996 року «Клітка для пташок».
(Lincoln Road), простягається зі сходу на захід паралельно між 16-ю і 17-ю вулицями, і відома на всю країну можливістю поїсти в ресторанах просто неба, покататися на велосипедах, роликових ковзанах, відома своїми магазинами і галереями добре відомих дизайнерів, художників і фотографів, таких як , , і .
Єврейське населення Маямі-Біч є домом для цілого ряду ортодоксальних єврейських громад з мережею широко відомих синагог і єшив, першою з яких була єшива Ландов (Landow Yeshiva) — хабадна установа яка в діє більше ніж 30 років. В місті існує також ліберальна єврейська громада, якій належать такі відомі синагоги як і . Вони приваблюють багато єврейських сімей, пенсіонерів, і особливо так званих «зимових пташок» — людей які приїжджають у Маямі Біч щоб уникнути люту холодну зиму на півночі США. Серед них є і , і харедім, і хасиди — в тому числі багато ребе, ще відпочивають в місті під час північноамериканської зими. До своєї смерті в 1991 році лауреат Нобелівської премії письменник Ісаак Башевіс Зінгер жив в північній частині Маямі-Біч і часто снідав в аптеці Шелдона (Sheldon's) на проспекті Хардінг (Harding Avenue).
У місті існує цілий ряд кошерних ресторанів і навіть для аспірантів талмудичних наук, наприклад Коллельна Громада Маямі-Біч (Miami Beach Community Kollel). В Маямі-Біч в 1982 році в єврейських домогосподарствах проживало приблизно 60 000 людей, або 62 % від загальної чисельності населення, але в 2004 році їх було тільки 16 500, або 19 % населення. Ці дані наведені Айрою Шескін, демографом з Університету Маямі, яка проводить соціологічні опитування раз у десятиліття. Єврейська громада Маямі-Біч скоротилася починаючи з 1994 через міграцію в багатші райони і старіння населення.
ЛГБТ громада Після десятиліть економічного і соціального занепаду, наплив геїв і лесбійок, що переїжджають у з кінця 1980-х до середини 1990-х років допоміг пожвавленню Маямі-Біч. Новоприбулі люди придбали й відновили ветхі готелі і клуби Арт Деко, заснували велику кількість бізнесів, і збудували політичну владу в місті й уряді округу.Miami Beach by the numbers — Miami Beach — MiamiHerald.com З тих пір як став популярнішим для національного і міжнародного туризму випадкові зіткнення між культурами почастішали, що розпочало суперечки про те чи став менш терпимим до геїв ніж раніше. Маямі-Біч містить численні гей-бари і ЛГБТ події, а також п'ять організації що займаються питаннями ЛГБТ общини. Ухвалення прогресивних законів про громадянські права, перемога на виборах мера яка має відверто про-гейські погляди, а також проведення Параду Гордості ЛГБТ (Miami Beach's Gay Pride Celebration), оживили життя місцевої ЛГБТ-спільноти в останні роки, що зазнала зниження активності наприкінці 2000-х років. Деякі випадки жорстокого поводження поліції Маямі-Біч проти геїв були в ладах з давнім іміджем Маямі-Біч, як гостинного місця для гомосексуалів.
Маямі-Біч має одні з найбільших акцій у країні зі збору коштів для активізації діяльності як місцевих, так і національних некомерційних ЛГБТ-організацій. Станом на 2011 рік, список деяких з найбільших заходів ЛГБТ-спільноти в Маямі-Біч містить: The Winter Party The White Party The Miami Recognition Dinner The Miami Gay & Lesbian Film Festival Aqua Girl
Мистецтво Кожного грудня, місто Маямі-Біч проводить Miami Beach — одну з найбільших мистецьких виставок в Сполучених Штатах. Art Basel Miami Beach це сестринська подія виставки , що проводиться кожного червня в Базелі, Швейцарія, і поєднує в собі міжнародну вибірку кращих галерей з програмою спеціальних виставок, вечірок і перехресних подій з музикою, кіно, архітектурою та дизайном. Виставкові центри розташовано в кварталі Арт Деко, а допоміжні події розкидано по різних околицях міста Маямі.